Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).

Слюдяні ультрамафіти трубки Мрія - це мантійні утворення, перспективні для пошуків алмазів. Вік цієї інтрузії визначений за флогопітом із слюдяних ультрамафітів та за цирконом із гранітів всередині інтрузії. Згідно з попередніми геохронологічними даними, слюдяні ультрамафіти трубки Мрія утворились у протерозої 2000 - 1720 млн рр. тому.

Одержано нові геохронологічні дані, які дозволяють обгрунтувати північну, східну й західну межі Середньопридніпровської граніт-зеленокам'яної області. На півночі вона включає Сумсько-Бєлгородський блок Воронезького кристалічного масиву, на сході - Новогорівську зеленокам'яну структуру Приазовського блоку Українського щита, на заході - Правобережний район Кіровоградського блоку. На цій частині території Східно-Європейської платформи розповсюджена граніт-зеленокам'яна асоціація порід віком біля 3100 млн рр. На Воронезькому кристалічному масиві та на Українському щиті виділено зеленокам'яні пояси віком - > 3360, 3260 - 3110, 3200 - 3000 і 2200 - 2060 млн рр.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

У межах Красногорсько-Житомирської зони розломів є поширеними дайки комплексу сублужних діабазів і лампрофірів. Дайки досить сильно змінені епігенетичними процесами, що фіксується за вмістом малих і рудних елементів, а також за складом акцесорної мінералізації. Вони є важливим структурно-геологічним критерієм, що допомагає з'ясувати просторові та часові закономірності локалізації рудної мінералізації в межах тектоно-метасоматичних зон.

У зв'язку з відкриттям на залізорудних родовищах Українського щита флюїдизітових зон, що є каналами фільтрації ювенільних розчинів, вперше розглянуто умови формування в докембрійських локальних замкнених басейнах гідротермально-осадкових товщ залізистих кварцитів. Обгрунтовано процес відкладення з придонних течій, представлених кислотними розчинами з високим вмістом заліза, багатих залізних руд. Описано характерні ознаки залізистих кварцитів та їх руд, утворених за різних структурних умов: пізньоархейських протоавлакогенів і кальдерів.

Приведены сведения о распространении алмазов с признаками природного радиоактивного облучения (голубовато-зеленая окраска цвета морской волны, зеленые и бурые пятна пигментации) в кимберлитовых телах и россыпях Сибирской платформы. Показано повышенное содержание алмазов с бурыми пятнами пигментации в россыпях бассейна р. Нижняя Тунгуска (Иркутская область), что свидетельствует об их происхождении из терригенных алмазоносных формаций докембрийского возраста, подвергнутых метаморфизму. Сделаны выводы о важности данных типоморфных признаков алмаза для восстановления их постмагматической истории в кимберлитовых телах и россыпях.

Вивчено процеси сорбції й десорбції Pb, Cu, Zn та Cd лесоподібними суглинками. Встановлено закономірності процесу сорбції металів залежно від мінералогічного складу порід та фізико-хімічних властивостей розчину. За допомогою багаторівневої екстракції визначено хімічні форми зв'язування сорбованих металів.

Розглянуто області застосування Sm-Nd методу в ізотопних дослідженнях. Подано методику відбору та підготовки проб. Наведено приклади інтерпретації результатів визначення Sm-Nd методом ізотопного віку порід із грануліт-гнейсових і граніт-зеленокам'яних асоціацій у східній частині Українського щита та Воронізькому масиві.

Приведены результаты исследования структурных превращений в обрабатываемых природных оксидных минералах при нагреве, обусловленные интенсивными структурными изменениями непосредственно в горной породе. Показано их влияние на физико-химические процессы, происходящие в контактной зоне при обработке материалов.

Викладено матеріал для навчання за розділами: основи кристалографії, мінералогія, петрографія. Розглянуто кристалічні зв'язки елементів, головні особливості кристалічних тіл (анізотропію, самоогранування, дифракцію рентгенівського випромінювання, поліморфізм, ізоморфізм), головні напрями використання мінералів, діагностику мінералів (морфологію мінеральних індивидів та агрегатів, спайність мінералів, їх твердість, щільність, магнітність), генезис мінералів. Надано вибірковий опис мінералів - класів самородних елементів, сульфідів, оксидів, гідрооксидів, галогенідів, карбонатів, сульфатів, фосфатів, фольфраматів, силікатів. Наведено загальні положення про мінеральний і хімічний склад, структури та текстури порід. Викладено матеріал про магматичні породи (загальні особливості, ультраосновні породи та основні, середні, кислі породи, їх механічні властивості), осадові породи (уламкові, глинисті, карбонатні, кременисті), метаморфічні породи (регіонально-метаморфічні, контактово-метаморфічні, метасоматичні).

