Проаналізовані існуючі заходи боротьби з Cyclachaena xanthifolia (Nutt.) Fresen на неорних землях Полтавщини. Встановлена висока ефективність заходів комплексної боротьби з цим небезпечним бур'яном.

Досліджено вплив мінеральних сполук азоту на активність гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти. За умов вегетаційних дослідів показано, що додавання солей амонію до розчинів для обприскування підвищує активність пропіонатів, застосованих у знижених дозах. У разі внесення похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти в підвищених дозах достовірного посилення активності не відзначено. Досходове внесення азотних добрив у дозах до 20 мг N/посудину призводить до деякого зниження активності цих похідних. Збільшення фону азотного живлення до 100 мг N/посудину і вище призводить до значного зростання активності гербіцидів.

Досліджено можливість використання методів класифікації за мінімумом відстані для розподілу рослин на два класи (корисні та бур'яни). Обгрунтовано вибір оптимальної за швидкістю дії схеми класифікатора. Оцінено кількість ознак, необхідну для якісного розпізнавання.

Вивчено використання екологічно безпечного замінника пестицидів мінералізованої (пластової) води. Встановлені необхідні дози, строки і способи її використання на посівах сільськогосподарських культур.

Наведено дані щодо ефективності застосування сумішки раундапу, 36 % в.р., з мінералізованою (пластовою) водою. Відмічено, що використання має переваги - посилення гербіцидного ефекту за рахунок синергізму, зменшення вдвічі ефективної дози препарату і коефіцієнта екологічного навантаження на довкілля.

Розглянуто методи пошуку хімічних сполук, що мають гербіцидну активність. Наведено дані про хімічну структуру та головні характеристики найпоширеніших гербіцидних препаратів. Особливу увагу приділено аналізу фізіологічних процесів, які детермінують вибірковість дії гербіцидів, розглянуто їх надходження, транслокацію та детоксикацію, сайти дії різних класів гербіцидів, а також механізми регуляції вибіркової фітотоксичності препаратів.

Показана можливість зміни антагоністичної взаємодії у комплексі метолахлору з ленацилом за рахунок введення у комплекс третього компонента - тіокарбамату ептаму, який характеризується адитивною взаємодією з ленацилом. Встановлено, що при певному співвідношенні доз метолахлору та ептаму вибіркова фітотоксичність ленацилу в потрійному комплексі може бути збільшена завдяки антагоністичному зменшенню його токсичності для рослин цукрових буряків та адитивній взаємодії компонентів щодо злакових рослин.

Встановлено, що у сумішах гербіцидів фузиладу-супера та гродилу не спостерігається антагоністичного зменшення антиауксинової активності фузиладу-супера. Зроблено висновок, що антагоністичне зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах із похідними сульфонілсечовини не пов'язано з впливом останніх на антиауксинову активність похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти.

Визначено, що похідні арилоксифеноксипропіонової кислоти можуть взаємодіяти синергічно у разі спільного застосування. Показник синергізму визначено різницею в інгібуванні ацетил-КоА карбоксилази. Припущено, що синергістами гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти є не тільки інгібітори ацетил-КоА карбоксилази але й інші інгібітори ланцюга синтезу жирних кислот. Синергісти похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти доцільно шукати серед сполук класу ацетамідів, тіокарбаматів, циклогександіонів, природних антибіотиків, а також похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти. Наведені дані є підставою для спрямованого пошуку синергістів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.789.9

Рубрики:

Інші бур’яни

Шифр НБУВ: Ж69948 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми засмічення посівів сільськогосподарських культур бур'янами та шляхи оптимізації їх чисельності за допомогою різних засобів і методів. Проаналізовано вплив довготривалого застосування різних способів основного обробітку грунту на зміну забур'яненості та урожайності культур ланки сівозміни, а також забур'яненість посівів та врожайність зерна кукурудзи. Описано особливості забур'янення посівів сільськогосподарських культур Лісостепу. Висвітлено фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів.

