На підставі використання системного підходу з урахуванням соціальних, психологічних, поведінкових, інформаційно-оцінних та фізіологічних чинників регуляції подружніх стосунків проведено дослідження феномену дезадаптації сімейної пари, причиною виникнення якої є позашлюбні зв'язки у жінок. Вперше проведено клінічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне обстеження подружніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв'язки й заразилися венеричними захворюваннями. Визначено роль данних чинників у формуванні подружньої дезадаптації та виникненні позашлюбних зв'язків у жінок. Вперше встановлено мотивацію та наведено характеристику подружніх зрад і розглянуто їх психологічні наслідки для подружжя. Охарактеризовано різні варіанти та клінічні форми подружньої дезадаптації, виявлено роль відмінностей особистості та комунікації подружжя, зокрема деструктивних конфліктів, у їх виникненні. Розроблено систему психодіагностики та запропоновано методи психокорекції порушення подружньої адаптації, що є водночас ефективним способом психопрофілактики позашлюбного зв'язку. Акцентовано увагу на теоретичному значенні системного підходу щодо діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари, обумовленої позашлюбними зв'язками у дружини.

  Скачати повний текст

Розглянуто специфіку формування та функціонування вторинних его-станів особистості, які виконують захисні функції, їх взаємозв'язок з індивідуально-типологічними особливостями особистості та здійснено практичне дослідження даних феноменів методами аналітичної психології. Розроблено й апробовано методичну схему покрокової ідентифікації індивідуально-типологічних особливостей досліджуваних з двома базовими архетипічними моделями формування вторинних его-станів захисного характеру. Здійснено й апробовано методичну схему поетапного дослідження генезису вторинних его-станів захисного характеру досліджуваних даної вікової категорії. Модифіковано методики активної уяви для діагностики моделей інтеграції психотравматичного досвіду.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-психологічні та патопсихологічні особливості делінквентних підлітків. За результатами проведеного дослідження виявлено достовірні відмінності залежно від характеру скоєних ними правопорушень. Установлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. На підставі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи та розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною й індивідуально-диференційованою.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження 152-х музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, у межах якого виконано клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, психодіагностичні та психогігієнічні дослідження. З використанням клініко-динамічного підходу виявлено практичну значимість розмежування невротичних розладів на два етапи: субклінічних проявів і клінічно виражених форм. Вивчено клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів, розкрито роль виробничих і соціально-побутових психотравмуючих факторів на їх розвиток. Типологізовано особливості особистості музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, розкрито роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології. Виділено два варіанта "сценічного дискомфорту": синдром афективних порушень і реакцію сценічної тривоги, встановлено їх діагностичні критерії, описано клінічну структуру, визначено клініко-динамічні та психологічні особливості. Науково обгрунтовано критерії діагностики та розроблено диференційовану систему профілактики та психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, зроблено її апробацію та доведено ефективність.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування та перебігу невротичних розладів, пов'язаних зі стресом (НРПС) у жертв сімейного насильства (ЖСН). Одержано нові дані про клінічну структуру, клініко-феноменологічні особливості непсихотичних розладів в осіб, що зазнали насильства в сім'ї. Вперше виділено клінічні варіанти НРПС, визначено їх синдромологічну структуру та симптоматичні прояви в рамках кожної окремо виділеної форми невротичних розладів у ЖСН. Проведено їх систематизацію за рубриками МКХ-10. Вперше виявлено особливості клінічних проявів невротичних розладів залежно від форми сімейного насильництва. Вперше визначено віктимно-невротичний комплекс ЖСН з невротичними розладами. Запропоновано оригінальну схему комплексного (медичного, правового, соціального) підходу до надання кваліфікованої допомоги ЖСН. Вперше науково обгрунтовано та розроблено систему етапної психокорекції психічних розладів в ЖСН. На основі одержаних даних запропоновано модель психолого-психіатричної допомоги ЖСН з НРПС.