Обобщены результаты исследований об условии образования газогидратных месторождений, свойствах различных углеводородных газов, заключенных в гидратной оболочке, возможности их извлечения, технологических аспектах добычи энергоносителей из гидратов.

Розглянуто метод гідродинамічної кавітації, призначений для дегазації газових конденсатів. Визначено властивості газових конденсатів після їх обробки в кавітаційному реакторі, отримано підтвердження позитивних результатів використання кавітації для дегазації сирих конденсатів. Процес кавітації є ефективним також з точки зору апаратурного оформлення, не потребує принципових змін у технологічних процесах підготовки та переробки газових конденсатів, він простіший та економічніший за інші способи.

Наведено методику оцінки гідравлічного стану складного газопроводу (що складається з кількох послідовно з'єднаних дільниць, змонтованих із труб різного внутрішнього діаметра), згідно якої визначено коефіцієнт гідравлічної ефективності газопроводу Юліївського нафтогазоконденсатного родовища - "ТЕЦ-5". На підставі отриманого результату його гідравлічний стан визначено задовільним.

Наведено результати уточнення фактичного та моделювання прогнозного режимів роботи газотранспортної системи з урахуванням результатів оперативної діагностики основного обладнання. Описано функціональні можливості та структуру програмно-інформаційного комплексу "Каскад".

Розглянуто модернізацію багатофункціональних абсорберів, встановлених на Богородчанському та Більче-Волицькому підземних сховищах газу. Використання нових внутрішніх пристроїв зменшує винос абсорбенту з апаратів.

Рассмотрены вопросы зависимости технологии обработки газа перед дальнейшим его транспортированием от компонентного состава газа, выходящего из скважины, и изменения его температуры в процессе эксплуатации скважины. Показано примущество применения низкотемпературной сепарации со стабилизацией углеводородного конденсата над низкотемпературной сепарацией без дегазации. Даны рекомендации по обеспечению наиболее полного извлечения углеводородов из газа.

Рассмотрены различные способы получения холода на базе известных процессов: дросселирования, адиабатического расширения, фазовых превращений и др. Рассмотрены технологические схемы обработки газа на установке комплексной подготовки газа, которые для повышения рентабельности их работы могут быть усовершенствованы. Рекомендовано внедрение волновых детандер-компрессоров.

Розглянуто фільтр-сепаратор, призначений для очистки газу від мастила та механічних домішок після дожимної компресорної станції підземного сховища газу під час закачування його в пласт. Запропоновано використання триступеневої системи очистки, що дозволяє підвищувати ефективність роботи зазначеного пристрою.

Визначено, що перспективним напрямом у створенні пристроїв очистки газу та рідин від механічних домішків і рідинної фази є використання фільтрувальних елементів із фторопласту Ф-4 з пористістю від 65 до 75 %, здатністю очистки від частинок розміром 40 - 2 мкм, ступенем очистки 99,0 %. Розглянуто результати реконструкції газосепараторів і створення установок для очистки й осушення газів, установок очистки масла, води від механічних домішків у різних галузях народного господарства. Аналіз досвіду використання фторопластових фільтроелементів доводить доцільність їх використання в газопромисловому обладнанні на газоконденсатних родовищах.

Наведено результати досліджень і розробок у галузі видобутку та транспортування природного газу, які значною мірою впроваджені в промисловості. Викладено відомості про досвід і перспективу видобутку шахтного метану, запропоновано методику оцінки видобутку та використання палива на сучасному рівні. Визначено енергоефективність вуглеводного палива з метою підвищення енергетичної безпеки України.

Приведены результаты исследований и разработок в области добычи и транспортировки природного газа, которые в значительной степени внедрены в промышленность. Изложены сведения об опыте и перспективе добычи шахтного метана, предложена методика оценки добычи и применения топлива на современном уровне. Определена энергоэффективность углеводного топлива с целью повышения энергетической безопасности Украины.

Проведено огляд розвитку підземного зберігання газу у світі й Україні. Висвітлено проблеми проектування, створення й експлуатації підземних сховищ газу у виснажених газових родовищах Прикарпаття. Розглянуто основні задачі технологічного проектування підземних газосховищ, наведено методологію прогнозу зміни їх основних параметрів за газового режиму роботи покладу. Запропоновано методи визначення п'єзопровідності пласта за картами ізобар, вибору оптимальної конструкції свердловин і діаметра фонтанних труб, інтервалу перфорації продуктивного горизонту у пластах великої товщини, розрахунку оптимальної депресії на пласт і діаметра шлейфів свердловин. Проаналізовано особливості створення й експлуатації газосховищ, які відносяться до Західного комплексу підземного зберігання газу.

