Висвітлено методи, що застосовуються у ході досліджень формування доз опромінення людини від альфа-випромінюючих трансуранових елементів (ТУЕ). Проаналізовано основні характеристики забрудення території України від глобальних випадань ТУЕ та внаслідок Чорнобильської аварії. Розглянуто методи математичного моделювання транспорту ТУЕ в організмі людини (метаболічна модель) та особливості розподілу енергії альфа-випромінювання в окремих тканинах організму. Запропоновано принципово новий метод спектрометричного аналізу альфа-випромінювання, придатний для вимірювання низьких активностей у біологічних пробах. Узагальнено результати аналізу формування доз від ТУЕ з використанням розглянутих методів.

Розглянуто загальні характеристики радіоактивного випромінювання, особливості його проходження крізь речовину, засоби захисту, зв'язок між активністю та дозою випромінювання, границі допустимих викидів радіоактивних продуктів в атмосферу виробничими підприємствами та ядерними енергетичними установками. Надано статистичну оцінку радіоактивних випромінювань. Запропоновано більше 300-т індивідуальних завдань з вивчення властивостей радіоактивних випромінювань і методів їх реєстрації, а також приклади вирішення питань радіоекологічного забруднення навколишнього середовища.

Рассмотрены общие характеристики радиоактивного излучения, особенности его прохождения сквозь вещество, средства защиты, связь между активностью и дозой излучения, границы допустимых выбросов радиоактивных продуктов в атмосферу производственными предприятиями и ядерными энергетическими установками. Приведена статистическая оценка радиоактивных измерений. Предложены более 300 индивидуальных практических заданий по изучению свойств радиоактивных излучений и методов их регистрации, а также примеры решений по вопросам радиоэкологического загрязнения окружающей среды.

Рассмотрены специальные вопросы микродозиметрии, в частности, тонкой структуры распределений микродозиметрических величин. Раскрыто содержание понятий малых доз и границ применимости микродозиметрии. Предложены систематика задач взаимодействия излучения с веществом, а также критерий малости чувствительного объема. Описаны нелинейные биофизические модели воздействия малых доз ионизирующего излучения на клетки эукариот. Рассмотрены основные техногенные и природные источники малых доз радиации.

Встановлено аналітичну залежність потужності ефективної дози з віддаллю від місця аварії та щільністю забруднення території після аварії на атомному реакторі.

Рассмотрены радиационные аварии различных классов и методы дозиметрии, используемые при ликвидации их последствий. Освещен многолетний опыт проведения инструментального индивидуального дозиметрического контроля населения при ликвидации последствий аварии на ЧАЕС. Изложены концепции и приведены результаты функционирования созданной системы мониторинга индивидуальных доз облучения населения Украины. Проанализированы особенности использования счетчиков излучения человека при оценке доз внутреннего облучения населения и персонала.

Розглянуто фізичні засади дозиметрії, взаємодію іонізуючих випромінювань з речовиною, принципи нормування радіаційних параметрів. Особливу увагу приділено методам вимірювання іонізуючих випромінювань, зокрема, іонізаційному, сцинтиляційному, напівпровідниковому, фотографічному, люмінесцентному, хімічному, трековому, активаційному та тепловому. Розкрито суть основних понять атомного ядра. Запропоновано класифікацію приладів радіаційного контролю, а також аварій і аварійних ситуацій. Наведено методику оцінки радіаційної обстановки. Викладено правила роботи з джерелами випромінювань.

Рассмотрены физические основы дозиметрии, взаимодействие ионизирущих излучений с веществом, принципы нормирования радиационных параметров. Особое внимание уделено методам измерения ионизирующих излучений, в частности, ионизационному, сцинтиляционному, полупроводниковому, фотографическому, люминесцентному, химическому, трековому, активационному и тепловому. Раскрыта сущность основных понятий атомного ядра. Предложена классификация приборов радиационного контроля, а также аварий и аварийных ситуаций. Приведена методика оценки радиационной обстановки. Изложены правила работы с источниками излучений.