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику особистості розлучених самотніх чоловіків, встановлено причини розлучення та чинники, що перешкоджають створенню нової сім'ї. Проведено дослідження міжособистісного спілкування та сексуального здоров'я розлучених чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх статевого розвитку та закономірності формування особистісних якостей, що перешкоджають успішній загальній та сексуальній комунікації. Визначено роль соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції й комунікативної неспроможності розлучених самотніх чоловіків. Описано клінічні форми порушення їх сексуального здоров'я та запропоновано ефективну систему психокорекції та профілактики виявлених невротичних, особистісних і сексуальних розладів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміст поняття "межові психічні стани", визначено їх основні симптоматичні прояви. Визначено, що межові психічні стани дітей зумовлюються тривогами, страхами та негативними емоціями. Зазначено, що істотною складовою цих станів є неврози, що виникають внаслідок гострої психічної травми, різного роду конфліктів і переживань, а також через неправильне виховання й інші впливи соціального життя. Встановлено причини навчальної неуспішності молодших школярів, що пов'язана з обставинами шкільного життя та психологічними чинниками розвитку особистості. Експериментальне дослідження причин низької навчальної успішності та невисокої розумової активності молодших школярів показало, що даними причинами є нервово-психічні розлади (межові стани), які мають високий, середній і низький рівні свого прояву у першокласників. Обгрунтовано, що перші труднощі навчання пов'язані з травмувальною дією межових психічних станів школярів. Розкрито способи ефективного розв'язання завдань навчально-виховного процесу, що передбачають застосування психокорекційних заходів і модернізацію дидактичних методів і принципів навчання. Запропоновано авторську психокорекційну програму, спрямовану на подолання (чи запобігання) межових психічних станів у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано теоретичну модель функціонування Я-образу з периферійною частиною на межі стосунку Я - значущий інший для дослідження особливостей Я-концепції осіб юнацького віку з високим рівнем невротичності. Доповнено та розширено наукові знання про Я-концепцію (через виявлення особливостей стійкості периферійної частини Я-образу) осіб з високим рівнем невротичності в юнацькому віці. Уточнено знання про психологічну структуру Я-образу з позиції "центру" та "периферії". Окреслено зміст поняття "периферійна частина Я-образу", яка є виявом Я-концепції людини на контакт-межі з соціальним середовищем. Уточнено механізм розвитку невротизації та виділено основні типи даних щодо взаємозв'язку рівня невротичності й особливостей Я-концепції юнаків і дівчат. Обгрунтовано ефективність даної психокорекційної програми зі зниження рівня невротичності через вплив на Я-образ юнаків і дівчат.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі вивчення результатів клінічних і патопсихологічних досліджень одержано нові дані про клініко-психопатологічні, патопсихологічні та психосоціальні особливості розвитку дітей підліткового віку, позбавлених батьківського піклування (ДПВПБП) з розладами соціальної поведінки та емоцій. Розглянуто структуру особистості підлітків, а також їх конформність, реакції емансипації та деліквентність соціальної поведінки. Вперше у ДПВПБП виявлено проблеми зі статевою ідентичністю, описано найбільш вживані механізми психологічного захисту. Проаналізовано наркологічні проблеми у ДПВПБП, визначено "рівень афективної готовності до вживання психоактивних речовин". Вперше вивчено стресове навантаження у ДПВПБП, досліджено прояви тривоги, депресії, клініки розладів соціальної поведінки (РСП) і змішаних розладів поведінки та емоцій (ЗРПЕ) у даної групи ДПВПБП. Наведено рекомендації щодо використання принципово нових психотехнологій корекції поведінки та емоцій у підлітків, позбавлених батьківського піклування. Зроблено диференціацію РСП у ДПВПБП, зокрема визначено групи з переважанням поведінкових, депресивних, тривожних, тривожно-депресивних компонентів. Вперше розроблено диференційні, зорієнтовані на особистість, реабілітаційні програми для ДПВПБП, які мають розлади поведінки та емоцій, що дають можливість проводити адаптацію дітей на більш усвідомленому та глибокому рівні, одержувати більш якісні та стабільні результати лікування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розв'язанню проблеми вирішення конфлікту з метою попередження розвитку психогенних розладів та розробці ефективних методів діагностики і корекції конфліктної поведінки. Пропонується модель конфліктної поведінки, побудована на засадах ситуаційного аналізу в психології. Інтегративними параметрами поведінки є співвідношення когнітивного, афективного, праксичного компонентів та міжособистісних спрямувань протидії, співробітництва і ухилення. Розглядаються питання поєднання індивідуальних та групових форм психотерапії з синтезом психодинамічних, когнітивних та поведінкових принципів і технік.