Науково осмислено проблеми взаємозв'язку офіційної та тіньової економіки, формування та поширення тіньової економічної діяльності, а також можливості обмеження впливу тіньового сектора на економічну безпеку на етапі тотального розповсюдження. Теоретично обгрунтовано взаємозв'язок офіційної та тіньової економіки, носіями якого є капітал та праця, і який відбувається через складові елементи структури тіньової економіки. Доведено необхідність застосування заохочувальної економічної політики стосовно легалізації тіньової економіки.

  Скачати повний текст

Відзначено, що за умов ринкової трансформації економіки формується нова модель доходів населення - факторна, основні доходи створюються за чинниками виробництва: працею, власністю, землею, підприємницькими здібностями. Виявлено, що створення, розподіл і перерозподіл доходів знаходиться під впливом тіньової економіки, яка набула в Україні масштабно-вибухового характеру. Тому саме потенціал факторних складових не одержав свого розвитку. Зазначено, що тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Сформовано нові моделі поведінки - тіньові практики як стійкі та масові взаємодії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро-), спрямовані на одержання прихованого доходу та пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Виявлено основні причини поглиблення та розширення тіньової економіки у перехідній економіці, де головними чинниками є тривала криза доходів, інституціональна несформованість факторних доходів, неефективність державного регулювання доходів. Показано, що серед тіньових доходів населення переважають такі, які сформувалися у сфері розподілу та перерозподілу, а не у сфері виробництва. Систематизовано основні методи оцінки масштабів тіньової економіки. Виявлено основні напрямки її впливу на доходи населення. Надано пропозиції стосовно мінімізації цього впливу на сукупні доходи населення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу досліджено теоретико-методологічні засади тіньової економіки, розроблено концептуальні підходи, а також наведено пропозиції щодо шляхів і способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах. Досліджено наукові теорії вчених різних економічних шкіл щодо проблеми тіньової економіки. Виявлено головні причини поглиблення та розширення тіньової економіки у таких суспільствах, що полягають у порушенні чинного законодавства та більшою мірою - у його невідповідності реаліям. Зазначено, що чинниками поширення тінізації економіки є недосконалість інституційного середовища, зокрема, відсутність відповідних норм виробничої поведінки для підприємців внаслідок лобіювання корпоративних інтересів під час прийняття законів, неефективність регуляторної політики підприємницької діяльності, інституціалізація тіньової економічної діяльності, недосконалість податкової системи, несформованість конкурентного середовища, корупційні відносини між суб'єктами економічної діяльності. Обгрунтовано наявність у структурі тіньової економіки нової складової - комунікаційної тіні, існування якої пояснюється сучасними процесами глобалізації, зокрема, інформаційною та комунікаційною революціями, які зумовили виникнення Інтернету як віртуального спілкування за умов компресії часу та простору, а відтак - для можливості приховування будь-якої економічної діяльності з метою одержання прибутків завдяки ухиленню від оподаткування. Запропоновано визначення категорій "тіньова економіка", "неформальна економіка", "прихована економіка", "підпільна економіка", "детінізація економіки", "легалізація економіки". Обгрунтовано об'єктивний характер тіньової економіки та критеріальну ознаку спонукальних мотивів тінізації економіки. Визначено мотивацію щодо "втечі" капіталу з України за кордон та запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів і способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему визначення економічних мотивів, якими керуються клієнт під час укладання корупційної угоди та причин, через які відбуваються зростання рівня корумпованості в країнах з економікою перехідного типу. Виділено інституціональні чинники виникнення та поширення корупції. Показано неефективність таких антикорупційних заходів, як: репресивні заходи, заходи спрямовані на підвищення мотивації чиновника до сумлінного виконання службових обов'язків. Розроблено та запропоновано систему комплексної антикорупційної політики, заходи якої спрямовані на підвищення ефективності чинних формальних правил та ефективності їх реалізації для усунення економічної мотивації клієнта до складання корупційної угоди.

  Скачати повний текст