Рассмотрены проблемы засорения посевов сельскохозяйственных культур сорняками и пути оптимизации их численности с помощью разных средств и методов. Проанализировано влияние продолжительного применения разных способов основной обработки почвы на изменение засоренности и урожайности культур звена севооборота, основной обработка почвы на засоренность посевов и урожайность зерна кукурузы. Описаны особенности засорения посевов сельскохозяйственных культур Лесостепи. Освещены физиологические основы комплексного применения гербицидов.

Висвітлено питання біології бур'янів, а також особливості визначення потенційної засміченості грунту та забур'яненості полів. Наведено основні заходи боротьби з даними рослинами, а також способи внесення гербіцидів у грунт. Подано список найбільш поширених видів бур'янів для зони Лісостепу України.

Освещены вопросы биологии бурьянов, а также особенности определения потенциальной засоренности почвы и распространения сорняков на полях. Приведены основные меры борьбы с данными растениями, а также способы внесения гербицидов в почву. Предложен список наиболее распространенных видов сорняков для зоны Лесостепи Украины.

Висвітлено властивості, класифікацію та характеристику найпоширеніших видів бур'янів. Наведено стислі відомості про гербіциди та ряд найбільш сучасних препаратів, що використовуються в інтенсивному землеробстві.

Освещены свойства, классификация и характеристика наиболее распространенных видов сорняков. Приведены краткие сведения о гербицидах и наиболее современных препаратах, использующихся в интенсивном земледелии.

Висвітлено продуктивність цукрових буряків залежно від різних способів основного обробітку грунту за умов північно-східного Лісостепу України, ефективність захисту посівів кукурудзи від бур'янів у Лісостепу. Розкрито вплив різних способів основного обробітку грунту на забур'яненість посівів кукурудзи. Проаналізовано фітосанітарний стан полів та продуктивність орної землі у ланці сівозміни залежно від систем землеробства правобережного Лісостепу, значення поверхнево активних речовин у підвищенні ефективності застосування гербіцидів. Описано фізіологічні особливості взаємодії супрамолекулярних сполук та гербіцидів. Наведено фізіологічний критерій оцінки фітотоксичної дії ауксиноподібних гербіцидів.

Освещены продуктивность сахарной свеклы в зависимости от разных способов основной обработки почвы в условиях северо-восточной Лесостепи Украины, эффективность защиты посевов кукурузы от сорняков в регионе. Изучено влияние разных способов основной обработки почвы на засоренность посевов кукурузы. Проанализированы фитосанитарное состояние полей и продуктивность пахотной земли в звене севооборота в зависимости от систем земледелия правобережной Лесостепи, значение поверхностно активных веществ в повышении эффективности применения гербицидов. Описаны физиологические особенности взаимодействия супрамолекулярных соединений и гербицидов. Приведен физиологический критерий оценки фитотоксического действия ауксинообразных гербицидов.

Описано фізіолого-біохімічні механізми модифікування активності сучасних гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот, ліпідів і препаратів інших груп за допомогою елементів мінерального живлення, синергістів та антидотів. Розкрито суть термінів, що характеризують взаємодію токсикантів. Проаналізовано вплив краун-ефірів на фітотоксичну дію тіокарбонатів, а також інгібіторів метаболізму на активність гербіцидів класу сульфонілсечовин.

Описаны физиолого-биохимические механизмы модифицирования активности современных гербицидов - ингибиторов синтеза аминокислот, липидов и препаратов других групп с помощью элементов минерального питания, синергистов и антидотов. Раскрыта сущность терминов, характеризующих взаимодействие токсикантов. Проанализировано влияние краун-эфиров на фитотоксическое действие тиокарбонатов, а также ингибиторов метаболизма на активность гербицидов класса сульфонилмочевин.

Викладено основні питання прикладної гербології, які охоплюють походження, шкодочинність, біологічні особливості, класифікацію, визначення таксономічної належності найбільш поширених в Україні бур'янів. Описано запобіжний і винищувальний способи контролю забур'яненості сільськогосподарських угідь. Розглянуто класифікацію найбільш поширених гербіцидів, технологічні особливості їх застосування в сучасному землеробстві, заходи та правила безпеки в процесі використання.

