На пунктах опорної гравіметричної мережі, створеної за результатами гравіметричної зйомки на території полігона, розраховано висоти квазігеоїда та складові відхилення виска.

Розглянуто питання визначення висот квазігеоїда за допомогою комбінованого методу з використанням поля "чистих" і "змішаних" аномалій сили ваги та моделі гравітаційного поля Землі для контрольних точок європейської мережі EUVN. На підставі досліджень зроблено висновок, що ця методика дозволяє визначати висоти квазігеоїда з точністю до +10 см.

Розроблено алгоритм обчислення внутрішнього потенціалу, що дало можливість знаходити гравітаційну енергію просторових моделей еліпсоїдальної планети.

Розв'язано задачу побудови геоїда та відновлення аномалій сили ваги за даними супутникової альтиметрії в регіоні Чорного та Азовського морів з використанням методів колокації та регуляризації. Запропоновано обчислювальну схему методу регуляризації з додатковими умовами. Одержано просту залежність параметра регуляризації від дисперсії поля та помилок вихідних даних. Доведено можливість використання коваріаційної функції точкового типу для інверсії аномалій сили ваги за даними альтиметрії. Виконано порівняння одержаних результатів з незалежними даними морської гравіметрії.

Розроблено методику визначення висот квазігеоїда та гравіметричних складових відхилень прямовисних ліній, у якій вплив аномалій сили ваги центральної та близьких зон враховуються за інтегральними формулами з використанням детальної гравіметричної інформації та цифрового поля аномалії сили ваги, а вплив далеких зон - за параметрами глобальних моделей гравітаційного поля Землі. Для апробації методики обчислено зазначені характеристики гравітаційного поля для території Австрії та Польщі, за цього обгрунтовано вибір радіуса числового інтегрування. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень у межах запропонованої методики доведено, що під час числового інтегрування можна використовувати різнорідні вихідні дані, тобто комплексно опрацьовувати "чисті" та "змішані" аномалії сили ваги.

Удосконалено існуючі та розроблено нові алгоритми, що використовуються під час визначення орбіт високоорбітальних супутників Землі, зокрема, геодинамічних супутників "Lageos - 1" та "Lageos - 2", а також геостаціонарних супутників. Отримано нову реалізацію земної системи відліку, що містить геоцентричні координати 108 станцій та швидкості 64 станцій. Обчислено ряд параметрів обертання Землі з кроком 3 доби на інтервалі з 6 вересня 1983 р. до 13 грудня 1998 р., а також обчислено орбіти 126 геостаціонарних об'єктів на підставі аналізу 1966 фотографічних спостережень, отриманих у Києві та Ужгороді 1996 р.

Дисертацію присвячено вдосконаленню існуючих та розробці нових алгоритмів, що використовуються для визначення орбіт високоорбітальних супутників Землі, а саме, геодинамічних супутників Lageos-1 та Lageos-2, а також геостаціонарних супутників. Отримано нову реалізацію земної системи відліку, що містить геоцентричні координати 109 станцій та швидкості 64 станцій. Обчислено також ряд параметрів обертання Землі з кроком 3 доби на інтервалі з 6 вересня 1983 р. по 13 грудня 1998 р. Обчислені орбіти 126 геостаціонарних об'єктів на основі аналізу 1966 фотографічних спостережень, отриманих в Києві та Ужгороді 1996 року.

Розроблено методику опрацювання супутникових спостережень на довгих базах (до 1 500 км) з урахуванням впливів обертання Землі (руху полюса, змін періоду обертання Землі), зміщення тектонічних плит, припливів твердої Землі, океанічних припливів. Методика базується на багатосесійній концепції опрацювання векторів-баз і забезпечує міліметрову точність їх обчислення. Опрацьовано методику уточнення висот геоїда на локальні території за методом вилучення-відновлення з використанням загальноземної моделі гравітаційного поля EGM96 і локальної гравіметричної зйомки, яка фіксує локальні зміни висот геоїда. Досліджено методи інтерполяції висот геоїда й інших трансформант збурювального потенціалу. Результати наукових досліджень і розроблені методичні засади практично реалізовано під час впровадження Світової геодезичної системи WGS-84 на території Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль".