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження індивідуально-типологічних рис особистості, специфіки ціннісно-смислової сфери, структури механізмів психологічного захисту й особливостей самооцінки, ставлення до хвороби та сприйняття якості життя у 183-х осіб (35-ти хворих на неврастенію, 28-ми - з тривожно-фобічним розладом, 35-ти - на дисоціативний розлад, 37-ми - на розлад адаптації та 38-ми - з емоційно лабільним розладом органічного генезу) визначено основні детермінанти аутоперцепції якості життя. До них відносяться: наявність і посилення рис емоційної нестабільності та тривожності, виражена дисоціація ціннісно-смислової сфери, невпевненість у собі, низький рівень суб'єктивного контролю у різних сферах життя, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій, переважання неврастенічного, тривожного, сенситивного й егоцентричного типів ставлення до хвороби та наявність дисгармонійної самооцінки.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне обгрунтування синдрому "професійного вигорання", визначено його особливості та чинники виникнення. Здійснено порівняльний аналіз "професійного вигорання" з феноменами різних теоретичних і терапевтичних систем. Розроблено концептуально-методичну модель емпіричного дослідження психологічних засобів профілактики "професійного вигорання" вчителя. Доведено, що профілактика "професійного вигорання" вчителів має базуватися на уявленні про його психологічні засоби як детерміновані соціокультурними формувальними впливами психотехнічні знаряддя та конгеніальні їх знаково-символічній природі внутрішньоособистісні ресурси-прийоми суб'єктивного самовпливу. Апробовано програму навчально-практичного тренігу-курсу профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів і здійснено комплексну кількісно-якісну оцінку її ефективності. Вперше обгрунтовано й експериментально верифіковано цілісну психотехнічну стратегію профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів, що використовує соціокультурні (за походженням), знаково-символічні (за формою), емоційно-ціннісні, когнітивні та поведінкові (за змістом) психологічні засоби. Здійснено функціональне розмежування даних засобів на знаряддєві та ресурсні залежно від їх місця та ролі у структурі суб'єктивного впливу на педагогічну діяльність та процес професійно-особистісного становлення вчителя.

  Скачати повний текст

Визначено психологічні основи сучасного корекційно-виховного процесу, який розгортається в усіх типах державних, недержавних, дошкільних, шкільних, інклюзивних, освітньо-реабілітаційних закладах і за умов домашнього виховання дітей з аутистичним спектром порушень. Проаналізовано світові та вітчизняні тенденції терапевтичної та психолого-педагогічної допомоги аутичним дітям і труднощі їх соціальної інтеграції. Встановлено відсутність цілісної системи класифікацій, які б розкривали психологічні особливості аутичних дітей відповідно до комплексного (медико-психолого-педагогічного підходу). Розроблено класифікації, зокрема з урахуванням клінічних показників аутистичного спектру, особистісного спрямування дитини на навколишнє середовище та психолінгвістичних показників розвитку дитини. З'ясовано психологічні механізми запуску аутистичних розладів, особливості інтелектуального розвитку дітей з аутистичним спектром порушень відповідно до класифікацій. Розроблено корекційні прийоми попередження та подолання аутистичних проявів. Проаналізовано рівні професійної готовності студентів-дефектологів до корекційної роботи з аутичними дітьми. Розкрито сутність індивідуальної форми корекційного навчання та виховання. Виявлено закономірності корекційного виховання за умов наступності між спеціалістом і родиною аутичної дитини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку захисно-комунікативних стратегій вчителів, що розрізняються за ступенем вираженості вигоряння. Систематизовано знання щодо системи факторів динаміки формування субсиндромів і синдрому емоційного вигоряння вчителів у процесі професійної діяльності. Розглянуто річну динаміку окремих компонентів і всього синдрому емоційного вигоряння вчителів залежно від їх віку, стажу, статі. Розроблено програму психологічної корекції емоційного вигоряння педагогів та емпірично підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Доведено, що особи, хворі на неврастенію, мають низький рівень самоактуалізації, а також виражені особливості в їх емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінковій сферах. Удосконалено та проведено апробацію комплексу інформативних психодіагностичних методик рівня самоактуалізації у контрольній та експериментальній групах. Доведено взаємозв'язок високого рівня самоактуалізації з нормативними ознаками психічного здоров'я особистості та показано, що рівень самоактуалізації є індикатором психічного здоров'я. На підставі аналізу та результатів узагальнення теоретичних концепцій самоактуалізації особистості в сучасній психологічній літературі обгрунтовано комплекс методів психодіагностики самоактуалізації та психокорекції осіб, хворих на неврастенію, реалізовано комплексний підхід до визначення критеріїв самоактуалізації у здорових і хворих осіб та поглиблено розуміння теоретичних і практичних засад психодіагностики та психокорекції у конкретної категорії осіб - студентів, випускників гуманітарного вищого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Визначено сутність і психологічну природу синдрому професійного вигоряння (СПВ) педагога дошкільного начального закладу та виявлено психологічні чинники його запобігання. Проведено