Охарактеризовано мінеральний склад і петрогенезис сублужних піроксенітів та габроїдів девонського Хомутовського масиву у Східному Приазов'ї (Український щит). Встановлено, що за речовинним складом, віком та геолого-структурною позицією досліджений масив є одновіковий та комагматичний з покрово-Киреєвським складним масивом лужноультраосновних і габроїдних порід.

Наведено результати комплексного літологогеофізичного та мінерало-петрографічного вивчення сульфатнокарбонатної товщі девону Придобрудзького прогину у зв'язку з нафтогазоносністю. У седименто-літогенетичному аспектах висвітлено проблеми щодо з'ясування палеоокеанографічних умов нагромадження відкладів, вивчення особливостей літологічної структури товщі та характеру просторово-вікової мінливості її окремих елементів у межах всієї території та локальних ділянок.

Приведены результаты комплексного литологогеофизического и минерало-петрографического исследования сульфатнокарбонатной толщи девона Преддобруджского прогиба в связи с нефтегазоносностью. В седименто-литогенетическом аспектах освещены проблемы согласования палеоокеаноографических условий нагромаждения отложений, изучения особенностей литологической структуры толщи и характера пространственно-вековой изменчивости ее отдельных элементов в пределах всей территории и локальных участков.

Проаналізовано перспективи нафтогазоносності розрізу свердловини Великомостівська-32 на основі геохімічних досліджень кернового матеріалу, які містять хіміко-бітумінологічний, люмінесцентно-петрографічний, ІЧ-спектрофотометричний та газометричний методи. Побудовано геохімічний розріз і порівняно його з геохімічною моделлю газоносного інтервалу. Визначено, що перспективні об'єкти, які за розподілом геохімічних параметрів подібні до газового покладу, розміщені в підошві середнього девону та верхах нижньодевонських відкладів (дністровська серія).

На основе геохимических исследований кернового материала, включающих химико-битуминологический, люминесцентно-петрографический, ИК-спектрофотометрический и газометрический методы, проанализированы перспективы нефтегазоносности разреза скважины Великомостовская-32. Построен геохимический разрез скважины и проведено его сравнение с геохимической моделью газоносного интервала. Установлено, что перспективные объекты, распределение геохимических параметров в которых характерно для газовой залежи, находятся в подошве среднего девона и верхах нижнедевонских отложений (днестровская серия).

The analysis of well Velykomostivska-32 section oil gas content prospects on the basis of core material geochemical survey which include chemical-bituminologic, fluorescence-petrographic, infrared spectrophotometric and gasometric methods is carried out. Geochemical section of the well was plotted and its comparison with the geochemical model of gas-saturated interval was carried out. It is established that the prospective objects, which by the change of geochemical parametres are like to gas reservoir, are at the botton of Middle Devonian and in the upper parts of Lower Devonian deposits (Dnistrovska series).

Виконано порівняльний аналіз відслонень складеного стратотипу чортківської світи нижнього девону в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне та практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено й охарактеризовано п'ять літотипів порід. Визначено склад і описано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Выполнен сравнительный анализ обнажений составного стратотипа чертковской свиты нижнего девона в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены и охарактеризованы пять литотипов пород. Определен состав комплекса органических остатков и описаны особенности их распространения.

Comparative analysis of exposures of Lower Devonian Chortkiv suite composite stratotype within the limits of Type section on the Dnister river is carried out. According to visual and petrographic features five lithotypes of rocks are singled out and characterszed and the structure of void space is described. The composition of organic remains complex is determined and peculiarities of theirs spreading are shown.

Наведено літолого-палеонтологічну характеристику відслонень стратотипу борщівської світи нижнього девону (худиковецькі верстви) в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне і практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено шість літотипів порід, описано структуру порового простору. Визначено склад і показано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Приведена литолого-палеонтологическая характеристика обнажений составного стратотипа борщовской свиты нижнего девона (худыковецкие слои) в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены шесть литотипов пород, описана структура порового пространства. Определён состав органических остатков и показаны особенности их распространения.

