Розглянуто питання історичної, економічної та соціальної географії, туризму, геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Проаналізовано основні наукові напрями та становлення української географії міст наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. Висвітлено особливості поширення екзогенних процесів у басейні р.Горинь, зв'язок травертинів західно-подільського Придністров'я з тектонікою регіону, зоогеографічний склад наземної малакофауни західно-подільського горбогір'я та її зв'язки з карпатським регіоном. Описано геопросторові особливості демографічного розвитку сільських поселень Львівщини, територіальні особливості розвитку сільського зеленого туризму Тернопільщини, процеси формування якості питної води в мережі водопостачання м.Чернівці, проаналізовано стан природно-заповідного фонду у регіоні.

Рассмотрены вопросы исторической, экономической и социальной географии, туризма, геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Проанализированы основные научные направления и становление украинской географии городов в конце XVIII - начале ХХ ст. Освещены особенности распространения экзогенных процессов в бассейне р.Горынь, связь травертинов западноподольского Приднестровья с тектоникой региона, зоогеографический состав наземной малакофауны западно-подольского горбогорья и её связи с карпатским регионом. Описаны геопространственные особенности демографического развития сельских поселений Львовщины, территориальные особенности развития сельского зеленого туризма Тернопольщины, процессы формирования качества питьевой воды в сети водоснабжения г.Черновцы, проанализировано состояние природно-заповедного фонда в регионе.

Висвітлено суспільно-географічні засади нового адміністративно-територіального поділу України, географічні засади формування територіальних громад в контексті нового адміністративно-територіального устрою країни. Викладено методику прогнозування в соціальній географії. Проаналізовано суспільно-географічні чинники розвитку сфери електронних комунікацій в період становлення інформаційного суспільства в державі. Розглянуто питання історії регіональних суспільно-географічних досліджень, зокрема, особливості формування національної структури населення Буковини в період Австро-Угорської та Російської імперій, закономірності динаміки промислової підсистеми господарства Полтавщини після селянської реформи 1861 р. Наведено результати регіональних суспільно-географічних досліджень, розкрито вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці Івано-Франківщини, економіко-географічні аспекти зайнятості та безробіття населення регіону.

Освещены общественно-географические основы нового административно-территориального деления Украины, географические основы формирования территориальных обществ в контексте нового административно-территориального строя страны. Изложена методика прогнозирования в социальной географии. Проанализированы общественно-географические факторы развития сферы электронных коммуникаций в период становления информационного общества в государстве. Рассмотрены вопросы истории региональных общественно-географических исследований, в частности, особенности формирования национальной структуры населения Буковины в период Австро-Венгерской и Российской империй, закономерности динамики промышленной подсистемы хозяйства Полтавского региона после крестьянской реформы 1861 г. Приведены результаты региональных общественно-географических исследований, изучено влияние трудовой миграции на функционирование регионального рынка труда Ивано-Франковской области, раскрыты экономико-географические аспекты занятости и безработицы населения региона.

Висвітлено історію медико-географічного районування України. Розглянуто питання фізичної, економічної та соціальної географії. Досліджено питання про виділення, вивчення та класифікацію антропогенних відновлюваних ландшафтів. Проведено реляційний аналіз хорологічних аспектів етногенезу Галичини у VIII тис. до н.е. - ІХ ст. н.е. Описано основні риси сучасної демографічної ситуації у сільській місцевості Тернопільщини. Запропоновано підходи щодо оцінювання стійкості екосистем до антропогенного навантаження. Охарактеризовано методи економічної оцінки природних ресурсів.

Висвітлено історію формування гідрографічної сітки м.Львова. Наведено результати еколого-краєзнавчих досліджень Тернопільщини. Описано динаміку етнічного складу населення краю за 1959 - 1979 рр., соціально-економічні і природні фактори розвитку планувальної структури міст Східної Галичини. Розкрито класифікацію дюн Малого Полісся. Розглянуто проблеми комплексного економічного та соціального розвитку агропромислових регіонів України. Проаналізовано особливості радіаційної обстановки навколо хвостосховища радіоактивних відходів на Дніпропетровщині, конструктивно-географічні аспекти природокористування північно-західної частини Подільських Товтр.

