Обновлены расчеты длины берегов Черного и Азовского морей в пределах Украины на основании изданных в 1997 г. карт отдельных административных приморских областей в масштабе 1:200000. Общая длина равна 2692,9 км (без учета береговой линии в лагуне Сиваш, которая равна 1051,7 км). Из них 1829,1 км (67,9 %) находится в пределах Черного моря, 799,8 км (29,7 %) - в пределах Азовского моря, а 64,0 км (2,4 %) - Керченского пролива. Представлены данные для каждой из 8 береговых областей.

Рассмотрена история исследования системного подхода при изучении морских берегов. Сформулировано общее представление об устройстве береговых морфосистем. Определена их структура и функции. Указаны критерии оценки их состояния и присущие им формы рельефа, свойства, границы, порядки и размеры, лито- и гидродинамические элементы, внешние и внутренние факторы воздействия, эволюционные процессы, причины эволюционных преобразований, стадии и возраст формирования.

Дана геолого-геоморфологическая характеристика побережья и дна Керченского пролива, морфологии и динамики его берегов, особенностей экзогенеза, грязевого вулканизма и землетрясений. Рассмотрена история и экологические проблемы мостостроительства через Керченский пролив с точки зрения устойчивого развития Азовской экосистемы.

Измерены морфометрические характеристики залива Мегало-Яло и Балаклавской бухты. Сравнение разновременных планов и промеров Балаклавской бухты позволило проследить изменения глубин и очертаний береговой линии за период более чем полтора столетия.

Рассмотрены геолого-геоморфологические, сейсмические, береговые и морские гидрологические, а также техногенные факторы основных инженерно-геологических опасностей, характерных для береговой зоны Горного Крыма - абразии, обвалов, оползней, селей, которые в значительной степени активизировались в последние десятилетия на ряде участков береговой линии. Выполнена предварительная оценка повышения сейсмической балльности территории с учетом ее геоморфологических особенностей. Более детально рассмотрен участок исследуемой территории береговой зоны в районе м. Кикинеиз (пос. Кацивели), характеризующийся значительной активизацией опасных инженерно-геологических процессов (оползней, селей, абразии) в результате техногенного воздействия в течение последних десятилетий. Намечены задачи дальнейших исследований.

Формирование новых участков суши сопровождается возникновением субстрата только с теми свойствами, которые отвечают окружающим природным условиям. В конечном итоге складывается определенная структура ландшафта, согласно географическому закону соответствия. В составе ландшафта находится строго определенная растительность, с конкретными характеристиками видового состава, биологической продуктивности, биологической массы, численности, проективного покрытия и др. Такой новой сушей является прибрежно-морская аккумулятивная форма - бар Арабатская Стрелка, отличающийся динамичностью. Это приводит к кратковременным изменениям характеристик не только растительности, но и животного мира. Названные особенности рекомендуется учитывать при разработке проекта организации территории и создании заповедников.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання геоінформаційного моделювання водозбірних басейнів і реалізації на цій підставі просторового гідролого-геоморфологічного аналізу. Окремо викладено оригінальну методику моделювання статики та динаміки морфології флювіального рельєфу. Представлено алгоритм відновлювання поверхні за цифровою моделлю місцевості та визначення наступних змін морфології цієї поверхні під впливом зовнішніх процесів. Для візуалізації в середовищі ГІС результатів моделювання топографічну поверхню представлено скалярною функцією на обмеженій області ЦММ. Для цілей моделювання та візуалізації також введено поняття примітивів морфологічних елементів і "примітивних подій" зміни морфології рельєфу. Наведено ілюстрації результатів моделювання в середовищі ГІС.

Отмечено, что формирование ландшафтной структуры современной дельты Дуная начинается с ее морского края. Выделено четыре природных механизма такого формирования. Каждый механизм обусловливает: различное строение грунтового субстрата, разные пути взаимодействия реки и моря, разные скорости нарастания, рельеф, характер миграции растворов, содержание гумуса, различно реагирует на половодье и относительные колебания уровня моря.

Представлена численная модель для исследования сгонно-нагонных процессов, в которую включены эффекты затопления и обмеления береговой зоны. Верификация модели проведена путем сопоставления результатов моделирования с аналитическим решением задачи о свободных колебаниях в бассейне с параболическим профилем дна, а также с данными лабораторных экспериментов, воспроизводящих набегание уединенной волны на конический остров и распространение воды по смоченной поверхности. Получено удовлетворительное соответствие между модельными расчетами и данными тестов, что подтверждает работоспособность предлагаемой модели.

Вперше на підставі аналізу даних спостережень за останні 25 років комплексно оцінено стан і напрямок розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів. З використанням статистичних методів встановлено зв'язок між показниками абразійних і зсувних процесів (АЗП), а також причинно-наслідкові зв'язки між процесами та клімато-гідрологічними чинниками, які обумовлюють режим їх розвитку. Вперше побудовано кількісні та якісні моделі розвитку типових ділянок північно-західного узбережжя Чорного моря. Розвинуто методику типізації абразійних та абразійно-зсувних берегів та інженерно-геологічне районування узбережжя. Надано характеристику типових ділянок - природних аналогів, які достовірно представляють типи берегів, виділених в результаті інженерно-геологічного районування. Удосконалено функціональні структурні моделі систем "абразійний берег" та "абразійно-зсувний берег". З урахуванням мінливості клімато-гідрологічних чинників виконано прогноз розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів.

