У 37 больных с достоверным рассеянным склерозом (РС) с легким и умеренным двигательным дефицитом (до 5 баллов по EDSS) проведена оценка когнитивных функций по MMSE и уровня депрессии по шкале Бека. Нарушения когнитивных функций выявлены у 67,5 %, а депрессивные расстройства - у 51 % обследованных. Зарегистрирована достоверная связь когнитивных нарушений с выраженностью двигательного дефицита. По данным исследования показано, что когнитивные нарушения при РС определяются в первые 5 лет болезни более чем у половины больных, а депрессивные расстройства - более чем у 1/3. Выявлено, что умеренная и выраженная депрессия при РС коррелирует с более выраженными когнитивными нарушениями. Рекомендована диагностика и последующая коррекция депрессивных нарушений у больных с РС с целью минимизации когнитивных расстройств и оптимизации лечения.

Мета роботи - вивчити зміни спонтанної та викликаної біоелектричної активності головного мозку у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. У 112 хворих на ЦД 2 типу (вік - від 35 до 65 років, середній вік 55 років) виконано електроенцефалографію та вивчено зорові викликані потенціали (ЗВП). Контрольну групу становили 40 осіб без ЦД. Проведено визначення типу електроенцефалограми за Жирмунською, оцінено латентні періоди та амплітуду ЗВП. У хворих на ЦД домінують патологічні типи електроенцефалограми - десинхронний, дезорганізований, грубо дезорганізований. Спостерігали значне посилення повільно-хвильової активності, подовження латентних періодів пізніх компонентів ЗВП, а також зменшення амплітуди всіх компонентів. Висновки: у хворих на ЦД розвиваються значні нейродинамічні розлади. Це може свідчити про порушення зв'язків корково-підкоркового характеру.

Сахарный диабет (СД) является одной из наиболее актуальных проблем современной медицины, достоверным фактором риска болезни Альцгеймера и сосудистой деменции. С целью уточнения морфологических изменений головного мозга и этапов формирования когнитивных нарушений было обследовано 105 больных СД 2 типа. Больным проводилось нейропсихологическое тестирование, спиральная компьютерная томография мозга. Было установлено, что главным когнитивным нарушением у больных СД 2 типа является нарушение краткосрочной вербальной памяти. Скрининговые шкалы показали недостаточную чувствительность на ранних стадиях диабета. У больных диабетом без артериальной гипертензии отмечается более выраженный корковый тип атрофии мозга, при сочетании диабета и артериальной гипертензии - корково-подкорковый тип атрофии мозга.

Висвітлено проблему професійного (емоційного) вигорання майстрів виробничого навчання (ПВ МВН) та його запобігання як комунікативної компетенції цих педагогів. Визначено закономірності розвитку синдрому ПВ МВН, серед яких фактори особистісний, рольовий та організаційний. З'ясовано умови, за яких комунікативна компетентність стає чинником запобігання ПВ МВН: систематичне набуття і розвиток педагогами комунікативних здатностей, знань, умінь і навичок в процесі професійної підготовки, підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти, курсової перепідготовки. Наголошено на перевагах тренінгового навчання перед традиційним, зокрема тренінгового курсу "Формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців сфери обслуговування" (автор І. М. Матійків).

Освещена проблема профессионального (эмоционального) выгорания мастеров производственного обучения (ПВ МПО) и его предотвращения как коммуникативной компетенции этих педагогов. Определены закономерности развития синдрома ПВ МВН, среди которых факторы личностный, ролевой и организационный. Выяснены условия, при которых коммуникативная компетентность становится фактором предотвращения ПВ МВН: систематическое приобретения и развитие педагогами коммуникативных способностей, знаний, умений и навыков в процессе профессиональной подготовки, повышение квалификации путем самообразования, самосовершенствования, курсовой переподготовки. Подчеркнуты преимущества тренингового обучения перед традиционным, в частности тренингового курса "Формирование социально-психологических компетенций будущих специалистов сферы обслуживания" (автор И. М. Матийкив).

The problem of a professional (emotional) burnout masters of industrial education (PB MIE) and its prevention as a communicative competence of these teachers. Identified patterns of the syndrome PB MIE, including personal factors, and organizational role. The conditions under which communication competence becomes a factor in preventing PB MIE: a systematic acquisition and development of teachers' communicative abilities, knowledge and skills in training, professional development through self-education, self-training course, the organization of teacher training institutions conducive atmosphere interaction and creative research. Stress the benefits of the training over the traditional training, in particular the training course "Formation of social and psychological skills of future professionals of service" (by I. Matiykiv). For further research is planned to explore other psycho-pedagogical conditions prevent PB MIE in vocational schools.

Зроблено теоретичний аналіз причин виникнення стресу вчителів в психологічно-особистісному, екзистенціонально-аксіологічному аспектах. Окреслено основні особливості психодинамічного, фундаментального підходів. Охарактеризовано методи та форми його подолання та запобігання, серед яких виокремлено наступні: усунення невідповідності програм професійної підготовки, запобігання неусвідомленому вибору професії, підвищення рівня мотивації, зменшення впливу труднощів економічного й управлінського характеру, усвідомлення власних професійних очікувань, розвиток системи неперервної освіти педагогів, трансформації у системі післядипломної освіти. Визначено три категорії заходів з профілактики професійного вигорання: структурно-організаційні зміни, нові підходи до культури праці, особистісна психологічна переорієнтація.

