Досліджено основні тенденції та закономірності становлення правописного та граматичного кодексів української літературної мови у першій третині XX ст., проаналізовано особливості реалізації кодифікованих у них норм у текстах публіцистичного та художнього стилів, а також лексикографічних працях. Визначено основні чинники лінгвокодифікації, розкрито специфіку лінгвістичної свідомості мовознавців першої третини XX ст., досліджено вплив на її формування ідей романтизму та позитивізму, мовної практики Т. Шевченка. Показано роль у даному процесі українських шкіл, театрів, православного духовенства, україномовної періодики. Проаналізовано проблеми становлення правописного кодексу української літературної мови, висвітлено історію формування правописів 1918, 1921 та 1928 рр., розкрито їх особливості. Розглянуто шляхи вирішення основних дискусійних питань орфографії у контексті тогочасної мовної практики. Проаналізовано особливості граматичної кодифікації української літературної мови, зокрема, розглянуто проблеми виокремлення, опису та термінологічного позначення лексико-граматичних класів слів у граматиках різних типів, дискусійні питання відмінювання та вживання окремих частин мови, а також синтаксичної кодифікації.

  Скачати повний текст

Розкрито науково-теоретичні засади вивчення динаміки, тенденцій розвитку сучасної української літературної мови, їх виявів, висвітлено типи конкурентів, зокрема, нових іменників і прикметників і конкурентних груп, які вони формують або поповнюють. Наведено класифікацію конкурентів за характером новизни в лексиконі, джерелами походження, стійкістю, формально-семантичною структурою, типом змістових відношень між ними. Простежено тенденції конкурування нової української лексики, зокрема, "боротьбу" номінацій-конкурентів з витісненням якоїсь з них, їх співіснування та семантико-функціональну диференціацію номінацій. Проведено системно-структурний опис конкурентних іменників і прикметників, виявлено семантичні групи української лексики, в яких вони найбільш активні.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "норма", висвітлено взаємозв'язок понять "нормування" та "кодифікація". Визначено історичні особливості розвитку української мови у даний період. Систематизовано погляди О.Б. Курило, О.Н. Синявського, М.Ф. Сулими, І.І. Огієнка, В.М. Ганцова, М.Д. Гладкого, В.І. Сімовича на шляхи формування єдиних мовних стандартів. Встановлено домінантні процеси унормування лексики у 1920 - 1930 рр., формування реєстрів загальномовних словників. Досліджено варіантні реалізації лексико-семантичної системи, виявлено трансформації у семантичній структурі моно- та полісемічних лексичних одиниць.

  Скачати повний текст