Изложены основные вопросы прикладной гербологии, связанные с происхождением, вредоносностью, биологическими особенностями, классификацией, определением таксономической принадлежности наиболее распространенных в Украине сорняков. Описаны предупредительный и истребительный способы контроля роста сорняков на сельскохозяйственных угодьях. Рассмотрены классификация наиболее распространенных гербицидов, технологические особенности их применения в современном земледелии, меры и правила безопасности при использовании.

Висвітлено походження, біологічні особливості, класифікацію, визначення сходів найбільш поширених в Україні видів бур'янів і забур'яненості ріллі. Запропоновано методики складання карти забур'яненості полів і визначення схожості насіння бур'янів. Розкрито значення очищення насіннєвого матеріалу та зберігання гною в контролюванні забур'яненості сільськогосподарських угідь. РОзглянуто класифікацію, характеристики, технологічні способи застосування, строки внесення гербіцидів. Викладено хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур і бур'янів.

Освещены происхождение, биологические особенности, классификация, определение всходов наиболее распространенных в Украине видов сорняков и сорных растений пашни. Предложены методики составления карты сорных растений полей и определения всходов семян сорняков. Раскрыто значение очистки семенного материала и сохранения гноя при контролировании сорных растений сельскохозяйственных угодий. Рассмотрены классификация, характеристики, технологические способы применения, сроки внесения гербицидов. Изложены химические мероприятия по защите сельскохозяйственных культур и сорняков.

Проаналізовано грунтово-кліматичні умови Житомирщини, біологічну шкідливість бур'янів, гербакритичні періоди їх шкодочинності, головні біологічні групи. Описано особливості забур'яненості посівів й грунту в агроформуваннях даного регіону, визначено закономірності формування видового складу бур'янів у агроценозах, знищення насіння в органічних добривах, строки сівби та норми висіву. Розкрито значення сівозміни в зменшенні забур'яненості посівів. Висвітлено економічну ефективність застосування гербіцидів, інтегровану систему захисту посівів від бур'янів.

Проанализированы почвенно-климатические условия Житомирской области, биологическая вредность сорняков, гербакритические периоды их вредоносности, главные биологические группы. Описаны особенности засорённости посевов и почвы в агроформированиях данного региона, определены закономерности формирования видового состава сорняков в агроценозах, уничтожения семян в органических удобрениях, сроки посева и нормы высеивания. Раскрыто значение севооборота в уменьшении засорённости посевов. Освещены экономическая эффективность применения гербицидов, интегрированная система защиты посевов от сорняков.

Наведено визначення 1 152-х спеціальних термінів, що вживаються у навчальній, науковій і виробничій літературі з питань гербології. Розкрито сутність таких понять, як абіотичні чинники агрофітоценозу, анемофілія, ареал бур'янів, дикий тип, екотипічні флуктуації, інвазії рослин, зелене добриво, сидерати, біологічні ритми, бутонізація, арборициди, хімічне прополювання посівів.

Дано определение 1 152 специальных терминов, употребляемых в учебной, научной и производственной литературе по вопросам гербологии. Раскрыта сущность таких понятий, как абиотические факторы агрофитоценоза, анемофилия, ареал сорняков, дикий тип, экотипичные флуктуации, инвазии растений, зеленое удобрение, сидераты, биологические ритмы, бутонизация, арборициды, химическая прополка посевов.

Наведено дані наукових досліджень щодо шкодочинності бур'янів у посівах польових культур, описано біологічні особливості бур'янів. Проаналізовано причини забур'янення посівів і сучасну систему заходів зі зменшення шкодочинності. Обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність використання гербіцидів.

Приведены данные научных исследований относительно ущербного действия сорняков в посевах полевых культур, описаны биологические особенности сорняков. Проанализированы причины засорения посевов и современная система по уменьшению ущербного действия. Обоснованы экономическая и энергетическая целесообразность использования гербицидов.