  Скачати повний текст

Вперше розроблено теоретичне обгрунтування точності визначення астрономічних координат за допомогою високоточної зенітної камери (ВЗК). Сформульовано теоретичні засади нової методики визначення відхилень вискових ліній за допомогою переносних засобів (GPS-приймача та ВЗК), що дозволяє підвищити точність вимірювань і скоротити час спостережень. Вперше виконано дослідження факторів впливу на вимірювання за допомогою ВЗК. З урахуванням одержаних результатів розроблено рекомендації для підвищення точності переносної ВЗК.

Розглянуто питання урахування спотворень площ ділянок поверхні еліпсоїда за плоскими прямокутними координатами в проекції Гаусса.

На основании результатов измерений уровня Черного моря контактными и альтиметрическими методами определены особенности изменений во времени геодинамических условий. Определены временные промежутки, когда между наблюдениями возникают различия. Эти эпизоды совпадают во времени с качественными изменениями геодинамических условий глобального масштаба. Установлено, что перестройка формы геоида сопровождается пластическими геодеформациями.

Досліджено доцільність використання режиму Real Time Kinematic у процесі визначення координат пунктів від мережі активних референцних станцій ZAKPOS/UA-EUPOS на території Рівненської області. Обгрунтовано, що необхідно розширити мережу ZAKPOS/UA-EUPOS для підвищення точності визначення координат пунктів.

Знайдено точний розв'язок задачі про конформну проекцію поверхні еліпсоїда на площину. Розглянуто можливості використання цього розв'язку в цифровій картографії.

Розглянуто визначення релятивістського геоїда, теоретичні основи та приклади експериментальної реалізації нового методу синхронізації рознесених у просторі генераторів з використанням сигналів глобальних навігаційних супутникових систем, заснованого на системах цифрового фазового підстроювання частоти рубідієвих стандартів.

Наведено результати дослідження гравітаційного поля та топографії океану Антарктики супутниковими методами. Викладено методики побудови моделі гравітаційного поля, гравіметричного квазігеоїда та аномального потенціалу Антарктики, які розробили автори. Досліджено деформації земної кори Антарктичного півострова та території геодинамічного полігону Української антарктичної станції "Академік Вернадський". За даними багаторічних GNSS-вимірів та геологогеофізичних даних подано геологічну інтерпретацію кінематики та деформацій земної кори Антарктиди, створено геодинамічні моделі глобального, регіонального та локального рівнів. Використано результати супутникових вимірів, які виконали працівники Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка" у межах 8-ої та 10-ої Українських антарктичних експедицій.

Исследование посвящено проблеме определения и расчета фигуры геоида. Проанализированы изменения в современном определении геоида, близость моделей к соответствующим уровенным поверхностям математических моделей поля силы тяжести Земли. Изложены методы вычисления их функций. Показано, что известные рекурсионные методы расчета имеют недостаток, называемый эффектом "абсолютного нуля". Впервые разработан метод вычисления функций Лежандра без данного недостатка.

Запропоновано метод дослідження стану речовини в середині кульової та еліпсоїдальної Землі, функція розподілу якої є багаточленом другого степеня і референцної моделі PREM.

Виведено формули для потенціалу еліпсоїда та його радіальних похідних до другого порядку включно, виконано їх порівняння з відомими співвідношеннями для кульової планети.

Викладено план і наведено результати керованого фізичного експерименту щодо верифікації газодинамічної теорії балістичного гравіметра. Підтверджено можливість коригування результатів вимірювань прискорення сили ваги шляхом введення відповідних поправок, визначених експериментально.