Розглянуто зміни фільтраційних властивостей колекторів під час розкриття пласта та експлуатації свердловин. Викладено сучасну теорію гідрогазопіскоструминної перфорації свердловин. Описано механізм формування парафінистичних відкладів і викладено засоби боротьби з ними. Запропоновано способи кислотної обробки свердловин, а також нову методику проектування обробки слабокарбонатних порових колекторів. Наведено новітні технології обробки свердловин шляхом багаторазових миттєвих депресій-репресій на пласт, кислотної обробки газованими кислотами та нітратом карбаміду.

Рассмотрены изменения фильтрационных свойств коллекторов при вскрытии пласта и эксплуатации скважин. Изложена современная теория гидрогазопескосдерживающей перфорации скважин. Описан механизм формирования парафинистических отложений и изложены способы борьбы с ними. Предложены способы кислотной обработки скважин, а также новая методика проектирования обработки слабокарбонатных поровых коллекторов. Приведены новейшие технологии обработки скважин путем многоразовых моментальных депрессий-репрессий на пласт, кислотной обработки газированными кислотами и нитратом карбамида.

Проведено розрахунок довжини каналу, що утворився внаслідок дії струменя рідини з піском у пласті за декількома зацементованими колонами. Колони, цементні кільця та породу пласта розглянуто як послідовно розміщені перегородки заданої товщини з притаманною їм початковою швидкістю руйнування матеріалу. Середня осьова швидкість струменя в кожній перегородці визначається з урахуванням її віддаленості від насадки та товщини. Наведено приклад розрахунку параметрів перфорації, виконаної у свердловині.

Метою дослідження впливу ударно-хвильової дії на привибійну зону продуктивного пласта в інтервалі перфорації є визначення оптимізаційних параметрів кавітаційних пухирців, а саме їх радіуса. Беззаперечно, що, змінюючи геометричні параметри пухирців, можна збільшувати або зменшувати інтенсивність кавітації.