Для дайок кімберлітів протерозойського віку, які виявлено поблизу м. Кіровоград (Український щит), характерний високий (інколи до 30 - 50 %) вміст ксенолітів глибинних порід магнезіальної серії й майже повна відсутність уламків вміщуючих гранітоїдів та мігматитів. Глибинні породи сильно змінені - серпентинізовані, карбонатизовані, отальковані. Серед них переважають середньо- й крупнозернисті дуніти та хромшпінелеві перидотити (гарцбургіти, лерцоліти); значно рідше зустрічаються глиноземисті ортопіроксеніти, глімерити й еклогітоподібні породи. Хромшпінеліди представлено високомагнезіальними різновидами від пікотиту до хроміту. Породи глибинних ксенолітів у різній мірі деплетовані. Знахідки в кімберлітах Кіровоградського геоблоку ксеногенного піропу й високохромистих магнезіохромітів дозволяють сподіватися на виявлення ксенолітів піропових перидотитів.

Наведено стислу характеристику маргариту та корунду (породоутвірних мінералів) марундиту, виявленого в бітакських конгломератах Криму. За текстурно-структурними особливостями, мінеральним парагенезисом та хімічним складом мінералів описані марундити аналогічні марундитам із Південної Африки. Висловлено припущення, що джерелом гальки марундиту у бітакських конгломератах були кристалічні породи Скіфської плити.

Описано уперше діагностовані у розрізах Сорокинської тектонічної зони метакоматіїти, які входять до складу нижньої ультрабазитової парагенерації метакоматіїт-толеїтової формації. Геологічні тіла останньої разом з комагматичними їм інтрузивними ультрабазитами утворюють єдину вулкано-плутонічну асоціацію. Метакоматіїти формують систему зонально побудованих потоків, у структурі яких важливу роль відіграють спініфекс-структурні зони. Петрохімічне вивчення метакоматіїтів свідчать про їх належність до порід коматіїтової серії. У метакоматіїтах під впливом накладених процесів спостережено суттєву розбалансованість первинних співвідношень головних петрогенних компонентів, що проявляється у збідненні глиноземом з одночасним збагаченням кальцієм, а також у відчутній дисперсії вмісту кремнезему та заліза. Палеовулканологічне та геолого-геофізичне вивчення ділянок поширення метакоматіїтів дало змогу вперше реставрувати фрагментарно проявлену палеовулканічну споруду центрального типу.

Устойчивые различия состава одноименных минералов, находящихся в виде включений в алмазе или слагающих алмазоносные породы (пироповые перидотиты, гранатовые пироксениты и эклогиты), объясняются с позиции полифациальности этих пород. С этой точки зрения алмаз и его минералы-спутники следует рассматривать как интерателлурические образования, сформировавшиеся в глубинных магматических очагах перед интрузивным внедрением частично раскристаллизованных алмазоносных магм на более высокие уровни мантии и в земную кору, где произошла их окончательная консолидация. Далее интрузивы алмазоносных пород вовлекались в образование очагов кимберлитового и лампроитового магматизма в фундаментах платформ, складчатость и метаморфические преобразования в эвгеосинклинальных условиях. В результате алмазы были частично унаследованы кимберлитами, лампроитами, а также метаморфическими и метасоматическими породами.

Розглянуто деякі питання термінології граніт-зеленокам'яних поясів. Показано, що згідно з критеріями, розробленими К. Конді для визначення граніт-зеленокам'яних поясів і власне зеленокам'яних структур, геологічні утворення Приазов'я не є такими. Їх слід вважати мегаскіалітами гранулітового фундаменту. Отже, Західне Приазов'я не слід відносити до граніт- чи грануліт-зеленокам'яної області.

В рамках плоской деформации исследованы напряженно-деформированное состояние анизотропного массива горных пород и зоны пластических деформаций пласта полезного ископаемого на начальной стадии разработки наклонного (крутого) пласта.

В рамках плоской деформации исследовано напряженно-деформированное состояние анизотропного массива горных пород в случае начальной стадии разработки пласта полезного ископаемого с оставленным целиком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344я431

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