Приведена технологическая схема установки придоменной грануляции шлака. Определен грансостав шлака, показатели количественной оценки эксплуатационной надежности шлакового эрлифта, предложены рекомендации по повышению надежности работы эрлифта.

Разработаны карты режимов и получены количественные значения критериев и параметров для определения границ существования структур водовоздушных потоков в подъемных трубах эрлифтов.

Приведено решение математической модели рабочего процесса эрлифта со снарядной структурой водовоздушного потока, позволяющее определять, в том числе, изменение гидродинамических параметров газожидкостной смеси по высоте вертикальной подъемной трубы.

Запропоновано аналітичну залежність і експериментально підтверджено кількісну значність її використання для розрахунку ККД загальнопромислового ерліфта, що вміщує трубу подачі.

Обгрунтовано параметри свердловинної гідротехнології видобутку (СГВ) цеоліт-смектитових туфів і розроблено рекоменації щодо його використання. З метою обгрунтування параметрів СГВ цеоліт-смектитових туфів проведено експериментальні та теоретичні дослідження процесів гідророзмиву породи, переміщення гірської маси та підйому гідросуміші на поверхню з використанням ерліфта. За результатами стендових досліджень процесу переміщення породи у потоці, що утворюється на дні виймальної камери, установлено залежності та закономірності, які взаємозв'язують параметри потоку з характеристиками зруйнованої породи, а також властивостями та формою дна виймальної камери. Розроблено рекомендації щодо розрахунку основних технологічних параметрів СГВ, які враховують потреби раціонального використання мінеральних ресурсів, охорони природи та навколишнього середовища.

З урахуванням перехідних процесів досліджено параметри глибоководних ерліфтних гідропідйомів (ГЕГ), що мінімізують енергоємність установок, а також обгрунтовано базові параметри керування, які прямо пов'язані з розробкою стратегії й основних принципів АСУТП глибоководних видобувних комплексів. Проведено перевірку адекватності удосконаленого методу Хазітеодороу за допомогою лабораторного експерименту та порівняння з даними інших досліджень за морських і шахтних умов. Розроблено роздільну модель нестаціонарного руху трифазної суміші в похилому пружному трубопроводі. Встановлено закономірності поширення звукових хвиль в елементах ГЕГ і одержано залежність для заміни швидкості звуку по всій довжині транспортного трубопроводу з урахуванням зміни структур течії в верхній трубі. За допомогою цієї залежності можна оперативно визначити час відгуку системи на керувальні впливи. Розроблено стратегію, загальні принципи побудови АСУТП гірничо-морських видобувних комплексів, а також функціонально-оптимизаційну схему керування гідропідйомами.

Приведены основные технические параметры и характеристики эрлифтов, области их использования и опыт эксплуатации в промышленных водоотливных и гидроподъемных системах. Выполнено обоснование возможных структур водовоздушных смесей в вертикальных подъемных трубах газожидкостных подъемников, разработаны критерии их границ. Разработаны физические и математические модели рабочего процесса эрлифта - барботажного и эксплуатационного режимов работы со снарядной, эмульсионной и кольцевой структурами газожидкостных потоков. Приведены результаты численного решения математической модели рабочего процесса эрлифта со снарядной структурой водовоздушного потока. Изложены обобщающие положения о принципе действия эрлифта.

Наведено рішення математичної моделі робочого процесу ерліфта з емульсійною структурою водоповітряного потоку, що дозволяє визначати, зокрема, зміну гідродинамічних параметрів газорідинної суміші по висоті вертикальної піднімальної труби.

Исследованы параметры, влияющие на величину предельной глубины осушения емкости эрлифтом, работающим при постоянном расходе сжатого воздуха.

Определены зависимости для определения параметров насосно-эрлифтных установок при постоянном расходе сжатого воздуха.

Приведено экспериментальное подтверждение аналитических результатов решения математической модели рабочего процесса эрлифта с подводом дополнительного притока в промежуточное сечение подъемной трубы как более энергоэффективного, в сравнении с газожидкостным подъемником традиционной схемы, в условиях переменных притоков жидкости (гидросмеси).

