Зазначено, що двовимірну гравітацію можна одержати, досліджуючи рух біля горизонту в термінах чотиривимірного Шварцшильдового метричного тензора. До двовимірної гравітації призводить також редукція тривимірного гравітаційного члена Черна - Саймонса. В обох випадках відзначено новітні явища: в першому - фотони набувають маси та розпадаються, а в другому - існують однорідні розв'язки, що порушують симетрію, та кінковий розв'язок, що інтерполює з ними. Почнімо з деяких загальних зауважень щодо нефізичних студій, зокрема зі спроби звести теорію гравітації до двовимірного простору-часу - на лінію у просторі! Беручися до двовимірної фізики, треба обгрунтувати, чому варто марнувати час у таких нижчевимірних світах. Звичайно, підставою є вже те, що тема цікава й піддається математичному опису, до того ж можна одержати щось корисне для фізики реального світу, де математичне дослідження часто буває надскладним. По суті, саме таке обгрунтування дав 1884 року Едвін Ебот у своїй чудовій книжці "Площинна країна", де наголошено потребу вивчати планарні явища. Проте ми - фізики, тому маємо піти далі й з'ясувати, чи ця мандрівка може дати якісь застосунки до справжньої фізики. На щастя, впродовж років виявилося, що такі застосунки справді існують. Тривимірні планарні калібрувальні теорії дуже продуктивні у фізиці конденсованих середовищ, що рясніє планарними системами, подібними до ефекту Холла. В термінах планарної гравітації, як виявилося, можна адекватно описати фізичні процеси поблизу космічних струн. Її формалізм дає змогу розвіяти парадокси подорожей у часі, продемонструвавши, що, попри численні твердже

ння супротивного змісту, на тлі космічних струн це неможливо. Навіть лінійні негеометричні теорії поля у двох просторочасових вимірах знайшли фізичне застосування в описі солітонних явищ у полімерах і призвели до відкриття дробового заряду ферміонів. Проте двовимірні гравітаційні моделі типу тієї, що з Тейтельбоймом запропоновано двадцять років тому, донедавна не знаходили фізичного відповідника. Щоб заповнити цю прогалину, спочатку описано деякі недавні праці щодо двох вимірів. Вони добре узгоджуються з новітнім підходом до чотиривимірної гравітаційної теорії, яку запропонували Дафлін та ін. Розглянуто нову двовимірну гравітаційну модель дилатонного типу, що випливає з редукції вимірності тривимірного гравітаційного члена Черна - Саймонса.

Розглянуто вплив на динаміку нерівноважних систем процесів поглинання енергії, які здатні якісно змінити вигляд, форму й особливості нелінійних структур, що виникають в результаті розвитку нестійкостей, характер яких також суттєво змінюється. Показано, що в системах з потоком заряджених частинок відбувається формування довгоіснуючих і синхронізованих компактних структур типу "хвиля - захоплені частинки", які, зокрема, здатні значно посилити ефективність відбирання енергії від потоку заряджених частинок, створити умови для появи нових нестійкостей, сформувати нестаціонарне випромінювання тощо. Розглянуто одновимірні структури - кавітони з ВЧ-наповненням, які в плазмових середовищах здатні змінити характер поглинання хвильової енергії. Можуть відбуватися і обмін енергією між кавітоном та зовнішнім полем, і передавання енергії частинкам плазми під час розпаду кавітона. Обговорено еволюцію систем, що перебувають поблизу порога нестійкості. Показано, що відбувається формування нелінійних структур з практично лінійчастими спектрами. Проаналізовано механізми конкуренції мод у хвильових і нехвильових середовищах, що призводять до високої просторової чіткості новоутворених структур. Обговорено, зокрема, формування лінійчастих спектрів у слабконадпороговому активному середовищі та в конвективно нестійкій системі. На основі одержаної універсальної системи рівнянь розглянуто розвиток турбулентно-хвильових просторових структур у нерівноважних середовищах, що перебувають поблизу порога стійкості. Показано, що, якщо в середовищі виконано умови розвитку модуляційних нестійкостей, то у випадку малого перевищен

ня їх порога формуються аномально вузькі спектри розвинутих збурень. Це спричиняє виникнення каскадів нестійкостей, що продукують самоподібні структури. Розглянуто модуляційні нестійкості розвинених просторових структур у хвильових і нехвильових середовищах (зокрема хвиль, що поширюються в середовищі з кубічною нелінійністю, та конвективних комірок у тонкому шарі рідини). Обговорено розвиток каскаду нестійкостей на прикладі вторинної модуляційної нестійкості в хвильовому середовищі. Розглянуто умови формування та експериментальні спостереження самоподібних структур на поверхні та в об'ємі твердого тіла.