Детально досліджено мінеральний склад різних генетичних типів відкладів верхнього плейстоцену-голоцену. Це дозволило виділити на північно-західному шельфі три літодинамічні зони, деталізувати виділені попередніми дослідниками теригенно-мінералогічні провінції, простежити еволюцію літодинамічних зв'язків у системі берегова зона - внутрішній шельф - зовнішній шельф протягом верхнього плейстоцену-голоцену. Складено карти розподілу мінералів важкої фракції новоевксинських та чорноморських морських відкладів, а також алювію пра-річок. Розроблено наукову основу для раціонального використання природних ресурсів берегової зони, а також природоохоронних заходів.

Розроблено часткову теорію еолового морфогенезу в береговій зоні морів та океанів. Встановлено закономірності впливу окремих факторів еолового рельєфоутворення та їх взаємодії в різних широтах та регіонах узбережжя морів і океанів. Еоловий морфогенез розглянуто у тісному зв'язку з гідрогенними процесами прибережно-морського рельєфоутворення. Досліджено прояв еолового морфогенезу за умов глобальних змін клімату, які обумовлюють коливання рівня Світового океану. Виявлено провідні тенденції еолового морфогенезу. Розроблено теоретичні положення та моделі розвитку берегових дюн з урахуваннням запасів наносів у береговій зоні, напрямку вектора вітрової енергії та сучасної динаміки берегової лінії. Розроблено теоретичні положення про довжину розбігу вітропіщаного потоку, еолову диференціацію наносів за фаціальних умов берегової зони Світового океану та коефіцієнти еолового скиду, натиску вітропіщаного потоку, розпорошення вітрового потоку. Встановлено морфологічні та генетичні особливості та відмінності ландшафтної структури на акумулятивних формах берегової зони, а також вплив на них еолових форм і процесів. Визначено реальні швидкості росту та формування берегового еолового рельєфу. Систематизовано та вивчено матеріали, на підставі яких обгрунтовано науково-теоретичні положення про географічну зональність еолових процесів у береговій зоні Світового океану. Розроблено динамічну класифікацію акумулятивного рельєфу прибережно-морської генези, яка враховує особливості еолового морфогенезу та динамічні принципи даних класифікацій.

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

Рассмотрено современное состояние аккумулятивных форм Крымского берега Каркинитского залива. Проанализированы морфометрические, динамические и генетические признаки аккумулятивных форм. Выявлены причины их образования и тенденции развития, опираясь на данные натурных наблюдений и результаты анализа космических снимков.

Морфологія берега відображає взаємний вплив топографії та динаміки рідини. В цьому разі морфологічна будова берегових систем не є випадковою, а визначається розподілом і просторово-часовою взаємодією берегових форм. Починаючи з класифікації, запропонованої Райтом та Шортом (1983), заснованої на аналізі еволюції декількох ділянок пляжу Південного берега Тамілнаду, пляжні системи розглянуто в межах тривимірних морфодинамічних моделей, які включають кількісні характеристики (висоту обвалення хвиль, швидкість утворення опадів, хвильовий період та ухил пляжу) та граничні умови для певних взаємозв'язків берегової динаміки (тобто наявність або відсутність барів і їх тип). Це призвело до підрозділу пляжів на три основні категорії відповідно до їх поведінки відносно фізичних сил (Шорт, 1999) - розсіюючі, проміжні (від проміжно-розсіюючих до проміжно-відбиваючих варіантів) і відбиваючі. Морфодинамічна класифікація типів пляжів заснована на рівнянні Райта та Шорта, 1984 (безрозмірна швидкість осадоутворювання - параметр Діна).

Рассмотрены изменения береговой линии аккумулятивных берегов Западного Крыма в связи с проблемой эрозии пляжей и рекреационного использования территории. Использованы данные измерений на створах, спутниковые и аэрофотоснимки. Выделены участки с отступающей, нарастающей и стабильной береговой линией. Приведены конкретные величины изменений береговой линии за различные промежутки времени.

Длительные стационарные исследования в береговой зоне морей, обобщение обширного материала этих исследований позволило выявить закономерности развития аккумулятивных форм берегового рельефа. Они существенно отличаются от условий развития абразионных форм. Разные закономерности их развития диктуют и разные подходы к освоению, в том числе и возможности берегозащиты. В общем любое гидротехническое строительство на песчаных берегах морей создает конфликтную ситуацию между природой и техногенным влиянием. Поэтому наиболее эффективными являются берегозащитные ландшафты и искусственное пополнение береговой зоны наносами.

По данным измерений ширины пляжей в районе Евпатории рассмотрено влияние на их изменчивость изменений уровня моря. Приведены конкретные величины отклика на масштабах сезонной и межгодовой изменчивости. Сделан вывод, что изменчивость уровня не является доминирующей причиной деградации евпаторийских пляжей.

Берег Крыма рассмотрен как совокупность взаимосвязанных береговых морфосистем. Определены их границы на суше и на море. Выявлены и охарактеризованы основные виды природопользования в пределах береговых морфосистем. Важнейшим из них является рекреационное. Показано, что деятельность человека в пределах береговых морфосистем имеет свои особенности в зависимости от района Крыма и положения внутри системы. На примере Южного берега Крыма определены последствия каждого типа природопользования для береговых морфосистем.

На базе результатов комплексных натурных наблюдений, математического моделирования, данных космических и аэрофотоснимков разработана специализированная информационно-справочная система "Морские берега Крыма". Информационное содержание системы дополнено большим количеством текстовых материалов, а также интерактивной поисковой системой по литературным источникам, включающей полные тексты опубликованных работ.