Розглянуто закономірності формування глинистих порід у процесі діагенезу й катагенезу. Їх проникність залежить не тільки від рівня літифікації, але й від властивостей флюїдів і їх температури. Коефіцієнти фільтрації глин на великих глибинах у Дніпровсько-Донецькій западині (ДДЗ) визначені за даними експлуатації Шебелинського газоконденсатного родовища і засвідчують значну проникність цих порід, тобто можливість впливу широкомасштабної розробки родовищ вуглеводнів у ДДЗ на геологічне середовище в регіоні.

Рассмотрены закономерности формирования глинистых пород в процессе диагенеза и катагенеза. Их проницаемость при этом зависит не только от уровня литификации, но и от свойств флюидов и их температуры. Коэффициенты фильтрации глин на больших глубинах в Днепровско-Донецкой впадине (ДДВ) определены по данным опыта эксплуатации Шебелинского газоконденсатного месторождения и свидетельствуют о значимой проницаемости этих пород, то есть о возможности влияния широкомасштабной разработки месторождений углеводородов ДДВ на геологическую среду в регионе.

The regularities of argillaceous rocks formation during diagenesis and catagenesis are considered. Their permeability thus depends not only on level of litification, but also from properties of fluids and from their temperature.Factors of argillaceousrocks filtration on big depths in the Dniprovsko-Donetska depression according to operating experience of Shebelynka gas and condensate deposit are determined. They testify to significant permeability of these rocks that is about an opportunity of influence of hydrocarbons deposits large-scale development within the Dniprovsko-Donetska depression on the geological environment in the region.

Дисертаційна робота присвячена проблемі вивчення хімічного складу порових розчинів глинистих порід артезіанських басейнів платформної України для одержання більш глибоких уявлень про гідрогеохімічні умови артезіанських басейнів. Одержані нові дані про хімічний склад інфільтрогенних порових розчинів, вивчені особливості його формування в умовах інфільтраційного водообміну, горизонтальна та вертикальна гідрогеохімічна зональність порових розчинів, а також гідрогеохімічна зональність артезіанських басейнів з поверхнево залягаючими водоносними та слабопроникними шарами. Вивчені особливості вертикального перетікання підземних вод крізь слабопроникні породи, розроблені гідрогеохімічні показники вертикального водообміну, простежена геохімічна еволюція порових розчинів на протязі гідрогеологічного циклу.

Построена дробно-дифференциальная математическая модель для исследования динамики локально-неравновесных процессов переноса в насыщенной солевыми растворами геопористой среде в изотермическом и неизотермическом случаях. В рамках этой модели получено аналитическое решение краевой задачи о консолидации геопористого глинистого массива конечной мощности в условиях временной нелокальности.

Вивчено особливості модифікуючого впливу мікро- і наночастинок на колоїдно-хімічні властивості залізооксидносилікатних матеріалів та систем на їх основі і процесів колоїдно-хімічної і наноструктурної трансформації таких систем і матеріалів. Розглянуто вплив мікро- і наночастинок на модифікування колоїдно-хімічних властивостей залізооксидносилікатних матеріалів у процесах їх механохімічного диспергування. Обгрунтовано принципи керування процесом механохімічного диспергування таких матеріалів у присутності лужних силікатних нанодомішок. Розроблено досконалі нанотехнології збагачення і очищення залізосилікатних руд біоколоїдного походження від різних домішок. Розроблено колоїдно-хімічні основи керування процесами одержання навуглецьованих наноструктурованих залізовмісних сорбційних матеріалів із заданими властивостями. Показано, що основний вплив на колоїдно-хімічні властивості природних вуглецевих залізооксидносилікатних матеріалів мають мінеральні і вуглецеві мікро- і наночастинки в їх вихідній алюмосилікатній матриці. Встановлено, що такі матеріали мають високі сорбційні властивості щодо шкідливих токсичних техногенних забруднювачів у процесі очищення різних дисперсних систем, наприклад лікувальних глинисто-карбонатних пелоїдних композицій. Показано, що наявність мікро- і наночастинок у складі таких залізооксидносилікатних систем, як глинисто-карбонатні пелоїдні композиції може суттєво впливати на їх колоїдно-хімічні властивості і покращувати медико-біологічну активність у два-три рази, в тому числі і за рахунок взаємодії мінеральних частинок з мікроорганізмами, присутніми у пелоїдних композиціях. Встановлено взаємозв'язок нанохімічних перетворень з колоїдно-хімічними властивостями і медико-біологічною активністю пелоїдних композицій.

Мета роботи - дослідити умови седиментації збагачених органічною речовиною відкладів едіакарію та силуру південно-західного схилу Східноєвропейської платформи. Зокрема, врахувати фактори, що сприяють ефективній фосилізації органічної речовини в морських осадах і відіграють ключову роль в утворенні чорносланцевих товщ, які є основоположним елементом сланцевих нафтогазових систем. Методика базується на літологічних дослідженнях, які стали основою для встановлення речовинного складу порід, поширення досліджених товщ та їх потужностей, діапазону залягання в розрізі, та реконструкції палеосередовища досліджених вікових інтервалів. Проведені дослідження платформових відкладів едіакарію поширенні суцільним пасмом уздовж південно-західного силу Східноєвропейської платформи і досягають Українського щита. Їх потужності становлять 90 м і більше про гині - 150 м і більше. Для нашарувань силуру встановлено, що відклади, збагачені органічною речовиною (аргіліти та мергелі), поширені в найзануренішій ділянці платформи, де потужності відкладів силуру сягають 700 м і більше. Проведено реконструкцію палеосередовища в едіакарії та силурі, з'ясовано фактори, що зумовили безкисневий седиментогенез у ці часові проміжки геологічної історії. Встановлено, що морський басейн у калюський час охоплював значну територію кратону Балтика, де зона кисневого мінімуму у водній колоні починалася з глибини щонайбільше 100 м. Реконструкція палеосередовища для силурійського часу вказує на те, що басейн мав батіометричну зональність. До глибини приблизно 100 м нагромаджувалися сульфатні, глинисто-карбонатні та карбонатні (риф) осади, а збагачені органічною речовиною - нагромаджувались на глибинах більше ніж 100 м, у зоні кисневого мінімуму. Наукова новизна. Для відкладів едіакарію встановлено їх поширення, потужності та нафтоматеринський потенціал. Для відкладів силуру з'ясовано ділянки поширення найперспективніших порід і встановлено, що нагромадження збагачених органічною речовиною осадів контролювалось зоною кисневого мінімуму. Результати досліджень надали змогу встановити нафтоматеринський потенціал для відкладів едіакарію та виділити ділянки поширення найперспективніших порід силуру, збагачених органічною речовиною (аргіліти, мергелі), які складають потенційний ресурс для розвідки та видобутку сланцевого газу.