Розглянуто принципи функціонування цифрового оптоелектронного процесора, призначеного для багаторівневого накопичення двовимірних зображень з постековим кодуванням інформації. Наведено особливості реалізації запам'ятовуючого пристрою на оптоелектронних інтегральних схемах.

Описано принципи організації паралельно-ієрархічного перетворення для багатоетапного сприйняття й обробки, ущільнення та розпізнавання інформації в інформаційних структурах та обчислювальних пристроях із застосуванням нейроподібної схеми обробки інформації. Викладено методологічний підхід для дослідження паралельних процесів, висвітлено їх структурну ієрархію у динаміці, послідовні процеси перетворення просторових областей корельованих та утворення джерельованих у часі елементів мережі, яка формується під час переходу з одного стійкого стану в інший. Розглянуто методи, моделі, алгоритми, питання програмного та апаратного забезпечення для ефективної обробки та розпізнавання цифрових масивів інформації.

Описаны принципы организации параллельно-иерархического преобразования для многоэтапного восприятия и обработки, уплотнения и распознавания информации в информационных структурах и вычислительных устройствах с применением нейрообразной схемы обработки информации. Изложен методологический подход к исследованию параллельных процессов, освещены их структурная иерархия в динамике, последовательные процессы преобразования пространственных областей коррелированных и образования ключевых во времени элементов сети, которая формируется при переходе из одного устойчивого состояния в другое. Рассмотрены методы, модели, алгоритмы, вопросы программного и аппаратного обеспечения для эффективной обработки и распознавания цифровых массивов информации.

Висвітлено основні напрямки створення оптоелектронних систем перетворення інформації. Запропоновано методи та пристрої оптичної обробки зображень. Викладено теоретичні засади побудови високоефективних логіко-часових структур, запропоновано класифікацію оптоелектронних обчислювальних систем. Розглянуто математичні операції, що використовуються для оптичної обробки інформації. Наведено загальну характеристику проблеми розпізнавання об'єктів та явищ.

Освещены основные направления создания оптоэлектронных систем преобразования информации. Предложены методы и устройства оптической обработки изображений. Изложены теоретические основы построения высокоэффективных логико-временных структур, разработана классификация оптоэлектронных вычислительных систем. Рассмотрены математические операции, используемые для оптической обработки информации. Приведена общая характеристика проблемы распознавания объектов и явлений.

Розкрито методологічні аспекти принципів паралельності й ієрархічності в нейронній обробці інформації. Розглянуто концепцію образного відеокомп'ютера око-процесорного типу у контексті сучасної методології штучного інтелекту. Висвітлено питання розробки методів, алгоритмів функціонування, архітектури, функціональних і принципових схем образного відеокомп'ютера око-процесорного типу. Розроблено методику попередньої обробки зображень для процесів паралельно-ієрархічного розпізнавання. Наведено сучасні методи побудови оптико-електронних обчислювальних пристроїв для лінійно-алгебричних процесорів. Проаналізовано практично-прикладні результати застосування структур образного відеокомп'ютера око-процесорного типу.

Раскрыты методологические аспекты принципов параллельности и иерархичности в нейронной обработке информации. Рассмотрены концепция образного видеокомпьютера глаз-процессорного типа в контексте современной методологии искусственного интеллекта. Освещены вопросы разработки методов, алгоритмов функционирования, архитектуры, функциональных и принципиальных схем образного видеокомпьютера глаз-процессорного типа. Разработана методика предыдущей обработки изображений для процессов параллельно-иерарахического распознавания. Приведены современные методы построения оптико-электронных вычислительных устройств для линейно-алгебраических процессоров. Проанализированы практично-прикладные результаты применения структур образного видеокомпьютера глаз-процессорного типа.

Проаналізовано взаємозв'язок принципу динамічної багатофункціональності та паралельно-ієрархічного перетворення. Показано, що квантронна квазіімпульсно-потенціальна оптоеллектронна елементна база, пріоритет якої захищено більш 300-ми авторськими посвідченнями та патентами, і які мають більш-меншу динамічну багатофункціональність замість концентрації сил на точних обчисленнях із високостабільною елементною базою, орієнтовано на розв'язок задач за допомогою неточних методів і можуть бути конкурентоспроможними для реалізації пристроїв із "гнучкою" обробкою інформації або нежорсткою логікою.

Предложен дискретный аналог голографического метода для записи цифровых изображений. Описан подход к кодированию изображений, который использует метафору голографии для разработки распределенной формы представления изображениий, устойчивой по отношению к повреждениям.

