Розглянуто вплив фульвокислот на десорбцію хрому з донних відкладів у воду за умов експерименту. Вивчено залежність міграції Cr (III) від концентрації доданих у водну фазу фульвокислот. Встановлено, що за присутності фульвокислот, на відміну від гумінових, першочергова роль у процесі десорбції належить комплексоутворенню.

За результатами експериментальних досліджень встановлено вплив різних чинників на поведінку молібдену в системі донні відклади - вода. Показано, що за умови підвищеного вмісту фульвокислот (ФК) у природній воді відбувається надходження молібдену з донних відкладів. Встановлено, що інтенсивність десорбції зростає зі збільшенням концентрації ФК. Доведено, що дефіцит розчиненого у воді кисню та зниження величини pH води сприяють посиленню процесу міграції молібдену з донних відкладів. Виявлено, що зменшення вмісту молібдену у воді досліджуваних систем після досягнення максимальних його концентрацій обумовлено адсорбцією органічних речовин і зв'язаного з ними металу за умов тривалої взаємодії з донними відкладами. Зроблено припущення про найбільшу вірогідність адсорбції за рахунок високомолекулярних комплексних сполук.

За допомогою газохроматографічного методу досліджено донні відклади дніпровських водосховищ (Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського) на вміст стійких хлорорганічних пестицидів - ДДТ та його метаболітів: п,п'-ДДТ, п,п'-ДДЕ, о,п'-ДДД; ГХЦГ та його ізомерів: a-ГХЦГ, b-ГХЦГ, y- ГХЦГ, альдрину, гептахлору та фторвмісного пестициду - трефлану. Виконано кількісну оцінку забруднення донних відкладів дніпровських водосховищ органічними токсикантами.

Розглянуто літолого-мінералогічні та геохімічні особливості донних відкладів Дністра та Дністровського водосховища, внутрішні зв'язки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості осадів. На підставі системно-статистичної обробки результатів аналізів виділено групу мікроелементів у донних відкладах шляхом вивчення їх розподілу в гранулометричному спектрі й асоціації рухомих форм макро- і мікроелементів у донних відкладах. Визначено джерела надходження мікро- і макрокомпонентів у донні відклади, встановлено ряд геохімічної рухомості мікроелементів, виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р.Дністер і Дністровського водосховища, наведено комплексну еколого-геохімічну характеристику донних відкладів як невід'ємного компонента гідроекосистеми.

Приведены результаты спектрофотометрического определения хлорофилла, феопигментов и общего содержания каротиноидов в верхнем слое донных отложений Чебоксарского водохранилища с высокой первичной продукцией и интенсивным водообменом. Концентрация пигментов увеличивается от верховьев к приплотинному участку; на русле она меньше, чем на пойме. Влияние интенсивной гидродинамики приводит к снижению концентрации пигментов в среднегодовом слое осадконакопления, в основном за счет уменьшения толщины этого слоя. Среднее содержание растительных пигментов в донных отложениях Чебоксарского водохранилища характеризуется максимальными величинами в ряду волжских водохранилищ.

Представлены результаты выполненных в течение 2004 - 2006 гг. исследований деструкции органического вещества в воде каскада прудов дендропарка "Александрия", в которых содержание минерального азота было характерным для гипертрофных водоемов. Показана связь между интенсивностью деструкции и концентрацией минерального азота.

Рассмотрены результаты экспериментального моделирования влияния рН на миграцию металлов (Mn, Cr, Zn, Pb, Mo) в системе донные отложения - вода. Значения рН природной воды составляли 8,3, 7,0 и 6,0. В экспериментальных системах с рН воды 7,0 и 6,0 концентрация растворенного кислорода через трое сут эксперимента снизилась до нуля. В результате этого марганец мигрировал из донных отложений в наибольшем количестве, достигая 3,0 мг/л. Поступление из донных отложений других исследованных металлов имело некоторые особенности и характеризовалось не только уровнем, но и соотношением растворенных форм - свободных (гидратированных) ионов и органических комплексов. При рН 8,3 преобладающая их часть (60 - 80 %) поступала в составе органических комплексных соединений. Подкисление воды сопровождалось увеличением миграции металлов, но уже преимущественно за счет свободных ионов (до 70 - 75 %). В наименьшем количестве переходили из донных отложений в контактирующую воду свинец и молибден, что обусловлено их низким содержанием в донных отложениях и особенностями распределения среди их различных фракций.

Исследованы деструкция органического вещества и каталазная активность в донных отложениях прудов дендропарка "Александрия" (г. Белая Церковь, Киевская обл.), питающихся из подземных источников, экстремально загрязненных минеральным азотом. Его содержание в поступающей в пруды воде превышает показатели, характерные для неочищенных сточных вод или вод, вытекающих со свалок коммунальных отходов. Показана связь между концентрацией минерального азота, деструкцией органического вещества и каталазной активностью в донных отложениях.

Антропогенное воздействие на водоемы ведет к разрушению в грунтах аэробных бактериальных сообществ и образованию анаэробных. В результате донные отложения становятся источником вторичного загрязнения и поступления в атмосферу метана.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226.52

Рубрики:

Склад донних відкладів і ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследован процесс сульфатредукции в донных отложениях 23 озер разного типа трофии. Показано, что в пресных водоемах в летний период численность сульфатредуцирующих бактерий, скорость процесса сульфатредукции и содержание сероводорода варьировали в значительных пределах, увеличиваясь от олиготрофных к евтрофным озерам. Статистически достоверно установлены основные экологические факторы, оказывающие влияние на процесс восстановления сульфатов.

The paper deals with the location and sources of the hydrogeochemical aureoles of gold, arsenic, lithium, and multielement ones based on the study of rivers and streams bottom sediments within the Central part of the Donets Basin. We first revealed that the waste piles of coal mines appear to be a source of the elements mentioned above as the mines are exploring mineralized zones in the Carboniferous deposits. The paper raises a question about the environmental pollution by the toxic elements because the waste piles of coal mines are washing away. In applied context, we conclude that the rocks of the waste piles enriched with ore elements indicate the location of latent ore deposits.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.41 + Д226.52

Рубрики:

Загальна біологія

Склад донних відкладів і ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