Проведен обзор развития подземного хранения газа в мире и Украине. Освещены проблемы проектирования, создания и эксплуатации подземных хранилищ газа в истощенных газовых месторождениях Прикарпатья. Рассмотрены основные задачи технологического проектирования подземных газохранилищ, приведена методология прогноза изменения их основных параметров при газовом режиме работы залежи. Предложены методы определения пьезопроводимости пласта по картам изобар, выбора оптимальной конструкции скважин и диаметра фонтанных труб, интервала перфорации продуктивного горизонта в пластах большой толщины, расчета оптимальной депрессии на пласт и диаметра шлейфов скважин. Проанализированы особенности создания и эксплуатации газохранилищ Западного комплекса подземного хранения газа.

Впервые рассмотрены проблемы использования шахтных выработок и естественного пористого пространства горных пород для хранения углеводородов. Определены горно-геологические условия: приток воды к выработкам, количество и состояние шахтных стволов, количество угля, оставленного в старых выработках, а также технология сохранения газа в горных выработках. Проанализирован опыт в области хранения газа в горных выработках в Польше. Описаны типы подземных газохранилищ. Изложены требования Закона охраны окружающей среды, касающиеся хранения газа в горном массиве. Внимание уделено зарубежному правовому регулированию в данной сфере.

Наголошено, що проходка шахт супроводжується механічною дією на вміщуючий масив, це може призвести до порушення (руйнування) пастки та виходу газу в межі гірничих виробок. Важливим завданням є пошук пасток з газом у межах шахтних полів. Методика прямих пошуків газу в теригенному розрізі базується на тому, що коефіцієнт Пуассона чутливо реагує на газонасиченість пісковику. Непрямі способи визначення змінювання коефіцієнта Пуассона базуються на AVO-аналізі. Застосування описаної методики дозволить підвищити ефективність виявлення газових покладів у межах шахтних полів, що розробляються або проходять стадію підготовки до розробки.

Исследовано изменение механических свойств металла трубопроводов нефтегазодобывающего оборудования после длительной эксплуатации. Установлены существенные изменения механических характеристик во внутреннем поверхностном слое металла глубиной до 2 мм. Введен коэффициент деградации металла в зависимости от толщины стенки трубы. Показано, что деформирование при действии нагрузок стимулирует водородом инициируемое растрескивание. Скорость коррозии в нижней части трубопровода в 5,5 раза выше, чем в верхней. Показана целесообразность его ингибиторной защиты.

Описано новий підхід до формування системної моделі газотранспортної системи (ГТС), що дає можливість одержати таку загальну модель ГТС, на базі якої можна провести розробку програмно-інформаційних засобів, призначених для використання не лише у наукових дослідженнях, а й у системах диспетчерського керування трубопровідним транспортом газу для проведення розрахунків у режимі реального часу.

Проанализировано состояние подземных хранилищ газа (ПХГ) на данный момент, основных технико-экономических показателей их деятельности, доказана необходимость повышения эффективности использования ПХГ.

Исследовано влияние местных сопротивлений на срок и качество эксплуатации системы распределения газа низкого давления, а также даны рекомендации относительно проведения проектных расчетов.

Обоснована комплексная методика мониторинга подземных хранилищ газа (ПХГ) с применением полевой геотермической съемки для определения герметичности скважин и проводимости разрывных нарушений на территории ПХГ с последующим проведением в зонах аномальных температур геохимических исследований для оконтуривания участков повышенной загазованности. Приведены результаты исследований на ПХГ в Западном регионе Украины.

Проанализирована эффективность подземных хранилищ природного газа в отработанных нефтегазовых месторождениях, водоносных структурах и каменной соли. Проведено сравнение типов хранилищ по эксплуатационным характеристикам, срокам геологоразведочных работ, строительства и введения в эксплуатацию. Показано, что хранилища в каменной соли по многим показателям превосходят хранилища в пористых структурах.

Рассмотрены некоторые проблемы транспортировки попутного нефтяного газа (ПНГ). Для отделения тяжелых углеводородов при охлаждении ПНГ предложены две технологические схемы с использованием турбодетандеров: детандерно-регенеративная схема установки для отделения тяжелых углеводородов; детандерная схема.