Досліджено нумерологію піфагорійців та її інтерпретацію у філософії Платона. Визначено місце концепту числа в космології засновника Академії. На підставі результатів історико-філософського аналізу значення концепту числа в піфагорійському вченні встановлено, що в італійців число вперше виокремлено у самостійний космологічний принцип (шляхом відмежування зі стихії міфу, але зберігаючи з ним зв'язок), який символічно виражає сутність буття та його універсальні закони. Досліджено зв'язок нумерологічних закономірностей піфагорійського вчення з атомістичною теорією Платона. Доведено, що платонівська космологія базується на піфагорійському вченні про число, оскільки побудова атомів здійснюється афінським філософом на основі теорії про співвідношення катетів до гіпотенузи як на панкосмічному законі, що структурує Всесвіт. На підставі аналізу концепту числа у творчій спадщині Платона показано, що саме онтологічний статус числа покладено в основу розробки першої теорії трансцендентальної філософії, на базі якої сформовано парадигму для майбутньої європейської метафізики.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив філософсько-релігійного принциру деміургізму Платона на погляди мислителів Київської Русі. На підставі аналізу релігійно-міфологічної та філософської свідомості зроблено висновок про єдність історико-культурного процесу формування деміургічних ідей і зв'язок вітчизняної релігійно-філософської традиції з найбільш якравими філософськими системами античних та середньовічних східнохристиянських теорій. Розкрито напрями еволюції деміургічної свідомості у досократівській філософській традиції та її вплив на систему поглядів Платона. Проаналізовано платонівські діалоги та запропоновано тезу про послідовний розвиток ідей деміургізму, яких обгрунтовано як творчу силу у різноманітних галузях філософського та філософсько-релігійного знання. Зазначено, що впливу деміургічної концепції зазнали гносеологічні, соціально-політичні, етичні, антропологічні, космологічні та теологічні погляди Платона. Виявлено розвиток деміургічних ідей у наступній релігійно-філософській традиції (елліністично-римській та східно-христянській). Розглянуто зв'зок між прийняттям християнства Київською Руссю та ретрансляцією через візантійську духовну культуру ідей Платона на давньоруських мислителів. Зокрема, проаналізовано "Повість врем'яних літ" Нестора, "Повчання" Володимира Мономаха, "Слово про Закон і Благодать" митрополіта Іларіона. Зазначено, що виявлення завдяки проведеному дослідженню специфічних особливостей деміургізму дозволяє зробити висновок про оригінальних характер давньоруської релігійно-філософської традиції, яка сформувалася під впливом платонізму.ь

  Скачати повний текст