Індекс рубрикатора НБУВ: К222.082 + К327.9

Рубрики:

Сталі з домішкою одного елемента

Виробництво окремих видів сталі

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі літературних даних і результатів робіт, виконаних за участю автора, подано короткий огляд можливостей мас-спектрального методу (МСМ) для аналізу та дослідження водню в сталях. Показано, що для сучасних мас-спектрометрів характерні компактність, швидка дія, висока роздільна здатність і чутливість, можливість виконувати аналіз у широкому діапазоні мас без будь-яких обмежень для легких елементів, у тому числі водню. МСМ дуже ефективний для визначення водню при малій кількості проби, в суміші газів і для роздільного аналізу на поверхні та в об'ємі металу. Для вивчення локального розподілу водню зручний МСМ із лазерним зондом. В дослідженнях водню в сталях МС вторинних іонів належить особливе місце, яке зумовлюється такими її характеристиками і перевагами, як висока чутливість, можливість визначати водень і його хімічні сполуки в моноатомних шарах, досліджувати розподіл водню методом вторинно-іонних зображень. Метод високотемпературної мас-спектрометрії доцільно використовувати для аналізу джерел надходження водню в сталь при металургійних, електрометалургійних і зварювальних процесах.

Досліджено вплив хімічного складу, зеренної структури і текстури на властивості і здатність до штампування листової композитної сталі з високим вмістом хрому.

У роботі досліджено магнітні властивості сплавів системи Fe-Cr в залежності від хімічного складу за кімнатної температури. Подано оцінку дії електромагнітного поля на формування поверхневої структури. В основу формування багатошарової окалини покладено ефект виштовхування слабомагнітних елементів сплаву.

До недавнього часу азот не використовувався широко, як модифікатор, тому що він розглядався як шкідлива домішка, яка окрихчує сталь у процесі експлуатації у зв'язку з сегрегацією нітридів заліза на границях зерна. Це явище можна усунути комплексним модифікуванням азотом та ванадієм. У такій комбінації досягаємо не тільки ефективного модифікування, але і мікролегування, що в комплексі забезпечує одночасне поліпшення експлуатаційних та фізико-механічних властивостей литих сталей до рівня, котрий економічно виправдовує використання ванадію. Слід відмітити, що в перспективі сировинних запасів ванадію досить для масового промислового виробництва сталей з добавками азоту та ванадію.

Ключ. слова: electronic structure, free energy, short-range and long-range ordering, phase stability
Індекс рубрикатора НБУВ: К222.082 + К235.16

Рубрики:

Сталі з домішкою одного елемента

Титан та його сплави

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням мікроструктурного, мікродюрометричного та рентгеноструктурного методів аналізу досліджено вплив легування заліза хромом у кількості 0,5 - 1,5 % (за масою) на особливості формування дифузійних шарів, кінетику їх росту, фазовий склад, структуру та властивості при насиченні деформованих в широкому діапазоні ступенів від 0 до 70 % сплавів азотом та вуглецем у середовищі з 90 % аміаку та 10 % пропан-бутану при T = 853 K (580 °C) протягом 0,5 - 6 год. Дифузійні шари досліджено за допомогою мікроструктурного, мікродюрометричного та рентгеноструктурного методів аналізу. Встановлено, що легування сплавів заліза хромом (0,5 - 1,5 %) сприяє прискоренню формування дифузійних шарів у сплавах після дозованої (20 - 3 %) попередньої пластичної деформації (ППД). Дифузійні шари з оптимальними характеристиками (максимальною глибиною та високою мікротвердістю) формуються в зразках сплаву Fe + 1,5 % Cr після дозованої деформації. Підвищення вмісту хрому в сплаві від 0,5 до 1,5 % призводить до збільшення швидкості формування дифузійного шару та шару карбонітридної epsilon-фази. Максимальний ріст цих шарів відбувається в зразках сплаву Fe + 1,5 % Cr після 20 - 30 % ППД. Прискорення дифузійних процесів зі збільшенням вмісту хрому в сплавах заліза після дозованої ППД пов'язується з підвищенням енергії зв'язку атомів проникнення (азоту і вуглецю) з дислокаціями та їх масоперенесенням за дислокаційно-динамічним механізмом.

Исследованы изменения фазового состава и структуры метастабильных материалов при деформации под давлением на примере (gamma + epsilon)-высокомарганцевых сплавов. Показано, что история деформирования определяет количество мартенситных epsilon- и alpha-фаз, причем смягчение напряженного состояния (рост внешнего давления) может приводить к повышению содержания немагнитной epsilon-фазы наряду с проявлением эффектов пластификации данных материалов под давлением.

Приведены результаты исследований в перспективном направлении по получению в структуре низкоуглеродистых марганцевистых сталей метастабильного аустенита и реализации эффекта самозакалки при нагружении. Регулирование степени стабильности аустенита с учетом условий нагружения, фазового состава сталей позволяет улучшить комплекс механических и эксплуатационных свойств.

Приведены результаты рентгеновского фазового анализа поверхностных слоев углеродистых и хромистых сталей после электроискрового науглероживания. Показана активная роль атомов хрома в процессе формирования структуры поверхностного слоя.

Для изготовления двухслойных прокатных валков обычно применяется высокохромистый чугун. Исследована износостойкость его образцов в различном структурном состоянии. Изучено влияние эксплуатационных условий нагрева и охлаждения на их свойства. Оценено изменение массы образцов в результате износа. Изучены микроструктура и фазовый состав подповерхностных и глубинных слоев высокохромистого чугуна. Проведен анализ изменений микротвердости его структурных составляющих, морфологии и шероховатости поверхности. Показана связь между структурой и свойствами исследуемого материала. Определены требования к структуре чугуна для повышения стойкости к ударно-абразивному износу.