Проаналізовано термічні методи знезараження та деструкції пестицидів, наведено класифікацію термічних способів їх знезараження. Висвітлено технологічні, конструктивні та експлуатаційні особливості печей для термічного розкладання непридатних пестицидів. Наведено результати експериментальних досліджень процесів розкладу пестицидних препаратів. Розглянуто шляхи практичного використання продуктів переробки пестицидів, питання санітарно-гігієнічного та техніко-економічного обгрунтування стаціонарних і мобільних систем термічного знешкодження пестицидів.

Проанализированы термические методы обеззараживания и деструкции пестицидов, приведена классификация термических способов их обеззараживания. Освещены технологические, конструктивные и эксплуатационные особенности печей для термического разложения непригодных пестицидов. Приведены результаты экспериментальных исследований процессов разложения пестицидных препаратов. Рассмотрены пути практического использования продуктов переработки пестицидов, вопросы санитарно-гигиенического и технико-экономического обоснования стационарных и мобильных систем термического обеззараживания пестицидов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л330.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод виробництва пестицидів

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано стратегію поводження з забороненими та непридатними для використання в Україні пестицидами. Розроблено принципові технологічні схеми для знешкодження й утилізації ряду поширених пестицидів. Схеми апробовано за лабораторних умов.

Вивчено спосіб визначення вмісту хлорорганічних сполук у грунтах і шлаках після термічного знешкодження непридатних пестицидів, що базується на хроматографуванні хлорвмісних пестицидів у тонкому шарі оксиду алюмінію чи на пластинках для тонкошарової хроматографії в різних системах рухливих розчинників після екстракції з досліджуваних зразків і концентрації екстрактів. У ході аналізу виявлено присутність у продуктах піролізу хлорорганічних сполук невизначеної будови.

Запропоновано комплексний підхід для розв'язання задач з переробки екологічно небезпечних хлоровмісних пестицидів, з урахуванням еколого-аналітичної та фізико-хімічної оцінки пестицидів, визначення технологічних параметрів процесу переробки, економічної ефективності повторного використання продуктів переробки пестицидів і параметрів екологічної безпеки прийнятих технічних рішень. Установлено технологічні параметри утилізації натрієвої солі трихлороцтової кислоти (пестицид ТХАН) за методом декарбоксилювання з використанням аеротропної відгонки суміші хлороформ - вода, що дозволило виділити цінний органічний розчинник з виходом 72 мас. %. У разі утилізації пестициду ТХАН визначено умови виділення трихлороцтової кислоти без її розкладу з подальшим одержанням мідної (II) солі та дослідження її як присадного матеріалу в мастильних композиціях. Установлено технологічні закономірності плазмохімічного знешкодження пестициду ДДТ, що дозволило обгрунтувати екологічно безпечні, оптимальні технологічні параметри керування даним процесом. Базуючись на єдиній природно-техногенній системі регіон - сховище пестицидів - блочно-модульна установка з їх переробки обгрунтовано методику раціонального розміщення установок з переробки хлоровмісних пестицидів, що враховує взаємозв'язок між вартісними величинами за технологією переробки, транспортування, вірогідності забруднення навколишнього середовища внаслідок транспортних аварій і величиною можливих у цьому разі збитків.

Запропоновано нову технологічну схему утилізації старих залишків хлорвмісних пестицидів (ХВП), яка складається із таких стадій: виведення хлору з органічної сполуки (ОС), на основі якої виготовлено пестицидний препарат; відділення за допомогою розчинника ОС від домішок; спалювання ОС разом із розчинником; пропускання газів, які утворилися в процесі спалювання через систему очистки для уникнення викидів шкідливих речовин (ШР) в атмосферу. Рекомендовано перед початком утилізації за допомогою фізико-хімічних методів аналізу виявити вид ОС, яка лежить в основі пестицидного препарату, та наявність у ній хлору для того, щоб вибрати оптимальну технологічну схему утилізації пестицидів. Це дозволить утилізувати залишки ХВП та уникнути викидання в атмосферу ШР.