Цель работы - создание математического обеспечения для автоматизированного способа управления переходными режимами в глубоководных эрлифтных установках. Поставленная цель достигается путем математического моделирования наиболее характерных переходных процессов в основных технологических звеньях подводного оборудования на мета-, макро- и микроуровнях. К основным результатам относится разработка нестационарных математических моделей базовых элементов эрлифтного гидроподъема: дозатор, подводящая и подъемная трубы, смеситель, пневмопровод, компрессор и ресивер. Разработанное математическое обеспечение, описывающее распространение ударных и кинематических волн в пневмогидравлических трактах гидроподъема, а также переходные процессы в силовом оборудовании, послужило основанием для разработки программного комплекса, который позволяет определять параметры основных переходных процессов в широком диапазоне изменения производительности установки и глубин разработки месторождений. С помощью разработанного программного комплекса обоснована часовая производительность глубоководной эрлифтной установки в рабочем режиме, обеспечивающая, с учетом длительности переходных процессов, выполнение суточной нормы по подъему минерального сырья. Предложены обладающие патентной чистотой технические решения по сокращению длительности переходных режимов за счет уменьшения числа пусковых операций, гарантированно обеспечивающие устойчивость протекающих нестационарных процессов в элементах гидроподъема.

Представлены методика и результаты экспериментального исследования течения газа в безлопаточном диффузоре центробежного компрессора на аэродинамическом стенде.

Получены зависимости для определения действительного удельного расхода сжатого воздуха в подъемной трубе эрлифта и полного кпд эрлифтной установки.

Обоснованы энергетически целесообразные высоты подъема и теоретические диапазоны подач общепромышленных эрлифтов с блочным воздухоснабжением серийно производимыми центробежными нагнетателями без использования средств регулирования и энергетическая эффективность работы таких эрлифтных установок в условиях переменных притоков жидкостей (гидросмесей).

Уточнены диапазоны подач общепромышленных эрлифтов с блочным воздухоснабжением серийно производимыми центробежными нагнетателями без использования средств регулирования и энергетическая эффективность работы таких эрлифтных установок в условиях переменных притоков жидкостей (гидросмесей).

Досліджено спільну взаємно пов'язану роботу фонтанної свердловини та нафтового покладу за режиму розчиненого газу, що уможливлює розрахунок зміни в часі мінімального вибійного тиску. Запропоновано методику розрахунку умови спільної роботи покладу та фонтанної свердловини на основі розв'язання рівнянь фільтрації флюїдів у пласті та руху газоводонафтового потоку у стовбурі свердловини. Виділено режими узгодженої й неузгодженої роботи цих двох ланок, а також стійкої і нестійкої роботи, що слід ураховувати під час проектування та експлуатації свердловин.

Изложены теоретические основы эрлифтного гидроподъема твердого материала с больших глубин. Экспериментально установлена область нарушения устойчивого подъема твердой фазы в восходящем снарядном потоке. Предложены численно-аналитическая модель квазистационарного снарядного течения и метод расчета промышленных морских эрлифтов, учитывающий особенности движения крупных тяжелых частиц и морфологию снарядной структуры течения. Разработаны способы и технические средства, обеспечивающие эксплуатацию эрлифтных гидроподъемов с наиболее высокими технико-экономическими показателями.

Обоснованы энергетически допустимо-возможные зоны эксплуатации эрлифтов с источниками пневмоэнергии неизменной производительности и степень увеличения подачи газожидкостных подъемников традиционной конструкции и конструкции с обеспечением постоянства давления в смесителе.

Визначено основні елементи глибоководної системи підйому. Показано, що довжина секцій транспортного трубопроводу не повинна перевищувати 12,5 м, а внутрішній діаметр необхідно приймати з умов оптимізації транспортного режиму і характеру зміни критичної швидкості уздовж підйомної труби. Досліджено залежність транспортної швидкості, починаючи з якої необхідно збільшувати діаметр підйомної труби, показано, що одним з основних елементів глибоководної ерліфтної системи є бункер-дозатор, який забезпечує рівномірну, керовану за величиною завантаження систему підйому твердих фракцій за нерівномірної їх подачі від донного агрегату збору. Цим досягається стабільність оптимального режиму роботи системи підйому і зберігається постійне навантаження на компресор. Встановлено мінімальний критерій оптимальності під час вибору раціональних параметрів глибоководних ерліфтів і фактор, що обмежує максимальну глибину занурення змішувача ерліфта.