Lithological-paleontological characteristic of Lower Devonian Borshchiv suite (Khudykivtsi beds) composed stratotype outcrops within the limits of Key section on the Dnister river, that has theoretical and practical meaning for stratigraphic base improvement. According to visual and petrographic features are singled out and characterized six rock lithotypes, the structure of porous space is decribed. The composition is determined and peculiarities of paleoorganisms spreading is shown.

Сопоставление разрезов нижнедевонских отложений на Волыно-Подольской окраине Восточноевропейской платформы дало возможность сделать выводы: мощности изохронных подразделений, независимо от фациального состава, неизменны на всей площади их развития; стратиграфические перерывы внутри этих отложений отсутствуют; мнение о невозможности сопоставления слоев днестровской серии даже на незначительных расстояниях является ошибочным; значительное опещанивание, характерное для верхних частей всех (независимо от стратиграфической полноты) разрезов днестровской серии, обусловлено перманентным сужением седиментационного бассейна и отсутствием размывов этих отложений в конце раннедевонской эпохи. По фациально-генетическим особенностям в нижнедевонской толще региона выделяются три формации: флишеобразная глинисто-карбонатная (представленная тиверской серией Подолья); морская сероцветная терригенная (отложения тиверского возраста во Львовском и Передкарпатском прогибах); красноцветная терригенная (формация олд-реда или теребовлянская, объединяющая иквинскую и днестровскую серии). Обоснована целесообразность выделения свит: в тиверской серии - худыковецкой, митковской, чертковской и иваневской, в иквинской - войнинской, оглядовской, загоровской, вильшаницкой, лучковской и русовской, в днестровской - устечковской, хмелевской, стрыпской, смеркловской, горожанской, княгининской, лозовской, загайпольской, дорошевской и маруньской. Сероцветная морская терригенная формация пока остается нерасчлененной. Кроме того, обоснована валидность целиевской и воютинской свит.

На примере Золочевского месторождения рассмотрены мероприятия по эколого-экономической оптимизации добычи подземных вод. Этот процесс включает общий анализ естественных условий формирования эксплуатационных запасов и технических средств их добычи. Основные изучаемые водоносные горизонты месторождения приурочены к верхнемеловым и верхнедевонским отложениям. Их запасы оценены методом математического моделирования. Разведанные раньше эксплуатационные запасы водоносного горизонта верхнедевонских отложений увеличены в 3,3 раза практически без расширения площади земельного отвода под строительство водозабора. Эксплуатационные запасы верхнемеловых отложений переведены на более защищенный от загрязнения с поверхности водоносный горизонт верхнедевонских отложений. Площадь постоянного отвода земель при этом уменьшена в 2 раза. Существенно уменьшены размеры второго пояса зоны санитарной охраны. На основе комплекса исследований оптимизирована система эксплуатации Золочевского месторождения, что было реализовано в проектных решениях и во время реконструкции водозабора.

Польові дослідження проведено на 13-ти проявах мідної мінералізації у відкладах дністровської серії нижнього девону, які розташовані в долині р. Дністр від с. Литячі на північному заході до м. Заліщики на південному сході. Для визначення вмісту U, Th і K застосовано гамма-спектрометр GR-320. З'ясовано, що міграція збагачених киснем підземних вод за субаеральних умов призвела до вилуговування U та інших металів з осадової товщі. Завдяки зменшенню окиснювального потенціалу підземних вод локальні відновні умови сприяли відкладанню металів з розчинів. У зоні змішування збагачених киснем вод з киснедефіцитними можливе формування рудних тіл, приурочених до зони окиснювально-відновного бар'єра в шарах пісковиків. Межі між породами з різною проникливістю (пісковик/аргіліт та інші) також є сприятливими для відкладання урану. Зважаючи на мінливість характеристик підземних вод протягом формування мінералізації, такі локальні її прояви можуть зустрічатися як у окиснювальному (червоний), так і у відновлювальному (зелений) середовищі. Мідна та уранова мінералізація локалізовані у прошарках аргілітів, що розташовані або безпосередньо в межах, або трохи нижче шарів ясно-сірих до білого ущільнених кварцових пісковиків. Останні забезпечували сприятливі умови для міграції підземних вод і формування мінералізації окиснювально-відновного бар'єра.