Освещена история формирования гидрографической сетки г.Львова. Приведены результаты эколого-краеведческих исследований Тернопольского региона. Описаны динамика этнического состава населения региона за 1959 - 1979-е гг., социально-экономические и природные факторы развития планировочной структуры городов Восточной Галиции. Раскрыта классификация дюн Малого Полесья. Рассмотрены проблемы комплексного экономического и социального развития агропромышленных регионов Украины. Проанализированы особенности радиационной обстановки вокруг хвостохранилища радиоактивных отходов в Днепропетровском регионе, конструктивно-географические аспекты природопользования северо-западной части Подольских Товтр.

Розкрито роль математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Шевченка у становленні та розвитку української географії. Висвітлено історію розвитку рекреації на Тернопіллі на початку ХХ ст. Проаналізовано сучасний геоморфогенез в контексті системної та морфодинамічної парадигми. Описано малі біогеохімічні цикли як основу внутрішньої динаміки біотизованих геосистем. Викладено історичні аспекти дослідження озер Українського Полісся. Визначено історико-географічні чинники формування етнічного складу населення Тернопільщини. Розглянуто особливості функціонування обласних рекреаційних комплексів, проблемні аспекти проведення ландшафтно-екологічних експертиз. Наведено результати еколого-геоморфологічних досліджень змін довкілля Українських Карпат.

Раскрыта роль математически-природописно-врачебной секции Научного товарищества им. Шевченка в становлении и развитии украинской географии. Освещена история развития рекреации в Тернопольском регионе в начале ХХ в. Проанализирован современный геоморфогенез в контексте системной и морфодинамической парадигмы. Описаны малые биогеохимические циклы как основа внутренней динамики биотизированных геосистем. Изложены исторические аспекты исследования озер Украинского Полесья. Определены историко-географические факторы формирования этнического состава населения Тернопольского региона. Рассмотрены особенности функционирования областных рекреационных комплексов, проблемные аспекты проведения ландшафтно-экологических экспертиз. Приведены результаты эколого-геоморфологических исследований изменений окружающей среды Украинских Карпат.

Висвітлено теоретичні та методичні засади екологічної географії, екологічні проблеми фізичної, економічної та соціальної географії, екотуризму. Проаналізовано становлення та розвиток ландшафтно-геохімічної екології. Описано методику побудови комп'ютерних моделей карт рельєфу. Розкрито палеогеоморфологічні аспекти техногенного забруднення навколишнього середовища рівнинно-платформної частини України, еколого-геоморфологічні передумови збереження стоку малих річок Карпат, екологічні особливості розвитку деградації грунтів карпатського регіону. Розглянуто еколого-географічні аспекти збереження гірсько-лісових басейнових екосистем Карпат для туристсько-рекреаційних цілей, стан та проблеми функціонування гірськолижних трас в їх природних комплексах.

Освещены теоретические и методические основы экологической географии, экологические проблемы физической, экономической и социальной географии, экотуризма. Проанализированы становление и развитие ландшафтно-геохимической экологии. Описана методика построения компьютерных моделей карт рельефа. Раскрыты палеогеоморфологические аспекты техногенного загрязнения окружающей среды равнинно-платформной части Украины, эколого-геоморфологические предпосылки сохранения стока малых рек Карпат, экологические особенности развития деградации почв карпатского региона. Рассмотрены эколого-географические аспекты сохранения горно-лесных бассейновых экосистем Карпат для туристическо-рекреационных целей, состояние и проблемы функционирования горнолыжных трасс в их природных комплексах.

