Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Розглянуто історичний розвиток інституту кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права. На підставі аналізу чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права надано перелік складів воєнних злочинів. Встановлено основні ознаки воєнних злочинів за міжнародним гуманітарним правом, проведено їх диференціація від злочинів проти людяності та геноциду. Досліджено питання міжнародної правосуб'єктності фізичної особи як суб'єкта відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Визначено ефективність міжнародних судових установ і змішаних судів і трибуналів у притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення воєнного злочину. Висвітлено роль, яку відіграють органи, що доповнюють судове переслідування, у разі відкриття міжнародними судами провадження щодо осіб, які вчинили воєнні злочини.

  Скачати повний текст

Введено наукове поняття кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів і визначено його ознаки. На підставі аналізу норм міжнародного права та міжнародно-правової доктрини проведено класифікацію кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів. Визначено особливості нормативного змісту кожної з кримінально-процесуальних гарантій. Акцентовано увагу на гарантіях права на захист. Досліджено кримінально-процесуальні гарантії учасників міжнародних збройних конфліктів за національним законодавством України.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.

  Скачати повний текст