Зроблено спробу обговорити сучасний стан теорії високотемпературної надпровідності (ВТНП). Стисло викладено основні експериментальні результати та теоретичні підходи, запропоновані для їх інтерпретації. Наголос зроблено на одній з найнесподіваніших особливостей високотемпературних надпровідних мідних оксидів - існуванні псевдощілини в їх квазічастинковому спектрі нормальної фази або придушенні щільності станів в околі поверхні Фермі. Представлено теорію фазових флуктуацій параметра порядку, що містить уявлення про надпровідний перехід у купратах як перехід Верезинського - Костерліца - Таулесса, в результаті якого однорідний конденсат не формується. Обговорено особливості фізичних властивостей ВТНП-сполук, які зумовлюють відсутність в них чітко визначених квазічастинок фермі-типу, що випливає з неможливості опису останніх у межах стандартної теорії фермі-рідини Ландау. Підкреслено особливу роль допантів, без яких мідні купрати залишаються не чим іншим, як антиферомагнітними діелектриками.

Надано огляд сучасних результатів про природу ефективної взаємодії та умови формування можливих структур у рідкокристалічних колоїдах та емульсіях. Додавання до рідкого кристала макроскопічних частинок або крапель іншої рідини є зміною середовища, що може породити просторове впорядкування в системі вкраплень. Макроскопічні вкраплення деформують пружне поле директора (усереднений розподіл довгих осей молекул рідкого кристала), що зумовлює ефективну взаємодію між ними через взаємний вплив деформацій. Ефективна взаємодія в системі вкраплень призводить до їх нетривіальної поведінки з формуванням просторово неоднорідних і періодичних структур: гексагональної, ланцюгової, комірчастої та інших.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.22

Рубрики:

Структура напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено огляд результатів теоретичних та експериментальних досліджень, а також останніх розробок в царині волоконних лазерів (ВЛ) неперервної дії, що побудовано на основі вимушеного комбінаційного розсіяння (ВКР) у одномодових волокнах (ОМВ). ВКР-лазери, зокрема неперервні генератори середньої потужності, є новим класом джерел лазерного випромінювання, а їх створення визнано одним із найбільш яскравих досягнень лазерної фізики останнього часу. Розглянуто обидва підходи теоретичного описання ВКР-підсилення в ОМВ, що характеризують сучасний рівень розвитку теорії і доповнюють один одного, - квантовий та напівкласичний. На базі цієї теорії описано методи кількісного аналізу коефіцієнта ВКР-підсилювання та порога лазерної генерації в оптичних волокнах (ОВ). Аналіз даних експериментальних досліджень ВКР-генерації та підсилювання світла в ОМВ дає достатньо повну інформацію про основні експериментальні методики спостереження, фізичні закономірності ВКР та особливості їх прояву в ОВ. Технологічний прогрес, що грунтується на останніх досягненнях волоконної оптики (високоефективній ВКР-генерації у волокні, створенні ВЛ із подвійною оболонкою та технології волоконних брегівських граток) є основою монолітної інтеграції ВКР-лазерів в ОМВ. Наведені результати останніх розробок волоконних ВКР-лазерів дозволяють скласти уявлення про схеми та методи побудови сучасних волоконних ВКР-лазерів неперервної дії та основні параметри, що досягаються у ході реалізації практичних пристроїв.

Окреслено головні напрямки розвитку ВКР-лазерів на найближчі роки. Викладений фактичний матеріал охоплює практично весь період розвитку волоконно-оптичних КР-лазерів - від фундаментальних досліджень щойно розроблених ОМВ на початку 1970-х років, і до сучасних розробок, описаних в літературі останнього часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.16 + В386.047.7

Рубрики:

Теорія гіганських резонансів

Проходження фотонів (гамма-квантів) крізь речовину

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретичний та експериментальний прогрес сучасних методів квантової оптики дозволяє проводити досить глибинні фундаментальні дослідження основ квантової фізики. Некласичністю, у найширшому розумінні, називають такі статистичні та динамічні властивості квантових станів, які не мають пояснення в межах будь-якої класичної теорії. Прикладами є парадокс Ейнштейна - Подольського - Розена, субпуасонівська статистика фотовідліків, квадратурне стиснення тощо. Зроблено огляд сучасного стану теорії некласичних станів та основних експериментальних методів їх дослідження. Розглянуто застосування некласичності до проблеми передачі криптографічного ключа, яка є однією з критично-важливих задач у практиці забезпечення конфіденційного зв'язку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д242.134 + В632.4