Розглянуто питання геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Проаналізовано екологічну ситуацію на Буковині - складової частини Карпатського регіону. Висвітлено екологічні проблеми та питання оптимізації взаємодії водних і земноводних ландшафтів з ландшафтами суміжних територій. Розкрито вплив гірничопромислового виробництва на екологічний стан гідросфери Луганщини. Описано особливості проведення грунтового екологічного моніторингу. Наведено оцінку агроекологічного потенціалу території України. Визначено шляхи оптимізації природокористування Подільських Товтр.

Рассмотрены вопросы геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Проанализирована экологическая ситуация на Буковине - составной части Карпатского региона. Освещены экологические проблемы и вопросы оптимизации взаимодействия водных и земноводных ландшафтов с ландшафтами смежных территорий. Изучено влияние горнопромышленного производства на экологическое состояние гидросферы Луганщины. Описаны особенности проведения почвенного экологического мониторинга. Приведена оценка агроэкологического потенциала территории Украины. Определены пути оптимизации природопользования Подольских Товтр.

Висвітлено суспільно-історичні чинники функціонального розвитку малих міст Поділля. Проаналізовано етнічний склад населення Тернопільщини на початку ХХ ст. Розглянуто проблеми депопуляції та старіння населення на Тернопільщині. Розкрито основні риси функціональної структури міських поселень Хмельниччини і тенденції її трансформації. Наведено результати дослідження відмінностей регіонів України за економіко-географічними характеристиками стану екологічної безпеки. Описано структуру грунтового покриву Подільської височини як наслідок взаємовпливу лісової та трав'яної рослинності.

Освещены общественно-исторические факторы функционального развития малых городов Подолья. Проанализирован этнический состав населения Тернопольщины в начале ХХ ст. Рассмотрены проблемы депопуляции и старения населения в Тернопольщине. Раскрыты основные черты функциональной структуры городских поселений Хмельниччины и тенденции её трансформации. Приведены результаты исследования отличий регионов Украины по экономико-географическим характеристикам состояния экологической безопасности. Описана структура почвенного покрова Подольского высокогорья как последствие взаимовлияния лесной и травяной растительности.

Висвітлено пліоцен-голоценову історію формування ландшафтно-геохімічної ситуації на території Причорноморського сухого степу. Проведено історико-ландшафтний аналіз впливу природних умов на заселення Західно-Подільського нагір'я від найдавніших часів до епохи Середньовіччя. Описано етнонаціональний склад населення українсько-польського пограниччя, функціональну структуру рекреаційної системи Південного Криму. Наведено еколого-економічну оцінку земельно-ресурсного потенціалу Тернопільщини. Розглянуто питання розробки системи екологічного моніторингу та техногенно-екологічної безпеки Подільських Товтр у межах Гусятинського району Тернопільщини.

Освещена плиоцен-голоценовая история формирования ландшафтно-геохимической ситуации на территории Причерноморской сухой степи. Проведен историко-ландшафтный анализ влияния природных условий на заселение Западно-Подольского нагорья от древнейших времен до эпохи Средневековья. Описаны этнонациональный состав населения украинско-польского пограничья, функциональная структура рекреационной системы Южного Крыма. Приведена эколого-экономическая оценка земельно-ресурсного потенциала Тернопольщины. Рассмотрены вопросы разработки системы экологического мониторинга и техногенно-экологической безопасности Подольских Товтр в пределах Гусятинского района Тернопольщины.

Розглянуто питання історичної, фізичної, економічної і соціальної географії, туризму, геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Наведено історико-хронологічний аналіз проблеми дослідження екотонів. Визначено параметри стоку гірської частини р.Дністер. Описано міграційні процеси населення українсько-польського пограниччя. Висвітлено роль України у світовому виробництві основних зернових культур, особливості сучасної структури рослинництва Хмельниччини. Розкрито ландшафтні основи розвитку пішохідного туризму в Українських Карпатах, зокрема в Горганах. Наведено оцінку антропогенного забруднення грунтів Південно-Західної України. Проаналізовано роль заповідних територій у збереженні етнографічної та історико-культурної спадщини гуцульського краю.