порівняльне дослідження СПВ вихователів дошкільних закладів і вчителів загальноосвітньої школи, виявлено характерні особливості та відмінності його прояву. З'ясовано, що формування СПВ педагогів дошкільних закладів обумовлені специфічними факторами їх професійної діяльності, зокрема, такими, як тісний емоційний зв'язок і контактування з дітьми, щоденне спілкування з їх батьками, підвищені вимоги суспільства та відповідальність за життя вихованців, низький професійний статус, психологічне та фізичне перевантаження. Доведено, що розвитку СПВ педагога дошкільного закладу запобігають такі психологічні чинники, як підтримка та розвиток творчості у професійній діяльності, сприятливий соціально-псхиологічний клімат, гуманізація взаємовідносин між учасниками виховного процесу, формування проблемно-центрованої копінг-поведінки, підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок і психологічної культури вихователя. Виявлено кореляційний зв'язок емоційної сфери педагога дошкільного закладу з СПВ і творчістю. Розроблено програму підтримки та розвитку творчості педагога дошкільного закладу як комплексу психологічних чинників запобігання формуванню СПВ, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники формування дисгармонійних утворів психіки у вчителів загальноосвітньої середньої школи, особливості їх психодіагностичного виявлення та психолого-педагогічні умови ефективної корекції. Установлено факторну структуру дисгармонійних психічних утворів, що вібдображає тісні взаємозв'язки та взаємоузгодженість дисгармонійних поєднань властивостей особистості, психічних станів й особливостей педагогічної діяльності, виявлених шляхом поєднання відомих психодіагностичних процедур, контент-аналізу самозвітів досліджуваних та експертних оцінок. Побудовано й апробовано модель психічної корекції виявлених у вчителів дисгармоній залежно від застосованих до них психокорекційних підходів та технік. Розглянуто можливості психопрофілактики розвитку професійного "синдрому емоційного вигоряння", невротичних і психосоматичних розладів у вчителів.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття про початкову невротизацію дитини, яка охоплює три перші рівні загального процесу невротизації та вчасна психологічна корекція якої є засобом психопрофілактики її подальшого поглиблення та формування невротичної особистості. Розкрито психологічні умови ефективного використання зарубіжної психотерапевтичної концепції та технології системної сімейної психотерапії психологічного засобу профілактики та корекції початкової невротизації дітей шкільного віку. Розроблено модифікацію класичної технології системної сімейної психотерапії. Одержано експериментальні підтвердження ефективності застосування модифікації класичної технології системної сімейної психотерапії через нівелювання з її допомогою емоційно-афективного напруження та підвищення рівня соціальної компетенції у дітей шкільного віку з початковою невротизацією. Надано й апробовано методику суб'єктивної експрес-діагностики рівня невротизації системи "дитина-батьки" для використання практичними психологами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, за яким суттєвою характеристикою неврозу є таке викривлення смисло-ціннісного аспекту моделі світу, наявної в суб'єкта, яке призводить до порушень його емоційних ставлень до зовнішніх об'єктів і до самого себе, що спричинює утруднення у функціонуванні особистості. Виокремлено найважливіші змістові сфери у психосематичному просторі невротика("факторіали"). Складено переліки значущих чинників, що визначають семантичне наповнення кожного факторіала. Розроблено та апробовано процедуру виявлення у психосемантичному просторі невротика характерних дисторцій (викривлень, зміщень) і складення на цій основі психосемантичної карти особистості. Наведено рекомендації щодо врахування матеріалів психосемантичного вивчення особистості невротика у психокорекційній роботі з ним.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу до оцінки результатів комплексних клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних і патопсихологічних досліджень визначено причинно-наслідковий взаємозв'язок клініко-психопатологічних і соціально-психологічних факторів, що впливають на формування декомпенсацій розладів особистості в ув'язнених молодого віку. Систематизовано несприятливі фактори пенітенціарного стресу, що провокують у них розвиток декомпенсацій розладів особистості (ламання життєвого стереотипу: необхідність постійного підпорядкування співробітникам виправної установи, обшуки, строга регламентація поведінки, замкнута система спілкування, важка фізична праця, неможливість задоволення сексуальних потреб). Визначено специфіку клінічної структури розладів особистості в осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Найбільш поширеними виявились дисоціальний, істеричний, емоційно-хитливий та параноїдний розлади особистості. Обгрунтовано застосування комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на діагностику розладів особистості у правопорушників молого віку, а також на прогнозування розвитку у них станів декомпенсації.

  Скачати повний текст