Визначено системні вимоги до нейронних елементів з частотним виходом, запропоновано математичну модель та схему заміщення оптоелектронного частотно-динамічного нейронного елемента на біспін-приладі, для якої розроблено комп'ютерну модель. Зазначено, що результати можна використовувати для дослідження принципів функціонування окремих структурно-функціональних відділів біологічних нейронних мереж.

Досліджено проблеми обгрунтування пріоритетності оптоелектронної схемотехніки для апаратної реалізації образного комп'ютера. На підставі концептуального підходу та теоретичного аналізу запропоновано відповідні моделі й апаратні варіанти око-процесорних структур як базових компонентів образного комп'ютера.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.640

Рубрики:

Оптичні обчислювальні системи

Шифр НБУВ: Ж23882 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что новейшие достижения в области создания оптоэлектронных систем обработки информации разрешают снова возвратиться к оригинальным предложениям, которые в свое время не нашли использования из-за ограниченности элементной базы. Это, в частности, касается ассоциативных методов и средств, характерной особенностью которых есть необходимость реализации коммутационной сети большой размерности. Среди процедур ассоциативной обработки особый интерес к себе привлекает сортировка больших массивов данных как одна из необходимых процедур при цифровой обработке сигналов и изображений, например, при реализации фильтра Калмана и медианной фильтрации. Предложенная оптоэлектронная сортировочная память может эффективно использоваться в оптическом спецпроцессоре для поиска данных в голографическом запоминающем устройстве.

Исследован оптоэлектронный процессор с матрично-матричным умножением. Эта архитектура позволяет выполнять умножение матриц параллельно. Рассмотрены возможные методы реализации с использованием квантово-размерных структур.

Розглянуто хронологічні аспекти пізнання людством інформаційних та енергетичних аспектів природи. Проаналізовано досягнення людства у сфері глобального оперування над ними та технічну базу для створення глобальних геоінформаційно-енергетичних систем.

Запропоновано алгоритми відновлення просторової конфігурації тривимірних об'єктів та сцен за стереопарою знімків. Особливістю роботи є постановка задач стереореконструкції як задач розмітки. Вважається, що всі точки об'єкта, видимі в полі зору камери, мають дальності, імовірнісна модель яких визначається марковським випадковим полем.

Розглянуто два нових методи векторно-матричного множення у формі з плаваючою комою - метод з формуванням матриці часткових добутків і з формуванням вектора часткових добутків. Обидві структури характеризуються підвищеною обчислювальною продуктивністю. Встановлено, що перший метод є ефективнішим, ніж структура векторно-матричного помножувача за другим методом. Зокрема, за параметрів M = 48, P = 16, N = 1 000 продуктивність векторно-матричного помножувача з формуванням матриці часткових добутків у 195 разів перевищує продуктивність іншого варіанта.

Проведен обзор алгоритмов обнаружения целей по спектральным признакам. Показано, что увеличение числа спектральных каналов изображающего спектрометра повышает вероятность обнаружения целей. Обсуждены вопросы реализации алгоритмов обнаружения в видеоспектрометрах, оснащенных акустооптическими фильтрами на основе как первых, так и вторых брэгговских резонансов.

Исследованы вопросы, связанные с построением интегральных логических схем на оптической элементной базе. Разработаны параллельные схемы для умножения и сложения, структура которых позволяет использовать особенности оптических переключателей для ускорения выполнения этих арифметических операций. Предложен комплексный подход к оцениванию временной сложности оптических вычислительных систем.

Отмечено, что проектирование акустооптических цифровых процессоров требует использования численных методов расчета, позволяющих учесть конечную апертуру ячейки. Смоделировано слабое акустооптическое взаимодействие с применением векторного метода конечных элементов во временной области.

Рассмотрены подходы к проектированию информационных технологий идентификации динамических объектов и текстур сложной формы (ОСФ, ТСФ) в гибридных оптико-электронных системах контроля фоно-целевой обстановки, основанные на методах цифровой гильберт-оптики. Представлены примеры идентификации моделей ОСФ (ТСФ) в пространствах преобразований Гильберта с помощью методов векторного сигнатурного анализа и интегральной геометрии.

Розвинено математичні моделі та методи комп'ютерного моделювання для оптимізації інформаційних процесів в оптоелектронних інформаційних пристроях на базі дослідження фізичних властивостей і побудови математичних моделей їх функціональних блоків. Установлено взаємозв'язок оптимальних параметрів і характеристик оптоелектронних інформаційних пристроїв за умов цільової функції для підвищення їх інформаційної ефективності.

Разработан реверсивный оптический счетчик для оптической вычислительной машины, допускающий интегральное исполнение.