Рассмотрен метод получения паров газообразных и твердых веществ с помощью специального тигля - печки, расположенной под антиквадом с отверстием, регулирующий скорость распыления твердого вещества независимо от режима разряда и без перемещения распыляемого электрода за счёт проникновения газоразрядной плазмы в тигель, распыления и испарения экстрагируемыми из плазмы ионами и электронами.

Представлена ионно-оптическая схема сепаратора стабильных изотропов, использующего анализирующий магнит с неоднородным полем. Приведены расчёты параметров оптической системы и характеристики пучков сепарируемых ионов. Определены факторы, влияющие на эффективность и качество процесса разделения изотопов, в частности, параметров пучка, пространственного заряда, аберраций, взаимодействий с атомами остаточного газа.

Індекс рубрикатора НБУВ: В381.17

Рубрики:

Установки, які засновано на інших методах прискорення частинок

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

In the present paper we study the possibility to obtain fusion products and control of fusion products amount in operating torsatron device, particularly Large Helical Device. The study is carried out on the base of the particle and power balance equations where the evolution of plasma parameters in time is being followed also. Access of the ignition and the steady operation for different fueling schemes is studied. There were developed the fueling scenarios which provide the amount of fusion products distinguished two orders magnitude amount. It is shown that varying the fueling rates (the source term in the balance equations) makes it possible to control the fusion product amounts two orders of the magnitude.

  Скачати повний текст

Обсуждены особенности фемтосекундных активных кластерных ЛСЭ-клистронов, построенных на базе секций "обычного" ЛСЭ. Предложены теоретические модели двух разновидностей таких устройств, отличающихся компоновкой блока ускорителя электронного пучка. А именно, в одной из моделей (модель с промежуточным ускорением) часть ускорительных секций размещена между секциями модуляции пучка и энергоотбора, соответственно. Произведена постановка задачи и получена базовая система укороченных уравнений в кубически нелинейном приближении для комплексных амплитуд гармоник резонансно взаимодействующих волн.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В381.17

Рубрики:

Установки, які засновано на інших методах прискорення частинок

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати моделювання руху пучка електронів в оптимізованій магнітооптичній структурі рециркулятора SALO. Моделювання проведено з урахуванням впливу нелінійних компонентів магнітного поля дипольних магнітів і квадрупольних лінз із використанням програм TRANSPORT і MAD-X. Одержані результати свідчать про можливості одержання пучка заданих розмірів у точках виводу та прискорення пучка без істотних втрат уздовж усього прискорювача.

В ННЦ ХФТИ сооружается источник жесткого излучения НЕСТОР, основанный на комптоновском рассеянии лазерных фотонов на релятивистских электронах. Структурно установка может быть представлена в виде следующих компонентов: линейный ускоритель, канал транспортировки, накопительное кольцо, лазерно-оптическая система. Электроны накапливаются в кольце на энергию 40 - 200 МэВ. Неизбежные ошибки юстировки магнитных элементов сильно влияют на динамику электронного пучка в накопительном кольце, приводя к смещению положения равновесной орбиты относительно идеальной. Значительные смещения равновесной орбиты могут приводить к потере пучка на физических апертурах накопителя. Поперечные размеры электронного и лазерного пучков в точке встречи составляют всего несколько десятков микрон. Смещение положения электронного пучка в точке взаимодействия может сильно осложнить настройку работы источника жесткого излучения из-за фактического отсутствия должной системы индикации положения пучка. Приведены результаты моделирования эффективности накопления электронного пучка в накопителе НЕСТОР и рассмотрено влияние ошибок юстировки магнитных элементов на его динамику.

Зазначено, що прискорюючі поля в звичайних лінійних прискорювачах обмежені ~100 мВ/м. Прискорення у плазмі забезпечує прискорюючі поля, які на кілька порядків більше, ніж у звичайних прискорювачах. У зв'язку з успішним розвитком лазерних технологій, лазерно-плазмові прискорювачі зараз викликають великий інтерес. За минуле десятиліття успішні експерименти по лазерному прискоренню електронів у плазмі кільватерним полем підтвердили перспективність цього прискорення. Зроблено припущення, що великі прискорюючі поля в лазерно-плазмових прискорювачах надають змогу зменшити розмір і знизити вартість прискорювачів. Інша важлива перевага лазерно-плазмових прискорювачів полягає в тому, що вони можуть створювати короткі електронні згустки великої енергії. Продемонстровано електронні згустки з невеликим розкидом по енергії за взаємодії інтенсивних лазерних імпульсів з плазмою. Вивчено самоінжекцію електронних згустків у кільватерній порожнині, яка генерується інтенсивним лазерним імпульсом у щільній плазмі. Завдяки нещодавно розвиненій компактній лазерній технології можна генерувати 100-ПВт лазерні одноперіодні фемтосекундні імпульси. За допомогою потужного фемтосекундного лазерного імпульсу можна генерувати когерентний рентгенівський імпульс. Професор Т. Тадзіма запропонував використовувати ці когерентні рентгенівські імпульси для прискорення частинок. Коли такий рентгенівський імпульс інжектується в кристал, він взаємодіє з електронною плазмою металевої щільності і ідеально підходить для лазерного кільватерного прискорення. Під час числового моделювання авторів, виконаного на основі ідеї професора Т. Тадзіми, за збудження кільватерного поля рентгенівським лазерним імпульсом в електронній плазмі металевої густини було одержано прискорююче поле кілька ТВ/м. У разі лазерного прискорення самоінжектованного згустку електронів кільватерним полем у плазмі важливо сформувати згусток з невеликим розкидом по енергії і невеликим розміром. У даній роботі числовим моделюванням показано, що певний імпульс-передвісник, що рухається перед основним лазерним імпульсом, контролює властивості самоінжектованного згустку і забезпечує за певних умов малий розкид по енергії і малий розмір самоінжектованого і прискореного електронного згустку.