Досліджено історію формування та розселення пізнього іраномовного населення Євразійського степу - аланів-асів (ясів), які з VI до XV ст. входили до складу державних утворень номадів алтайського походження. Досліджено характер взаємовідносин кочівників-завойовників та підкорених ними аланів-асів. Здійснено спробу встановлення взаємозв'язку між політичними подіями доби середньовіччя, що відбувались у Євразійському степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних і сучасних народів Євразії. На прикладі аланів-асів з'ясовано, що осіле населення степу в соціальній структурі державних утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади, але за певних обставин політичного характеру дана закономірність порушувалась. Зроблено висновок, що співіснування в степу кочових скотарських та осілих землеробських економічних систем - це закономірність, а перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського - вимушена необхідність.

  Скачати повний текст