Висвітлено основи побудови сучасних дозиметричних пристроїв, описано апаратні та програмні засоби опрацювання вихідних сигналів дозиметричних детекторів, що забезпечують покращання метрологічних характеристик пристроїв. Проаналізовано імітаційні моделі джерел випромінювання, детекторів і засобів опрацювання, статичні та статистичні характеристики дозиметрів під час їх проектування. Наведено дані про дозиметричні пристрої різного призначення, що створені на базі нових побудов, серійно випускаються та використовуються в різних галузях. Розглянуто питання проектування дозиметричної апаратури та забезпечення її надійності.

Изложены основы построения современных дозиметрических устройств, описаны аппаратные и программные средства обработки исходящих сигналов дозиметрических детекторов, обеспечивающих улучшение метрологических характеристик устройств. Проанализированы имитационные модели источников излучения, детекторов и средств обработки, статические и статистические характеристики дозиметров при их проектировании. Приведены данные о дозиметрических устройствах разного назначения, созданных на основе новых построений, серийно выпускаемых и используемых в разных областях. Рассмотрены вопросы проектирования дозиметрической аппаратуры и задачи обеспечения её надежности.

Ключ. слова: полупроводники, CdTe, CdZnTe, блок детектирования, дозиметры, мощность дозы, gamma- и рентгеновское излучения
Індекс рубрикатора НБУВ: З42-5

Рубрики:

Дозиметрія ядерних випромінювань

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто та проаналізовано сучасні підходи до процедури верифікації програмних засобів. Показано, що процедура верифікації має включати три стадії: кваліфікацію, верифікацію та валідацію. Розроблено основні положення процедури верифікації програмного засобу, що є складовою частиною методики визначення умов опромінення корпусу ВВЕР.

Індекс рубрикатора НБУВ: З42-5

Рубрики:

Дозиметрія ядерних випромінювань

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В381 + З42

Рубрики:

Експериментальні методи та апаратура фізики атомного ядра і елементарних частинок

Дозиметрія ядерних випромінювань

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено принципи побудови програмних і апаратних засобів компенсації мертвого часу дозиметричних детекторів, що дозволило створити нові засоби й алгоритми з покращаними метрологічними характеристиками. На підставі одержаних виразів запропоновано схеми для апаратної компенсації мертвого часу детекторів іонізуючих випромінювань, наведено основні співвідношення для розрахунку параметрів схем. Розроблено методику оцінки основних похибок розроблених засобів та програму для моделювання результуючих похибок цих засобів. Створено схему для апаратної компенсації енергетичної залежності детекторів іонізуючих випромінювань. Розроблено оптимізований алгортм роботи дозиметричних приладів з низькочутливими детекторами іонізуючих випромінювань. Запропоновано структурні схеми дозиметричних приладів різного призначення, проведено оцінку їх похибок.

Досліджено проблему створення державного первинного еталона одиниці об'ємної активності радону-222 з метою забезпечення єдності та вірогідності вимірювань радону-222 в Україні, а також створення еталона-переносника одиниці об'ємної активності радону-222. Теоретично досліджено електростатичні поля всередині імпульсної іонізаційної камери радону-монітора AlphaGUARD та синтезовано конструкції та характеристики камери еталона-переносника на підставі аналізу структури потенціалів камери радону-монітора. Зазначено, що актуальність створення еталона зумовлена необхідністю метрологічного забезпечення засобів вимірювання радону-222 в Україні та зниження дозового навантаження від іонізуючих випромінювань на населення України. Розвинуто теорію та практику використання імпульсних іонізаційних камер для вимірювання радону-222 та радону-220 (торона), об'ємні активності якого регламентовані Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Завдяки проведеному дослідженню розроблено метрологічне забезпечення вимірювання об'ємної активності радону-222 в Україні. Вірогідність одержаних результатів підтверджено міжнародними звіреннями державного первинного еталона одиниці об'ємної активності радону-222 типу ДЕТУ 12-01-97 з національними еталонами одиниці об'ємної активності радону-222, створеними у Німеччині, Росії, Білорусі та Латвії.