Девонське рифоутворення найбільш яскраво, у порівнянні з іншими глобальними етапами, демонструє роль перикратонного та резонансного внутрішньоплитного рифтогенезу. Останній обумовлений, як відомо, взаємодією глибоко взаємопов'язаних процесів утворення тектоно-магматичних кільцевих структур і грабеноутворення. Тому рифові зони найбільш чітко, ніж інші літогеодинамічні індикатори, "проявляють" розломно-блокову тектоніку, яка характеризується сполученням лінійних і кільцевих структур. Це визначає, з одного боку, морфологічне різноманіття біокарбонатних тіл, а з іншого - сполучення прямолінійних і різноманітних за конфігурацією (кільцевих, овальних та ін.) (напів)замкнуто-криволінійних форм. Крім того, девонські рифогенно-карбонатні комплекси (РКК) в різних осадових басейнах Світу характеризуються найбільш яскравим проявом взаємозв'язку рифогенно-карбонатних, соленосних, вулканогенних, доманікоїдних і флішоїдних формацій. Верхнього девону Дніпровсько-Донецького авлакогену (ДДА) усе це стосується повною мірою. Під час пошуків покладів нафти і газу в верхньодевонських РКК необхідно враховувати складні просторово-часові співвідношення рифогенно-карбонатних пасток (елементарних резервуарів) із сіллю та вулканами, а також специфічну літогеодинаміку девону ДДА. Спроби ж опошукувати їх попутно з іншими комплексами (нижній карбон, фундамент) приречені на невдачу. Необхідно повернутися до вирішення цієї проблеми на більш високому методичному рівні, з урахуванням сучасних уявлень з тектоніки і геодинаміки регіону, з проведенням сейсморозвідки 3D, розробкою детальної структурно-формаційної основи пошуково-розвідувальних робіт.

Як першочергові ділянки для картування верхньодевонських рифових зон і виділення першочергових пошукових об'єктів слід виділити такі: крайній північний захід північної прибортової зони (Грибова Рудня - Івашки - Борковка), її Охтирську і Шевченківську структурні затоки. Великий інтерес становлять прогнозно-пошукові об'єкти східного (Зачепилівсько-Затишнянського) сегмента південної прибортової зони.

Запропоновано принципову схему формування середньо-пізньодевонської осадової товщі Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Установлено, що найдавнішими є розрізи прирозломних западин, формування яких пов'язано з початковою середньодевонською-франською фазою розростання астеносферного діапіру. В цьому ж регіоні розвинуто найдавніші вулканічні центри з ультраосновними й основними найбільш глибинними виверженими породами. Соленагромадження розглянуто як хімічну компенсацію швидкого прогинання територій між вулканічними побудовами та виступами кристалічного фундаменту. Таким чином, аналіз повноти розрізів ДДЗ показав: суцільного розрізу всієї девонської системи в регіоні немає. Найбільш перспективними в нафтогазовому відношенні вважаються північна прибортова зона і південно-західна частина Срібнянської депресії.

Узагальнено інформацію про колектори девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області, виділено різні типи колекторів, надано їх характеристику та в загальних рисах висвітлено поширення на площі й у розрізі. Надано характеристику наступних типів колекторів: уламкових - первинних порових (гранулярних) і вторинних тріщинно-порових; карбонатних - первинних порових (гранулярних) і внутрішньоформенних, вторинних біогенно-кавернових, тріщинних, тріщинно-кавернових. Виділено й охарактеризовано вперше біогенні колектори. Поширення різних типів колекторів у розрізі та на площі неоднорідне. На північному сході та півдні Волино-Подільської нафтогазоносної області серед колекторів домінують первинні теригенні та карбонатні внутрішньоформенні. На захід колекторські властивості погіршуються.

