Розглянуто нове електротехнічне обладнання - асинхронізовані турбогенератори та статичні тиристорні компенсатори, його вплив на ефективність генерування та передачі електроенергії; наведено основні технічні та економічні параметри.

Розроблено удосконалені математичні моделі, алгоритми і програми розрахунку теплового стану обмотки статора турбогенераторів потужністю 1000 МВт у дво- і чотириполюсному виконанні. Проведені числові експерименти для діагностики часткової та повної закупорки полих провідників, показано вплив закупорки на значення показань засобів штатного термоконтролю.

Розглянуті питання загальної будови сучасних головних парових суднових та стаціонарних турбоагрегатів, будова їх головних складових елементів, класифікація парових турбін. Викладений матеріал є основою для подальшого більш детального вивчення конструкції парових турбінних агрегатів, вивчення питань їхнього проектування, створення та експлуатації.

На базі аналізу конструктивних схем кріотурбогенераторів запропоновано конструкцію повністю надпровідникового турбогенератора без магнітопроводу, яка містить розташовані в окремих низькотемпературних ємностях надпровідникові обмотки збудження та якоря з електромагнітним екраном. Виконано експериментальні дослідження статора модельного генератора у склопластиковому кріостаті під час дії обертового магнітного поля з використанням низькотемпературних надпровідників та рідкого гелію.

Розроблено квазіеталонну математичну та цифрову моделі синхронного турбогенератора без розділення магнетного потоку на основний та розсіяння з прискоренням усталення режимів.

Проаналізовано причини аварій роторно-бандажних вузлів потужних турбогенераторів на атомних і теплових електростанціях, викладено науково-технологічні основи підвищення експлуатаційних характеристик матеріалів цих найбільш навантажених деталей у сучасній енергетиці. Описано нові захисні покриття на корозійнонестійкі бандажі, накидні гайки, діелектричні покриття на роторні клини. Розглянуто вплив композицій легування анізотропії, середовищ, температури та інтенсивності циклічних і статичних напружень на характеристики традиційних та нових корозійностійких бандажних і роторних сталей. Запропоновано комплекс профілактичних заходів щодо попередження тріщиноутворення в процесі експлуатації.

Проаналізовано динамічні теплові процеси обмотки статора потужного турбогенератора з водяним охолодженням для визначення підігріву дистиляту за наявності дефектів.

Розраховано та проаналізовано тривимірне розподілення втрат і нагрів у крайніх пакетах осердя статора турбогенератора потужністю 100 МВт.

Наведено результати розрахункових досліджень асинхронних характеристик синхронних турбогенераторів типів ТВФ-100-2 і ТВФ-120-2 за різного стану кола обмотки збудження; визначено питомі втрати від вихрових струмів у конструктивних елементах ротора.

Досліджено можливості регулювання охолодження обмотки статора турбогенератора в маневрених режимах експлуатації шляхом зміни параметрів холодоагента. Одержано закони регулювання, які дозволяють стабілізувати температуру обмотки та зменшити термомеханічні пошкодження її ізоляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: З261.621.2-044

Рубрики:

Турбогенератори

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З261.621.2-041

Рубрики:

Турбогенератори

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено методику контролю залишкового ресурсу та максимальної температури ізоляції обмотки статора турбогенератора, яка базується на використанні даних штатного термоконтролю та одержаних регресійних залежностей перевищення температури від параметрів експлуатаційного режиму.

Описано методику оперативного визначення коефіцієнта корисної дії турбогенератора в процесі експлуатації за параметрами робочих режимів. Подано розрахункові залежності, наведено приклади розрахунків для турбогенераторів потужністю 200 МВт типу ТГВ-200. Оцінено точність методики.

Розглянуто проблему діагностики стану пресування осердя статора потужних турбогенераторів. Розроблено нову універсальну методику дослідження залежності розподілу поля від характеристик, розмірів і ступеня розпресування.

Наведено методику яка дозволяє провести розрахунок струмів ротора під час перехідного процесу турбогенератора (ТГ) за умов дефектів ланки збудження, а також дослідити вплив різних видів дефектів у колі збудження ТГ, знайти чутливі діагностичні ознаки для ідентифікації дефектів у процесі роботи ТГ за даними миттєвих значень струму.

Наведено результати числових досліджень розподілу термомеханічних переміщень і напруг в елементах статора турбогенератора з урахуванням експериментальних даних його нагрівання в номінальному режимі та у випадку зміни температурного стану під час різкого зменшення навантаження.

Описано методику числового розрахунку двовимірного стаціонарного температурного поля за допомогою методу скінченних елементів у роторі турбогенератора. Наведено результати досліджень у ході роботи машини в асинхронних режимах з різними варіантами конструктивного виконання ротора, активного навантаження, замкненою та розімкненою обмотками збудження. Порівняно розрахункові й експериментальні дані реальних випробувань за синхронних режимів.

Описано методику числового розрахунку термомеханічних переміщень і напруг в ізоляції статорної обмотки турбогенератора. Наведено результати досліджень за різних рівнів нагріву елементів турбогенератора та умов кріплення лобових частин обмотки.

Описано методику розрахунку магнітного поля в статорі потужного турбогенератора. Визначено вихрові струми та відповідні втрати в елементарних провідниках обмотки статора під час холостого ходу та навантаження. Проведено порівняння результатів розрахунку за аналітичною методикою з результатами за методом кінцевих елементів (МКЕ). Проаналізовано вплив форми кривої індукції та її максимальної величини в повітряному зазорі на розпади втрат і їх сумарних значень. Визначено емпіричні коефіцієнти для корекції величини індукції в повітряному зазорі залежно від режиму роботи генератора з метою одержання розбіжності наближених результатів аналітичного методу в порівнянні з МКЕ не більше 20 %.