На основі термодинамічної теорії біофізичного впливу малих доз вперше отримано аналітичні результати, що визначають діапазон температур та кількісну оцінку величини критичної дози, внаслідок яких у біоречовині спостережено радіаційно-індукований фазовий перехід першого роду, а також кількісну оцінку макроскопічного масштабу часу релаксації біофізичної системи, попередньо опроміненої у точці фазового переходу, до вихідного стану. Наведені результати дозволили вперше визначити відносну біологічну ефективність та одержати кількісне вираження щодо критерію якості іонізуючого випромінювання в області малих доз, а також обгрунтувати критерій біофізичної ідентифікації величини ліміту ефективної дози, що природним чином вказує нижню межу дії принципу ALARA. На основі розробленого критерію біофізичної ідентифікації та відповідної величини ліміту ефективної дози подано математичне формулювання задачі, пов'язаної з повнотою та принципом достатності радіаційного контролю опромінення персоналу АЕС, що відповідно до вихідних умов визначає вимоги стосовно мінімального обсягу контролю опромінення, а також структуру та послідовність етапів побудови регламенту радіаційного контролю персоналу АЕС. У межах ризик-орієнтованого підходу, що враховує принципово нове визначення якості іонізуючого випромінювання в області малих доз, запропоновано математичне формулювання постановки базової задачі "cost-benefit" аналізу.

  Скачати повний текст

Розроблено нові й удосконалено існуючі апаратні та програмні методи та засоби опрацювання вихідних сигналів дозиметричних детекторів (ДД), які дозволяють істотно покращити метрологічні характеристики дозиметричних пристроїв (ДП). Доведено можливість ефективного використання число-імпульсних функціональних перетворювачів для побудови універсального цифрового інтенсиметра з масштабуванням вимірюваних величин і компенсацією мертвого часу ДД. Вирішено завдання вибору параметрів ДД і засобів опрацювання їх вихідних сигналів у разі розширення діапазону вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) з використанням додаткового низькочутливого ДД. Удосконалено метод розширення динамічного діапазону ДП шляхом відновлення вихідного імпульсного потоку ДД з нормуванням їх мертвого часу. Проаналізовано результати використання методу залежної лічби, адаптованого для вимірювання ПЕД. Запропоновано новий алгоритм роботи пошукових ДП з блоками детектування низької чутливості. Визначено статистичні характеристики імпульсного потоку на виході ДД з урахуванням його мертвого часу, що дозволяє проектувати ДП з заданими характеристиками за мікропроцесорної корекції результатів вимірювання ПЕД. Результати наукового дослідження використано у процесі розробки ДП різного призначення.

Викладено одиниці вимірювання радіоактивності та дози випромінювання. Наведено детальну характеристику приладів радіаційної розвідки, контролю радіоактивного опромінювання (індивідуальні дозиметри ДП-22 В та ДП-24, ИД-1) та хімічного зараження (ВПХР, ПХР-МВ), подано їх класифікацію, призначення, технічні характеристики, будову, порядок підготовки приладів та основи роботи на них.

Изложены единицы измерения радиоактивности и дозы излучения. Дана детальная характеристика приборов радиационной разведки, контроля радиоактивного облучения (индивидуальные дозиметры ДП-22 В та ДП-24, ИД-1) и химического заражения (ВПХР, ПХР-МВ), приведены их классификация, назначение, технические характеристики, строение, порядок подготовки приборов и основы работы на них.

Розглянуто проблеми створення широкого комплексу приладів контролю радіаційного стану та пристроїв неруйнівного контролю з застосуванням методу цифрової радіографії. Наведено дані про принципи створення детекторів типу сцинтилятор-фотодіод, вимоги до електроніки для їх застосування й основні принципи її побудови. Розглянуто практичне використання приладів і систем. Описано нові можливості цифрової радіографії з застосуванням оригінальних методів мультиенергетичності та переваги таких систем на базі детекторів сцинтилятор-фотодіод з використанням ексклюзивного сцинтилятора ZnSe(Te).

Рассмотрены радиационные методы получения информации. Указаны основные источники переноса информации в материально-вещественном плане. Приведено короткое описание дозиметров, радиометров, спектрометров - средств радиационной разведки.