Зазначено, що утворення неоднорідностей у кристалічних породах фундаменту бортових ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) пояснюється геологічними процесами, які відбувалися поблизу диз'юнктивних порушень під час їх формування у тектонічно активні етапи розвитку басейну. Одним з основних етапів активного формування подібних неоднорідностей міг бути рифтовий, що проходив у ДДЗ у пізньому девоні та, відповідно до проведеного аналізу геологічних і геофізичних даних, міг значно впливати на тектонічну будову бортових ділянок западини. Для пошуків нафти та газу можуть виявитися перспективними зони навіть тих розривних порушень, рухи по яких уже не відновлювалися у післядевонський час. Такі розломи та розриви могли служити шляхами міграції вуглеводнів, а неоднорідності в породах фундаменту, що утворилися поблизу них, могли заповнюватися нафтою й газом одночасно з формуванням відомих нині родовищ у межах Північного борту. Рекомендовано розширення пошукових робіт у прибортових зонах ДДЗ, де перспективними можуть бути як підсольові девонські відклади, так і породи кристалічного фундаменту. Підставою для цього може служити схожість історії формування нафтогазоперспективних структур у межах бортових і прибортових зон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.443-24

Рубрики:

Верхній девон

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами сейсмогравітаційного моделювання геофізичних спостережень на геотраверсах у межах Західного Донбасу побудовано тектонічну схему та схему ізопахіт верхньодевонського рифтового комплексу. Встановлено, що верхньодевонські відклади нагромаджувались у процесі формування рифту, тому їх максимальна товщина приурочена до осьової частини авлакогену. Цим Західний Донбас відрізняється від північно-західної частини Доно-Дніпровського авлакогену, де максимальна товщина верхньодевонських відкладів тяжіє до його бортів.

For the first time, the map of isopaches and lithofacies map has been developed for the Upper Devonian (Ozersko-Khovansky) sediments of the Dnieper-Donets depression, which are petroleum-promising. A conclusion is made about a wide spreading of lithological and structural-stratigraphic traps of hydrocarbons on the territory of the Srebna and Zhdanov troughs.

Зіставлення глибинного розвитку Дніпровсько-Донецької западини та Прип'ятського прогину показало, что в девоні магматизм кожного басейну був пов'язаний з астеносферою, покрівля якої розташовувалась на різних рівнях. У процесі визначення складу флюїдів, які брали участь в диференціації розплавів Прип'ятського прогину, зроблено висновок, що джерелом ексгаляційної частини осадів була астеносфера.

Розглянуто характер поширення відкладів нижнього девону в Переддобрудзькому прогині. У межах Саратського блоку виокремлено ряд сильно видовжених у плані, симетричних у розрізі депресійних структурних форм. Виокремлено основні типи розрізу. Детально описано структурно-текстурні та мінералого-петрографічні особливості теригенних, глинистих і карбонатних порід. Показано, що породи характеризуються переважно тонкошаруватими, лінзоподібно-шаруватими текстурами, що зумовлено нерівномірним розподілом глинистого, карбонатного та теригенного матеріалу. Переважають у розрізі аргіліти, які часто формують перехідні до карбонатних або теригенних порід різновиди.

Зона Тейссейре - Торнквіста (ТТЗ) на південно-західній (Волино-Подільській) окраїні Східноєвропейської платформи являє собою грабен завширшки до 75 км і вирізняється заглибленою (до 3200 - 4000 м) підошвою палеозойської товщі та максимальною потужністю силурійських відкладів. Грабен заповнений морськими осадами кембрійського (520 м), ордовицького (близько 150 м), силурійського (900 - 1500 м) та девонського (близько 1900 м) віку. Девонська товща у ТТЗ послідовно нарощує силурійську і формує з нею безперервну послідовність наверствувань. Представлена вона здебільшого теригенними, часто різнобарвними геміпелагічними осадами, які чітко зіставляються із тиверським надгоризонтом (530 м), дністерською серією (485 м) та підрозділами ейфелю - фамену (близько 895 м). Стратиграфічні перерви, перем'ятість і складчастість для них (як і для силурійських, ордовицьких, кембрійських) не характерні. Це, як і незмінність потужностей підрозділів девону на всій площі поширення, доводить безпідставність виокремлення Боянецького передового (ранньодевонського) прогину і Рава-Руської зони каледонід, а також спростовує твердження про різку на початку середньодевонської епохи зміну структурного плану окраїни платформи, яка б зумовила виникнення структури, названої Львівським прогином.