Рассмотрены вопросы исторической, физической, экономической и социальной географии, туризма, геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Приведен историко-хронологический анализ проблемы исследования экотонов. Определены параметры стока горной части р.Днестр. Описаны миграционные процессы населения украинско-польского пограничья. Освещены роль Украины в мировом производстве основных зерновых культур, особенности современной структуры растениеводства Хмельницкого региона. Раскрыты ландшафтные основы развития пешеходного туризма в Украинских Карпатах, в частности в Горганах. Приведена оценка антропогенного загрязнения почв Юго-Запада Украины. Проанализирована роль заповедных территорий в сохранении этнографического и историко-культурного наследия гуцульского края.

Проаналізовано діяльність Комісії для опису губерній Київського учбового округу в 1851 - 1854 рр. та її роль у розвитку географічного краєзнавства в Україні. Розглянуто питання історії еколого-географічного районування. Висвітлено фізико-географічні особливості території верхньої частини басейну Білого Черемошу в Карпатах, своєрідність ландшафтів Середнього Побужжя. Наведено оцінку ступеня інтегральної антропогенної перетвореності ландшафтів Східного Опілля в межах Тернопільської області.

Проанализированы деятельность Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа в 1851 - 1854 гг. и её роль в развитии географического краеведения в Украине. Рассмотрены вопросы истории эколого-географического районирования. Освещены физико-географические особенности территории верхней части бассейна Белого Черемоша в Карпатах, своеобразие ландшафтов Среднего Побужья. Приведена оценка степени интегральной антропогенной преобразованности ландшафтов Восточного Ополья в Тернопольськой области.

Проаналізовано трансформаційно-деградаційні процеси річкової системи Горині. Наведено результати моніторингових досліджень стоку завислих наносів у басейнових системах верхньої частини сточища Дністра. Розглянуто питання стратиграфії топонімів Гологоро-Кременецької гряди та малого Полісся, палеографії північного Поділля в палеоліті. Висвітлено природно-географічні передумови розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну, особливості територіальної структури використання мінеральних ресурсів на Буковині. Викладено методику відносної оцінки природного рекреаційного потенціалу Волині.

Проанализированы трансформационно-деградационные процессы речной системы Горыни. Приведены результаты мониторинговых исследований стока зависших наносов в бассейновых системах верхней части стока Днестра. Рассмотрены вопросы стратиграфии топонимов Гологоро-Кременецкой гряды и малого Полесья, палеографии северного Подолья в палеолите. Освещены природно-географические предпосылки развития Львовско-Волынского угольного бассейна, особенности территориальной структуры использования минеральных ресурсов на Буковине. Изложена методика относительной оценки природного рекреационного потенциала Волыни.

Проаналізовано особливості розвитку меліоративних робіт на території Тернопільської області з часів Австро-Угорщини і до наших днів. Висвітлено позитивні та негативні наслідки масових меліорацій земель, проведених в радянський період, та екологічні зміни природних компонентів регіону, зумовлені меліоративними перетвореннями. Надано динаміку росту осушуваних земель області, врожайність сільськогосподарських культур на меліорованих землях в різні роки, а також основні риси розвитку сучасних осушувальних меліорацій області.

Надано коротку характеристику використання сучасної території НПП "Сколівські Бескиди" в час, коли вона не належала до територій природо-заповідного фонду. Описано передумови створення національного природного парку, охарактеризовано часові аспекти формування національного природного парку в Бескидах, починаючи від існуючого тоді ландшафтного заказника місцевого значення "Зелемінь" та заповідного урощича "Дубинське", які стали основою для подальшого розвитку заповідної справи в регіоні, до 11 лютого 1999 р., коли всі питання щодо створення НПП у Бескидах були остаточно розв'язані. Датовано перебіг подій щодо створення НПП "Сколівські Бескиди", яке розпочалось ще у 70-х роках XX ст. Описано деякі відомчі неузгодження, які були у процесі створення НПП "Сколівські Бескиди". Висвітлено роль окремих осіб у реалізації ідеї створення парку і трансформацію назви сучасного НПП "Сколівські Бескиди".

