Розглянуто вплив повітряного радіального зазору у свердловині на величину тиску на фронті ударної хвилі в процесі детонації вибухової речовини (ВР). Зміну величини тиску показано для симетричного й асиметричного розташувань зарядів відносно стінок свердловини. Наведено формули для визначення тиску та результати розрахунку його величини за різних діаметрів свердловини і заряду ВР.

Наведено результати числового розв'язання двовимірної задачі про поширення ударних хвиль у грунтових масивах з урахуванням хвильових процесів у продуктах детонації. Як модель грунту вибрано тверде багатокомпонентне в'язкопластичне середовище зі змінним коефіцієнтом в'язкості. Зображено поля тиску в продуктах детонації та грунті, що характеризують основні закономірності хвильових процесів за вибухових навантажень у грунтах.

Обгрунтовано принципи вибору параметрів і конструкцій подовженого бойовика, за рахунок якого забезпечується оптимальний режим детонації сумішевої вибухової речовини (ВР) на межі контакту ініціатор - ВР. Реалізація запропонованого способу ініціювання дозволяє зменшити масу ініціатора з одночасним зниженням втрат енергії при детонації.

Обгрунтовано механізм розвитку детонаційного процесу в заряді з урахуванням геометричних та енергетичних параметрів бойовика та його взаємодії на акустичному рівні з ініційованим зарядом для підвищення ефективності управління процесом детонації подовжених зарядів та забезпечення максимальної передачі енергії вибуху в масив, що руйнується. Розроблено раціональні методи перерозподілу ефективних засобів реалізації енергії вибуху в системі "бойовик - заряд - середовище" за рахунок застосування спірального ініціатора заданих параметрів та твердих домішок оптимальної форми до вибухових речовин, зокрема конверсійні порохи, що слугують джерелами "гарячих точок". Запропоновано порядок буріння та спосіб розрахунку параметрів мережі свердловин, раціональні конструкції комбінованих свердловинних зарядів у застосуванні до умов руйнування шаруватих порід різної міцності.

Наведено результати експериментальних досліджень випромінення при динамічних процесах в активному середовищі. Для обробки даних спостережень був застосований математичний апарат фрактальної геометрії, розроблена спеціальна програма. Визначено фрактальну розмірність для різних типів дисперсних гранульованих активних матеріалів на прикладі вибухових речовин, яка становила 1,2...1,7. Встановлено вплив заповнювачів міжгранульного простору матеріалів на механізм хімічних перетворень.

Розглянуто формування структурної міцності слабометаморфізованих порід і визначено послаблювальний вплив зв'язаної води. Запропоновано шлях розкриття сольватних оболонок води прикладанням імпульсу тиску від підривання заряду. Теоретично й експериментально розглянуто процес вибухового нагнітання в'яжучого розчину при розкритті тріщинуватості тиском вибухових газів. Визначено головні фактори впливу вибуху на твердіння в'яжучих розчинів та експериментально перевірено здійснення вибухового нагнітання. Розроблено технічні рішення для вибухового нагнітання та проведено масштабні промислові іспити. Одержано узагальнювальні залежності ефективності виконання робіт і визначено оптимальні параметри вибухового нагнітання. Встановлено сферу застосування вибухового нагнітання в'яжучих розчинів у слабометаморфізованих породах.

Цель работы - обеспечение высокой степени безотказности взрывания при управлении массовым взрывом по ультракоротковолновому радиоканалу. Реализовано введение избыточности в энергетические, модуляционные, функциональные, кодовые и временные параметры команд управления. Разработана и широко используется аппаратура "Гром" и ее модификации для управления массовыми взрывами на карьерах. Научная новизна работы состоит в использовании частотной манипуляции поднесущей частоты радиопередатчика для поразрядной синхронизации цифровых сигналов управления и широтной манипуляции для отображения значения разрядов сигнала, а также во введении служебных реперных разрядов в формат сигнала для увеличения помехоустойчивости. Практическая значимость состоит в возможности использования радиоканала для телеуправления в условиях интенсивных помех.