Досліджено вплив форми частинок порошків, їх розмірів та ступеня нерівноважності на характеристики реального контакту магнітно-абразивного інструмента з поверхнею оброблюваних деталей. Встановлено, що відносна площина фактичного контакту порошку з поверхнею складає 4 - 10 %. Вивчено особливості формування порошкового інструмента у кільцевих щілинах у вигляді уявних квазістабільних об'ємів.

Термодинамічним аналізом з використанням комп'ютерної програми АСТРА визначено адіабатичні температури, термічність, концентрації продуктів взаємодії в системі Ti - BN в інтервалі концентрацій 1 - 26 % (мас.) BN. Результати розрахунків дозволяють рекомендувати для одержання сплавів титану з нітридом і боридом титану, або нітриду й боридів титану метод самопоширюваного високотемпературного синтезу. Результати розрахунків підтверджено синтезом таких сплавів.

Досліджено вплив методу виготовлення триботехнічних матеріалів на фрикційні та зносні властивості. Матеріали виготовлено з однакових вихідних порошків, які за складом відповідають серійному порошковому матеріалу МК-5, різними методами: традиційним спіканням під тиском і плазмовим напиленням. Триботехнічні властивості матеріалу, виготовленого плазмовим напиленням, вищі, ніж у матеріалу, виготовленого традиційним методом. Це пояснюється присутністю оксидів, які утворюються в процесі плазмового напилення.

Досліджено вплив деяких домішок у порошках заліза на фізичні властивості спечених магнітом'яких матеріалів. Ванадій, хоча й збільшує коерцитивну силу, але поліпшує такі властивості, як намагніченість насичення, питомий електроопір, твердість. Коерцитивна сила та міцність при згині порошкових матеріалів лінійно залежать від вмісту карбідоутворюючих елементів. Фосфор зменшує цей шкідливий вплив. З підвищенням частки карбідоутворюючих в матеріалах та зменшенням їх густини питомий електроопір зростає, причому фосфор не змінює цієї залежності.

Проведено трибометричні випробування композиційних матеріалів системи "металокерам" в різних робочих середовищах. Встановлено, що введення до складу матричного матеріалу (олов'яної бронзи) тугоплавких частинок (карбіду кремнію) позитивно впливає на комплекс триботехнічних показників композиції, причому розмір зміцнюючої фази повинен перевищувати глибину робочого шару, що піддається пластичній деформації.

Досліджено процеси керування деформаційними і контактними явищами в пористих волокнових металічних матеріалах. Встановлено, що спікання волоконових матеріалів за умов невеликих стискаючих напружень у напрямку пресування дозволяє повністю пригнітити об'ємне зростання зразків, яке спостерігається під час пресування і спікання. Отримані таким чином матеріали завдяки відновленню міжчастинкових контактів мають значно вищий рівень фізико-механічних властивостей. Так, границя міцності під час розтягування зразків підвищилась у 1,5 - 2 рази у порівнянні з контрольними зразками тієї ж пористості.

Побудовано феноменологічну модель твердості композиційного матеріалу на базі нержавіючих сталей. Досліджено вплив структури та складу дисперсних включень на твердість таких композиційних материалів. Адекватність побудованої моделі перевірено на зразках, виготовлених із нержавіючої сталі Х18Н15, що вміщує 0,6 % вуглецю та 10 - 30 % дисперсних включень карбіду хрому. Побудована модель дозволяє не тільки оцінити армуючий эфект дисперсних включень, але й визначити його як оптимальний.

Запропоновано аналітичний метод визначення оптимальної структури високопористого матеріалу за критерієм мінімальної напруги демпфінування. Установлено, що розрахунок за критерієм мінімальної напруги дозволяє в оптимальному структурному стані отримати більш низьке значення демпфірувальної напруги за більшої роботи деформації. Виконані розрахунки добре підтверджуються результатами експериментів.

Встановлено фізико-хімічні закономірності формування вихідних компонентів оксалатів заліза та міді, а також високодисперсних композиційних порошків Fe-Cu з різною концентрацією міді. Вивчено фізико-хімічні властивості порошків. Композиційні порошки залізо-мідь, вперше одержані термохімічним методом, - високодисперсні, корозійно стійкі, з гідрофільною поверхнею, практично монодисперсні, непірофорні, бактерицидні, витримують температуру стерилізації. Їх магнітні характеристики можуть регулюватися в процесі формування вихідних компонентів. Вони можуть бути використані в медицині, біології, техніці.