Сделан теоретический анализ причин возникновения стресса учителей в психологически-личностном, экзистенционально-аксиологическом аспектах. Определены основные особенности психодинамического, фундаментального подходов. Охарактеризованы методы и формы его предупреждения, среди которых выделены следующие: развитие системы непрерывного образования педагогов, трансформации в системе последипломного образования, устранение несоответствия программ профессиональной подготовки, предупреждение неосознанного выбора профессии, повышение уровня мотивации, уменьшение влияния трудностей экономического и управленческого характера; осознание собственных профессиональных ожиданий. Рассмотрены три категории мероприятий по профилактике профессионального выгорания: структурно-организационные изменения, новые подходы к культуре труда, личностная психологическая переориентация.

The author analyzes features of professional burnout syndrome development of vocational schools’ teachers, the methods and forms of its prevention and elimination.

Проведено комплексне вивчення когнітивних функцій у 112 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Визначено, що зниження короткочасної вербальної пам'яті, а також уваги домінують у структурі когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу. Встановлено, що скринінгова шкала MMSE має недостатню ефективність для визначення когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу.

Досліджено особливості формування когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу. У результаті комплесного обстеження 112-ти хворих на ЦД встановлено, що в структурі когнітивних змін у хворих на діабет домінують порушення короткочасної вербальної пам'яті й уваги. Структурною основою розвитку цих порушень є атрофічні зміни мозку. Встановлено, що у хворих з тривалістю діабету до 5-ти років домінують кірково-атрофічні зміни, за тривалості діабету 6 - 10-ти років відзначається як кірковий, так і кірково-підкірковий тип атрофії, за тривалості хвороби понад 10 років - кірково-підкірковий тип. У ході проведення функціонального обстеження встановлено, що у хворих на діабет домінують патологічні типи електроенцефалографії - "десинхронний", "дезорганізований", "грубо дезорганізований". Під час оцінювання зорових викликаних потенціалів визначено, що у хворих на діабет відзначається зниження їх амплітуди та подовження латентних періодів їх пізніх компонентів. Запропоновано удосконалену систему діагностики когнітивних порушень, що дозволяє виявити їх у хворих на ЦД ІІ типу на найбільш ранніх етапах.

Розглянуто методи й форми підвищення психолого-педагогічної культури майстрів виробничого навчання ПТНЗ як фактора запобігання професійного вигорання.

Викладено сучасні уявлення про розсіяний склероз (РС), діагностику та лікування пацієнтів із загостренням РС з позицій доказової медицини. У процесі діагностики загострення РС необхідно виключити псевдорецидив - тимчасове погіршення самопочуття та неврологічного статусу пацієнта внаслідок впливу метаболічного чи фізіологічного факторів, а також запальних процесів, пов'язаних з інфекцією. Найчастішою причиною псевдорецидиву є інфекція сечових шляхів. Методом вибору лікування у випадку рецидиву РС є щоденне внутрішньовенне введення 1 г метилпреднізолону протягом 3 - 5 діб. За відсутності ефекту від метилпреднізолону або наявності протипоказань до його застосування рекомендується проведення плазмаферезу.

Зазначено, що з появою хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ) суттєво змінився прогноз для пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Найбільш дієвою стратегією лікування РС на сьогодні є якомога більш ранній початок ХМТ у пацієнтів із клінічно ізольованим синдромом і рецидивно-ремітивним ОС (РРРС) для затримання або запобігання розвитку хвороби. Базовими препаратами, які застосовують для ХМТ, є інтерферон бета та глатирамеру ацетат. У разі неефективності базових препаратів можливе призначення препаратів 2-ї лінії терапії (наталізумаб, мітоксантрон, фінголімод та ін.) як більш ефективних, але при цьому вони спричиняють більш серйозні побічні ефекти. Водночас ще немає узгодженого підходу, коли переводити пацієнтів, які не мають терапевтичного ефекту від базової терапії, на препарати 2-ї лінії терапії, але є препарати цієї групи, дозволені для застосування у пацієнтів із РРРС у ролі 1-ї лінії терапії (фінголімод, диметилфумарат).

Отокохлеарні синдроми у разі цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) виявляються в значної частки пацієнтів із хронічними порушеннями мозкового кровообігу (ХПМК) і становлять актуальну диференціально-діагностичну проблему. У разі прогресування ЦВЗ такі синдроми трансформуються у більш виражені ступені нейросенсорної туговухості, що потребує адекватних методів лікування. Проведено дослідження залежностей порушень функції еферентної нейрональної ланки слухового аналізатора за допомогою методу слухових викликаних потенціалів мозкового стовбура (СВПМС) та функції слуху в пацієнтів з ХПМК з урахуванням стану інтрацеребральної гемодинаміки у 24-х пацієнтів із клінічними ознаками отокохлеарних порушень і церебральним атеросклерозом. Порушення стовбурової відповіді було розділене за ступенем вираженості.