Рубрики:

Внутрішня будова зірок < Теоретична астрофізика>

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В381.105.7

Рубрики:

Пучки фотонів (гамма-квантів). Пучки частинок від прискрорювачів < Прискорювачі заряджених частинок >

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати теоретичних досліджень енергетичних спектрів екситону, який рухається в напівпровідникових квазінульвимірних системах, що складались із сферичних напівпровідникових квантових точок, диспергованих у напівпровідникових (діелектричних) матрицях. За допомогою нових оптичного та електрооптичного методів показано можливість визначення ряду фундаментальних параметрів квазінульвимірних структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.1

Рубрики:

Експериментальні методи і апаратура фізики плазми

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В313.21

Рубрики:

Електродинаміка Максвелла-Лоренца

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено історію Харківського фізико-технічного інституту. Розглянуто маловідомі факти становлення ядерної фізики в Україні. Викладено основні віхи створення та досягнення надсекретної Спецлабораторії N 1 та участі вчених Харкова в реалізації Атомного проекту СРСР.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.371.7

Рубрики:

П'єзоелектричні і сегнетоелектричні явища. Фізика п'єзоелектриків і сегнетоелектриків (фероелектриків)

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено стислий огляд сучасного стану щодо вивчення поведінки основних характеристик моделей поблизу точки фазового переходу другого роду. Наведено методи теоретичного опису їх критичної поведінки. Серед них - метод молекулярного поля, теорія Ландау, метод ренормалізаційної групи та ін. Розглянуто виклад аналітичного методу опису критичної поведінки 3D ізінгоподібної системи в зовнішньому полі, який є розвитком теорії фазових переходів, запропонованої І. Р. Юхновським із використанням методу колективних змінних. Узагальнення стосується вивчення впливу зовнішнього поля на поведінку таких фізичних характеристик, як параметр порядку, сприйнятливість, теплоємність тощо. В межах спрощеної моделі розраховано як значення критичних показників, так і критичні амплітуди низки фізичних величин. Запропоновано узагальнену форму запису скейлінгової форми вільної енергії системи поблизу точки фазового переходу. Одержано кросоверне рівняння стану, яке передбачає явну залежність параметра порядку від відносної температури та зовнішнього поля.

Надано огляд тенденцій та історичної канви розвитку фізики в Україні. Можливо, що додатки до цих лекцій з боку інших науковців, які цікавляться історією науки, зможуть суттєво збагатити представлений нижче матеріал. Цей матеріал компілятивний. Використано лише вторинні джерела, переважно з Інтернету.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988/огл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено комплексні експериментальні та теоретичні дослідження каталітичної реакції окиснення CO на металах платинової групи (Pt, Pd). Розроблено мікроскопічну модель і з'ясовано канал каталітичної реакції окиснення CO на поверхні Pt(111). Визначено області існування множинності стаціонарних станів (як гістерезисні ефекти в кінетичних залежностях) реакції окиснення монооксиду вуглецю на модельних паладійвмісних каталізаторах і визначено параметри, що описують динамічні особливості процесу. На підставі одержаних результатів створено каталізатори нового покоління для очистки газових викидів промисловості та автотранспорту.

Наведено та проаналізовано результати сучасних теоретичних та експериментальних досліджень сегнетоелектричних наноматеріалів. Продемонстровано істотний вплив розмірних і поверхневих ефектів на полярні та діелектричні властивості просторово-обмежених сегнетоелектричних систем різноманітної природи, зокрема, сегнетоелектриків типу зміщення та порядок - непорядок, релаксорних і віртуальних сегнетоелектриків та антисегнетоелектриків. Показано, що у разі зменшення розмірів сегнетоелектричних об'єктів, наприклад, виготовлених у вигляді нанопорошків, нанокомпозитів або тонких плівок, є можливим як пригнічення, так і підсилення їх сегнетоелектричних властивостей, а також поява сегнетоелектричних властивостей у віртуальних сегнетоелектриках та антисегнетоелектриках. Продемонстровано, що флексоелектричний зв'язок між градієнтами поляризації та деформації призводить до виникнення якісно нових ефектів у сегнетоелектричних наносистемах.