Проведено дослідження сонячного дистилятора стандартної конструкції в умовах м.Газа. Доведено можливість використання сонячної енергії для одержання дешевої питної води на индивідуальних установках. Розроблено технологічну схему з геліоопріснювачем.

Наведено результати системних досліджень розвитку та функціонування енергетики, зокрема, висвітлено методи та засоби дослідження перспектив розвитку електроенергетики за сучасних умов, критерії оцінки техніко-економічної ефективності систем сонячного теплопостачання. Розглянуто питання підвищення ефективності виробництва та використання енергетичних ресурсів, а також надійності та безпеки функціонування енергетичних об'єктів і систем.

Розглянуто методичні питання оцінювання сонячної енергії в Україні. Наведено показники її використання та районування території України за показниками геліоенергоресурсів.

Розглянуто вплив вироблення електроенергії на довкілля. Наведено потенціал використання сонячного випромінювання для фотоелектричного перетворення. Показано, що одним із шляхів зниження собівартості вироблення електроенергії є застосування концентрувальних систем сонячного випромінювання для фотоелектричного перетворення. Наведено вартісну конкурентоспроможність електроенергії, одержаної перетворенням сонячного випромінювання, у порівнянні з традиційними засобами.

Розглянуто можливості відкритих абсорбційних систем як основу для створення нового покоління холодильних та теплонасосних установок і систем кондиціювання повітря. У таких системах сонячна енергія використовується як зовнішнє гріюче джерело для регенерації абсорбенту, що забезпечує екологічну чистоту та малу потребу енергії на його реалізацію. Показано, що оптимально використовувати комбіноване джерело теплоти на регенерацію абсорбенту з обов'язковою долевою складовою сонячної енергії. Особливу увагу приділено тепломасообмінній апаратурі для подібних систем. Виконано моделювання робочих процесів і розроблено пілотну установку.

Предложена методика экспериментального определения среднеинтегральной температуры теплопоглощающей поверхности энергоактивных ограждающих конструкций, позволяющих утилизировать для нужд энергообеспечения объектов энергию солнечного излучения, тепло наружного и выбросного воздуха. Данная методика прошла апробацию в НИИ энергетики Днепропетровского национального университета.

Проаналізовано ефективності різних технічних засобів, призначених для використання енергії Сонця. Показано максимальну ефективність використання сонячної енергетики під час використання як первинного енергоносія сухої біомаси.

Предоставлена информация по существующему состоянию и перспективах развития использования солнечной энергии. Изложены результаты первого этапа производства фотоэлектрических модулей на химико-металлургической фабрике "ММК им. Ильича".

Предложена методика расчета конструктивного коэффициента гелиопрофиля ТЕПС для случая жидкого теплоносителя с использованием данных лабораторных исследований. Приведены графики результатов расчета изменения значений конструктивного коэффициента в процессе эксперимента для различных условий. Представлены результаты расчета зависимости конструктивного коэффициента от коэффициента теплопотерь энергоактивной ограждающей конструкции из гелиопрофиля ТЕПС.

Індекс рубрикатора НБУВ: З635

Рубрики:

Ресурси сонячної енергії та їх використання

Шифр НБУВ: Ж23882 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Запропоновано систему автоматичного регулювання частоти обертів вітроколеса вітроелектроустановки, яка дозволяє підвищити коефіцієнт використання енергії вітру. На підставі дрібно-лінійної апроксимації створено кусково-лінійну апроксимацію вольт-амперної характеристики фотобатареї. Розроблено математичну модель процесу заряду електрохімічного акумулятора від фотобатареї та показано необхідність використання пристрою узгодження в системі електрохімічний акумулятор - фотобатарея. Розглянуто методику розрахунку пристою узгодження, який забезпечує роботу системи фотобатарея - електрохімічний акумулятор у точці максимальної потужності. Наведено пристрій для моделювання вольт-амперної характеристики фотобатареї. Проведено статистичний аналіз параметрів вітрового потоку та установлено, що періоди відсутності вітру мають експоненційний розподіл. На підставі закону розподілу періодів відсутності вітру розроблено методику визначення ємності системи акумулювання для автономних енергосистем з вітроустановками.