Захворювання периферичної нервової системи є однією з найчастіших причин непрацездатності осіб молодого та середнього віку. Значну частку цієї патології становлять вертеброгенні та рефлекторно-міотонічні больові синдроми, що належать до компресійних нейропатій. Однією з найбільш поширених компресійних нейропатій є синдром грушоподібного м'яза. Чинником патологічного скорочення грушоподібного м'яза може бути компресія корінців L5 або S1 на тлі вертеброгенної патології, ятрогенні чинники, такі як невдала ін'єкція, тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.424.9

Рубрики:

Міастенії

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити особливості розвитку міастенії у хворих залежно від віку, статі, перших симптомів, терміну встановлення діагнозу. Обстежено 182 хворих на міастенію (з них 147 (80,8 %) з генералізованою формою захворювання, 35 (19,2 % з очною) у період з 2014 до 2017 рр. Проводили клініко-неврологічне обстеження, яке передбачало збір скарг, анамнезу захворювання та життя, неврологічне обстеження. Для оцінки клінічної форми міастенії використовували класифікацію MGFA. Серед хворих переважали жінки - 128 (70,3 %). Медіана віку хворих на генералізовану форму міастенії - 53,0 (37,0; 65,0) роки, на очну форму - 46,0 (23,0; 62,0) років (p = 0,023). У жінок виявлено два піки дебюту захворювання: 1-й (вищий) - у віковому діапазоні від 20 до 40 років (39,9 % обстежених), 2-й - у віковому діапазоні від 50 до 70 років (32,0 %). У чоловіків виявлено один пік появи перших симптомів у віковому діапазоні від 50 до 70 років (46,3 %). У структурі перших симптомів перше місце посідало двоїння (36,3 % (95,0 % довірчий інтервал (ДІ - 29,3 - 43,2)), друге - птоз (28,6 % (95,0 % ДІ 22,0 - 35,1)), третє - слабкість та/або стомлюваність у кінцівках (21,4 % (95,0 % ДІ 15,5 - 27,4)), четверте - гнусавість голосу (14,3 % (95,0 % ДІ 9,2 - 19,4)) і поперхання (14,3 % (95,0 % ДІ 9,2 - 19,4)). Найрідше реєстрували порушення жування (1,6 % (95,0 % ДІ - 0,2 - 3,5)). Висновки. Міастенія у жінок дебютує у статистично значущо молодшому віці у порівнянні з чоловіками. Очна форма міастенії більш притаманна особам молодого віку. Час від появи перших симптомів до встановлення діагнозу у разі очної форми статистично значущо менший, ніж за генералізованої. Виявлено два піки дебюту міастенії: ранній (20 - 40 років) - характерний для осіб жіночої статі та пізній (50 - 70 років) - характерний для хворих обох статей. Найчастіше міастенія дебютує двоїнням, птозом, як найрідше виявлено порушення жування. У більшості хворих міастенія дебютувала моносимптомно (81,3 % випадків), рідше - бісимптомно (18,7 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.424.9

Рубрики:

Міастенії

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.424.9

Рубрики:

Міастенії

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення рівня особистісної тривожності (ОТ) у хворих на міастенію. Обстежено 182 хворих на міастенію (147 - із генералізованою, 35 - із очною формою захворювання). Проводили клініко-неврологічне обстеження, клас міастенії визначали за класифікацією MGFA, ступінь проявів міастенії кількісно оцінювали за шкалою QMG. Оцінку ОТ проводили за шкалою Спілбергера - Ханіна. Визначали рівні антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR-AB) і м'язово-специфічної тирозинкінази (MuSK-AB) методом імуноферментного аналізу, виявляли антитіла до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюоресценцїі. Середній рівень ОТ у хворих на очну форму міастенії становив 44,0 бала, що відповідає помірному рівню ОТ. Середній рівень ОТ у хворих на генералізовану міастенію був достовірно вищим - 55,0 і відповідав високому рівню ОТ. У більшості пацієнтів з очною міастенією виявлено помірний (60 %), з генералізованою - високий рівень ОТ (83,7 %). Підвищення класу міастенії за MGFA достовірно супроводжувалося підвищенням рівня ОТ. Рівень ОТ корелює з віком пацієнтів, клінічною формою міастенії), класом і підкласом захворювання, ступенем клінічних проявів міастенії (за шкалою OMG), наявністю та титром антитіл до AchR, наявністю антитіл до титинових рецепторів. Кореляційних зв'язків між рівнем ОТ, наявністю і титром антитіл до MuSK, наявністю антитіл до SOX1 не встановлено. Зроблено висновки, що зростання ступеня клінічних проявів за міастенії достовірно призводить до підвищення рівня ОТ. Це необхідно враховувати при плануванні лікувальної тактики для кожного окремого пацієнта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.424.9 + Р11(4УКР)026.426.1

Рубрики:

Міастенії

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.424.9 + Р11(4УКР)026.426.1

Рубрики:

Міастенії

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.9

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