Вперше термохімічним методом одержано високодисперсні композиційні порошки залізо - срібло медичного призначення. Вивчено їх фізико-хімічні і медико-біологічні властивості. Встановлено, що композиційні порошки Fe - Ag з масовою часткою срібла 0,1; 1; 5; 10 корозійно стійкі, непірофорні, бактерицидні, мають гідрофільну поверхню, витримують температуру стерилізації; в процесі формування порошків, в залежності від подальшого використання, можна керувати їх магнітними характеристиками. Порошки можуть бути використані в медицині, наприклад, для лікування гнійних ран, трофічних язв тощо.

Встановлено оптимальні умови для формування частинок оксалатів заліза та цинку з подальшим їх термовідновленням. Вивчено хімічні та фізичні властивості порошків. Вперше одержані високодисперсні композиційні порошки залізо-цинк практично монодисперсні, корозійно стійкі, непірофорні, мають гідрофільну поверхню, нешкідливі. В процесі формування вихідних компонентів можна керувати магнітними характеристиками. Всі вказані властивості порошків реалізуються одночасно. Порошки залізо-цинк можуть бути використані як біологічно активні препарати в медицині і біології, техніці.

Визначено залежності капілярних та фільтруючих властивостей пористих проникних матеріалів від характеристик вихідних порошків. За результатами дослідження виготовлено фільтруючий елемент для очищення та осушення стиснутих газів.

Експериментально досліджено кінетику створення міжчастинкових контактів під час рідкофазного спікання різнорідних матеріалів під дією лазерного випромінювання. Спікали трійки частинок, які були розташовані в ряд за такими схемами: скло-полімер-скло, метал-полімер-метал, метал-скло-метал. Вивчено закономірності стягування твердих частинок та формування рідкофазних містків між ними. Розглянуто можливі варіанти отримання порошкових виробів із полімерним або скляним в'яжучим шляхом селективного лазерного спікання з наступною термообробкою.

Досліджено магнітні властивості високодисперсних порошків заліза та його композицій з сріблом, платиною, золотом, міддю та цинком, одержаних термохімічним способом. Установлено, що високодисперсні феромагнетики відносяться до класу магнітотвердих із розміром частинок 0,02 - 0,20 мкм. Це дозволяє класифікувати їх як однодоменні та квазіоднодоменні утворення. Порошки можуть знайти застосування в хірургії, ендокринології, онкології.

Досліджено вплив армування на характеристики міцності шаруватого ніобійтитанового композиційного матеріалу. Показано, що високотемпературні дії призводять до зниження показників міцності та пластичності волокнистого металокомпозита внаслідок дифузійної взаємодії між його компонентами.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.910.45-1

Рубрики:

Гаряче пресування. Спікання композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено закономірності зміни механічних характеристик волокнистого композиційного матеріалу на основі міді та мідних сплавів, армованих волокнами з ніобій-титанового сплаву залежно від стану межі поділу його компонентів за різних деформаційних і термічних режимів обробки.

Установлено, что под действием температурных полей и напряжений в объеме композиционных изделий образуются области, в которых периодически возникают и исчезают наноструктуры. Периодичность образования и исчезновения наноструктур обусловлена циклическими изменениями температуры и напряжений в этих областях. Основными условиями возникновения таких наноструктур являются метастабильное состояние одной из фаз и низкие значения энергии ее полиморфного превращения. Управление этими процессами или подавление их может осуществляться путем воздействия на полиморфные превращения фаз, в частности уменьшением энергии дефекта упаковки фазы, стабилизации или дестабилизации одной из полиморфных фаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.910.4-1

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен способ и проведена оценка изменения давления за счет температурного расширения и усадки деталей аппарата высокого давления при спекании алмазно-твердосплавных пластин. Установлена связь между величиной отклонения создаваемого давления и точностью изготовления деталей. При существующей технологии указанная величина составляет порядка 2,5 ГПа, при этом наибольшее влияние на нее оказывает точность изготовления соcтавного контейнера.