У результаті вивчення реакреаційного потенціалу Cолотвинських соляних озер встановлено чинники рекреативної привабливості території і оцінено вплив рекреації на стан навколишнього середовища. Запропоновано програму дій щодо оптимізації процесу рекреаційного природокористування з метою забезпечення оптимізації екологічного стану відповідної території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5 + Д226.72

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для регулирования водно-солевым режимом лечебной рапы Сакского озера необходимо оценить физическое испарение из рапы. Основанием служат ежемесячные за 2007, 2010 и 2014 гг. фактические данные наблюдений и опробования за объемом и минерализацией рапы, объемами закачки пресными и морскими водами, отбором рапы на бальнеологию, рассчитанное пополнение грунтовыми водами, а также среднемесячные показатели по стационарному гидрометеопосту непосредственно в акватории Восточного лечебного водоема: атмосферные осадки, температуры воды и воздуха, относительные влажности воздуха. Численные исходные данные приведены в соответствии с правилами округлений. Результаты выполнены согласно предложенным уравнениям баланса объемов воды и масс воды и солей, а также с учетом разработанной эмпирико-аналитической формулы. Для показательных июня и июля 2007 г. представлено для наглядности и контроля выполнение математических операций. Систематизированы основные причины погрешностей. Результаты обобщены и представлены в таблице. Интересно, что упрощенное уравнение баланса оказалось практически пригодным для реализации.

Розглянута за літературними джерелами загальна схема класифікацій ставків за функціонально-генетичними ознаками може застосовуватися для дослідження ставків України. Але її можна розвивати і доповнювати. Запропонована гідрохімічна класифікація ставків за мінералізацією вод (від ставків з дуже прісною водою - до ставків з сильносолоною водою), якою можна доповнити схему класифікацій за функціонально-генетичними ознаками, дає змогу охопити ставки не лише рибоводні та рекреаційного характеру, але й техногенні водойми, які необхідно ревіталізувати. В удосконаленому автором гідрохімічному районуванні ставків України зі схожими умовами формування хімічного складу ставкових вод виділено 13 районів (Північно-поліський, Поліський, Прикарпатський, Карпатський, Лісостеповий, Лівобережно-придніпровський, Північно-степовий, Донецько-приазовський Південно-степовий, Присиваський, Керченський, Передгірно-кримський, Гірсько-кримський), що сприятиме ефективності досліджень ставків та реалізації проектів їх практичного використання.