Проведено зонування території країни для розрахунків систем сонячного теплопостачання (ССТ) і для кожної з трьох зон визначено пункт-представник і складено інформаційний базис у вигляді "типового року". Отримано математичні вирази для розрахунків коефіцієнта незатінення сонячного колектора (СК) і розраховано його значення для будь-якого розташування СК. Розраховано режим зміни орієнтації СК, що забезпечує підвищення їх теплопродуктивності на 30 - 40 %. Розроблено математичні моделі для дослідження впливу схемних рішень, режимів роботи і параметрів устаткування на теплопродуктивність ССТ. Для кожного з визначеного класу систем знайдено рівняння для розрахунків коефіцієнта корисної дії (ККД) використання сонячної енергії для всієї території України. Наведено дані натурних досліджень експериментальних ССТ, які показали задовільний збіг фактичних значень ККД з розрахунком для кожної моделі. Розроблено основні положення методики техніко-економічної оцінки ССТ.

Проведено оцінку, кількісне картування й аналіз просторово-часового розподілу геліо- та вітроенергетичних ресурсів рівнинної території України для конкрентних типів сонячних і вітроенергетичних установок. На прикладі природних умов м.Харкова та даних функціонування гібридної геліовітроенергетичної системи Харківського університету розглянуто природні передумови для спільного використання геліо- та вітроенергетичних ресурсів. Доведено, що мінливість місячних і добових сум комплексних геліо- та вітроенергетичних ресурсів значно зменшуються (до 50 % для місячних сум). На підставі кількісної залежності використання ресурсів від установлених потужностей відповідних енергетичних установок запропоновано дві моделі оптимізації комплексного використання зазначених ресурсів. Розраховано оптимальні співвідношення встановлених потужностей сонячних і вітроенергетичних установок у гібридних системах для фізико-географічних областей України.

Розглянуто можливості використання термоелектрики для перетворення сонячного та теплового випромінювання в електричну енергію для умов України. Проведено розрахунки щодо доцільності використання запропонованої системи перетворення енергії та одержано необхідні залежності. Описано вимоги, необхідні для підвищення ефективності її роботи та забезпечення оптимальних умов для реалізації нового методу.

Приведены результаты комплексных исследований кристаллического материала для солнечной энергетики разных производителей, в которых применены следующие методы: рентгеновская дифрактометрия (для изучения типа и концентрации дефектов), масс-спектроскопия (для определения концентрации легирующих и рекомбинационно-активных примесей), инфракрасная спектроскопия (для определения типа и связанного состояния кислорода), спектроскопия поверхностной фотоэдс и других фотоэффектов (для определения характеристик фоточувствительности солнечного материала), а также локальная спектроскопия комбинационного рассеяния (для определения механических напряжений и их пространственного распределения). Установлено, что образцы солнечного кремния разных производителей могут отличаться по фоточувствительности на порядки величин, несмотря на то, что их примесный состав отличается незначительно. Рассмотрены возможные причины, приводящие к деградации времени жизни неравновесных носителей заряда.

Разработаны математические модели энергетических процессов в системах возобновляемой солнечной энергетики на основании теории импульсных случайный процессов.

Наведено результати дизайну трикомпонентної композиції для конвертування енергії сонячного випромінювання в інтервал чутливості Si та GaAs фотоелементів на основі полістиролу й ароматичних поліциклічних органічних люмінофорів. Показано, що два підходи до добору концентрацій компонентів, орієнтовані на забезпечення максимально ефективного збирання випромінювання у видимому діапазоні й оптимальних умов Ферстерівського безвипромінювального переносу енергії між проміжними та кінцевими компонентами каскадної композиції, дають порівняні результати і, отже, не є альтернативою один одному.

Проанализированы факторы, влияющие на увеличение масштабов применения децентрализованных солнечных энергосистем (ДСЭС). Описана роль контролера заряда (КЗ) в повышении эффективности функционирования ДСЭС. Описаны технические характеристики и функции разработанного НПК "Курс" и ОАО "Квазар" КЗ, повышающего эффективность работы ДСЭС на 15 - 20 %.

Проведено оцінку ефективності використання енергопотенціалу вітру за допомогою вітроелектричної установки та сонця за допомогою фотоелектричної батареї для різних регіонів території України.