Наведено попередні результати палінологічного аналізу відкладів з Тернопільського ставу і показано вплив антропогенного збільшення концентрації поживних речовин (зокрема, сполук фосфору) на угруповання непикових паліноморфів. У зразках виявлено численні евтрофні види водоростей, зокрема, Pediastrum boryanum pseudoglabrum, P. implex, Cosmarium botrytis, C. depressum. Невисока видова різноманітність черепашкових ризопод і домінування серед них Centropyxis aculeata discoides, C. constricta, C. aculeata aculeatа - видів, які знатні виживати за умов значного забруднення й евтрофікації, свідчить про стресовий стан екосистеми. Також у зразках виявлено Сodonella craterа - вид, який є індикатором гіпоксичних умов у придонних шарах води. Присутність у зразках спор гриба Glomus mosseae свідчить про високий ступінь ерозії в межах водозбору ставу. Концентрація вище перечислених видів збільшується до поверхні, що надає змогу робити висновок про наростання евтрофікації водойми і пов'язне із цим погіршення якості води.

Наведено дані всіх метеостанцій Хмельницької області про середні, максимальні та мінімальні температури повітря та поверхні грунту по місяцях та за рік, амплітуди температур, тривалість і суми температур теплого, вегетаційного, безморозного періодів, а також періодів з температурами вище 10 - 15 C, глибину промерзання грунтів. Встановлено закономірності змін термічного режиму та теплозабезпечення з півночі на південь та з заходу на схід. На основі розподілу теплових ресурсів виділено 6 районів: Хмельницьке Придністер'я (придністровський), південний, центральний, східний - південно-східний, північно-західний, північний.

Розглянуто особливості торфових грунтів і торфовищ Малого Полісся. За результатами польових й лабораторних досліджень висвітлено географію та генезу торфових грунтів і торфовищ, проаналізовано їх морфологічну будову, фізичні та фізико-хімічні властивості. Охарактеризовано сучасний агроекологічний стан торфових грунтів і торфовищ, звернено увагу на розвиток деградаційних процесів. Запропоновано заходи оптимізації раціонального використання й охорони торфових грунтів і торфовищ.

Проаналізовано сучасні антропогенні ландшафти Криворізького басейну. Зроблено висновок про формування тут промислово-селитебних ландшафтів, які не мають аналогів в світі. На підставі аналізу сучасної ландшафтної структури Криворіжжя зроблено припущення, що антропогенні ландшафти є одним з кроків переходу біосфери в ноосферу. Серед промислових на увагу заслуговують гірничо-промислові ландшафти, зокрема, відвальні. Вони є найбільш придатними ландшафтними комплексами не лише для проведення рекультиваційних робіт, але й окультурення всієї ландшафтно-технічної системи регіону, що є яскравим прикладом підтвердження припущення В. І. Вернадського про настання часу переходу біосфери в ноосферу.

Досліджено ієрархічну структуру басейнів р. Опір, Малий Серет та Гнила Липа. У басейнах річок виділено території, які дренуються різноранговими водотоками (водозбори водотоків). Результати дослідження показали, що структура басейну ріки має бути основою, а порядок водотоків та їх водозбори - визначальними під час планування конструктивних заходів щодо оптимізації структурно-функціональної організації території басейну й інтегрованого управління річковим басейном.

Розглянуто можливості використання індикаційних методів в гідрологічних розрахунках. Визначено залежності між морфометричними показниками басейнових систем р. Сірет та показниками мінімального, максимального та стоку твердих наносів. В результаті дослідження встановлено, що мінімізація негативного впливу людини на природне середовище і несприятливих гідрологічних процесів для людини можлива у разі впровадження науково обгрунтованих (типізація басейнів річок, встановлення залежностей між характером поверхні і характеристиками стоку, визначення рівнів антропогенної перетвореності басейнових систем тощо) заходів, розроблених на основі комплексного вивчення морфометричних показників басейнів. Від них залежить прогноз ризикових ситуацій у басейні річки.