Вивчено закономірності процесу зневоднення суспензії, утвореної внаслідок взаємного знешкодження сірководеньвмісних газів цинковмісними стоками. Встановлено, що ефективним методом зневоднення цієї суспензії є осаджувальне центрифугування. Досліджено вплив тривалості центрифугування та коефіцієнта розділення на основні показники процесу (степінь проясненості, вміст рідкої фази в осаді та концентрації зважених частинок у центрифугаті). Згідно з експериментальними даними розраховано індекс центрифугування.

Методом інтегральних перетворень побудовано розв'язок задачі, яка описує процес барофільтрації та відтиску дисперсних середовищ у гвинтово-конічних фільтрувальних апаратах, у випадку апроксимації внутрішньої гвинтово-конічної поверхні кусково-однорідною циліндричною.

Розглянуто основні особливості процесу первапораційного розділення рідких систем. Обгрунтовано необхідність розробки первапораційних апаратів трубчастого типу. Запропоновано нові конструкції апаратів, що пройшли апробацію на виробництві в процесі виділення поліконденсаційних полімерів з розчину, очищення промислових стічних вод від органічних домішок, розділення азеотропних рідких сумішей і виділення твердих речовин із розчинів.

Наведено результати дослідження теплофізичних властивостей емульсійних середовищ, які залежать від різноманітних технологічних впливів і структурних параметрів емульсій. Встановлено, що ступінь впливу емульгатора, а отже стійкість до розшарування та теплофізичні властивості обумовлюються рівнем зниження поверхневого натягу в примежових прошарках емульсій. Запропоновано комплексну модель процесу випаровування, що дозволяє прогнозувати інтенсивність масовіддачі. Встановлено, що інтенсифікувати його можна не тільки підвищенням температури, але й зміною структурних характеристик дисперсій.

Досліджено процеси подрібнення частинок дисперсної фази високов'язкої емульсії при її обробці в роторно-імпульсному апараті. Експериментальні дані співставлено з критеріями Вебера та Бонда. Отримано задовільне узгодження.

Досліджено траєкторії осадження феромагнітних частинок забруднень в магнітних очисниках рідин і газів. Визначено, що траєкторії осадження частинок забруднення можна розглядати як прямі лінії.

У фільтрувальних пристроях, що базуються на використанні затопленого чи вільного струменя рідини, фільтрування відбувається з закупоркою пор фільтрувальної перегородки. Визначено швидкість руху очищеної рідини. Розглянуто рух рідини під час фільтрування. На шляху руху потоку рідини установлено фільтрувальну перегородку, що складається з плоского перфорованого матеріалу (металевої сітки, фільтрувальної тканини та ін.). Теоретичну формулу для визначення швидкості руху очищеної рідини підтверджено експериментально.

Зазначено, що більшість технологічних середовищ, що використовуються в промисловості, є багатокомпонентними рідинами, утилізація яких у випадку їх непридатності є складним практичним завданням. Ефективність його вирішенння визначається не тільки технологічними й економічними показниками; його екологічні аспекти, як правило, залишаються актуальними для багатьох технологій. Наведено комплексний аналіз існуючих і нових технологій дезинтеграції емульсійних середовищ.

Теоретично й експериментально досліджено процес фільтрування мінеральних дисперсій у фільтрі-реакторі установки вилучення благородних металів з дисперсної мінеральної сировини. Визначено основні фактори, відповідальні за ефективність процесу, а також проведено розрахунки постійних процесу фільтрування та наведено розрахункові рівняння для оптимізації режимів фільтрації. Одержані дані можна використовувати для розрахунків параметричного ряду установок вилуговування залежно від масштабів переробки вторинного мінерального металовмісного матеріалу.

Досліджено особливості роботи центрифуг для харчової і хімічної промисловості. Проведено числовий розрахунок центрифуги загального використання і надано рекомендації щодо змінення геометричних параметрів конструкції.

Разработана математическая модель гидродинамического фильтра с бегущим электромагнитным полем, позволяющая выполнить анализ его работы и построить зависимости, описывающие работу реального фильтра. Данные могут быть положены в основу для расчетов гидравлических и электромагнитных характеристик, определения оптимальных параметров очистителей этого типа.

Разработана алгебраическая модель турбулентности для расчета турбулентного пограничного слоя на поверхности вращающегося отсасывающего цилиндра. Особенностью модели является учет совместного влияния кривизны линий тока и интенсивного отсоса жидкости. На основе предложенной модели разработан метод расчета пограничного слоя на поверхности фильтроэлемента ротационного фильтра механической очистки жидкостей.

Запропоновано конструкцію відцентрово-вібраційного фільтра тонкого очищення рідини. Експериментально досліджено вплив вібрації сітчастого фільтрувального елемента на ефективність роботи пристрою.

Досліджено траєкторії осадження феромагнітних частинок забруднень в магнітних очисниках рідин і газів. Визначено, що траєкторії осадження частинок забруднення можна розглядати як прямі лінії.

Наведено результати числових досліджень гідродинамічної стійкості течії рідини, що очищується в робочій порожнині ротаційного фільтра (РФ). Проведено порівняльний аналіз аналітичних результатів із даними фізичних експериментів. Визначено основні напрямки подальших досліджень стосовно підвищення ефективності очищення рідини РФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л111.6-5

Рубрики:

Розділення рідких неоднорідних систем

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании обзора современного состояния в области очистки жидкостей от механических примесей показаны перспективы применения ротационных фильтров и определены направления их совершенствования. Приведены результаты исследования течений жидкости внутри и снаружи вращающегося фильтроэлемента. На их основе обнаружены причины больших потерь напора в ротационных фильтрах и ограниченного характера гидродинамического эффекта очистки. Обоснована усовершенствованная конструкция и созданы основы проектировочного расчета ротационных фильтров.

Предложены расчетные зависимости для моделирования импульсной интенсификации противоточной регенерации сетчатых фильтров. Определены параметры импульсов давления, достаточных для полного удаления загрязнений из ячеек сетчатого фильтроэлемента. Показано, что в решающей мере эффективность импульсной интенсификации определяется крутизной фронта импульса давления.

Проанализировано современное состояние развития фильтров с противоточной регенерацией фильтроэлемента. Предложены основные направления развития и дальнейшего усовершенствования таких фильтров.

Экспериментально исследованы основные параметры закрученного потока жидкости в рабочей полости гидродинамического фильтра с закруткой потока.