На підставі багаторічних спостережень вивчені особливості клінічного перебігу гострого лактаційного маститу (ГЛМ) та його етіологічна структура. Розроблена комплексна класифікація. Дослідженнями прооксидантно-антиоксидантної системи, гемостазу, імунного захисту, гемокоагулюючих та фібринолітичних властивостей материнського молока (ММ), тканини молочної залози (МЗ), розширено уявлення про патогенез ГЛМ і його ускладнень, зокрема, післяопераційних кровотеч. Вивчено перебіг ранового процесу і вплив на нього ММ. Розроблені методи лікування, профілактики деструктивного ГЛМ і його ускладнень шляхом використання антиоксидантів (емоксипіну, alpha-токоферолу ацетату), імуностимулятору тималіну, регуляції лактації парлоделом, індивідуалізації оперативних втручань та їх виконання з урахуванням топографоанатомічної структури МЗ, кріообробки та ультразвукової кавітації гнійних ран. Визначена система заходів, направлених на ранню профілактику косметичних дефектів МЗ.

  Скачати повний текст

Шляхом комплексної клініко-ехографічно-морфометричної діагностики вивчено частоту та структуру патології молочних залоз (МЗ) у вагітних. За результатами статистичної обробки та шляхом математичного моделювання вивчено преморбідний фон і особливості вагітності, пологів та післяпологового періоду, що передують післяпологовому маститу (ПМ). Виявлено найбільш значуші фактори ризику виникнення цього захворювання. Уперше в експерименті на клінічному рівні виявлено морфофункціональну суть лактостазу (ЛС). Доведено, що саме ЛС зумовлює патогенез ПМ. Знайдено явища та розкрито механізми сенсибілізації власним молоком, які мають суттєве значення для виникнення та подальшого розвитку запальної реакції. Запропоновано гіпотезу про імунну природу деяких форм ПМ. Уперше шляхом довгострокових бактеріологічних спостережень і завдяки формуванню комп'ютерного банку даних доведено, що пологові буднки є стабільними мікробіоптатами, де постійно та переважно циркулюють епідеміологічно важливі штами патогенних стафілококів, а тривалий мікробіологічний моніторинг у цих медичних закладах є необхідним інструментом удоконалення емпіричної антибактеріальної терапії (АБТ). На підставі результатів порівняльного лабораторного вивчення деяких вугільних сорбентів виявлено можливість ефективого зниження рівня мікробної контамінації материнського молока без суттєвої деформації його імунно-харчових властивостей. Доведено можливість продовження грудного вигодовування після ліквідації бактеріолактії. З застосуванням математичного аналізу виявлено причини ускладненого перебігу гнійно-деструктивних маститів після традиційних оперативних втручань і доведено, що результати хірургічного лікування значною мірою залежать від давності хвороби, адекватності хірургічної тактики та відкритого чи закритого методу оперативного втручання. Експериментально вивчено тканинні реакції, які виникають навколо деяких шовних матеріалів після їх імплантації до паренхіми лактуючої МЗ. Обгрунтовано доцільність застосування хірургічних ниток, що розсмоктуються. Виявлено можливість проліферативно-атипових змін епітеліальних структур функціонально активної МЗ навколо кетгутових швів. Систематизовано та позначено патогномонічні сонографічні ознаки окремих форм гнійної деструкції МЗ за лактаційних абсцесів, що надає об'єктивні підстави для планування хірургічної тактики та вибору традиційних або малоінвазивних методів оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Визначено межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії та розроблено критерії оцінки ступеня її каудального зміщення. Показано, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки, що прогресує або виникає після стандартних редукційних мамопластик зменшує частоту хороших результатів операції на 7,9 %. Одна з основних причин каудального зміщення інфрамаммарної складки - слабкість внутрішнього листка фасції Скарпа внаслідок його зтоншення або ушкодження його під час операції. Розроблено оперативні втручання, що передбачають краніальну перефіксацію інфрамаммарної складки з урахуванням естетичної норми її розташування (за наявності каудального зміщення інфрамаммарної складки), зміцнення структур інфрамаммарної складки за допомогою дублікатури фасції Скарпа та проленової сітки (для профілактики каудального зміщення інфрамаммарної складки), забезпечують достовірно кращі віддалені результати хірургічного лікування первинного птозу молочної залози (хороші - 82,8 %, задовільні - 13,5 %, незадовільні - 3,7 %) і рецидивного птозу (хороші - 69,1 %, задовільні - 23,5 %, незадовільні - 3,4 %) у порівнянні з традиційними методиками (57,6 %, 23,8 %, 18,6 % і 25 %, 45 %, 30 %).

  Скачати повний текст

Розглядаються питання діагностики та хірургічного лікування множинних і фрагментованих переломів ребер, повних переломів грудини, реберних дуг, пошкоджень ключиць при переломах ребер, післятравматичних гриж та сторонніх тіл грудної стінки, пошкоджень кістково-хрящового каркасу при колото-різаних пораненнях та післятравматичного хондриту і остеомієліту ребер і грудини. Досліджені клінічні прояви та патоморфологічні і функціональні зміни грудної клітини і її органів у хворих з важкими пошкодженнями грудної стінки. Впроваджена раціональна система розпізнавання пошкоджень каркасу грудної клітки та їх наслідків. Визначені чіткі показання і протипоказання до виконання різних видів реконструктивно-відновних та ендоскопічних операцій при травмах грудної стінки, розроблені базові положення їх виконання. Запропоновані та апробовані нові інструменти та засоби для лікування пошкоджень грудної стінки і їх наслідків. Впровадження реконструктивно-відновних і ендоскопічних оперативних втручань дозволило у порівнянні з традиційними засобами зменшити летальність хворих з множинними і фрагментованими переломами ребер до 15,2%, що в 1,5-2 рази менше від аналогічних результатів, приведених у вітчизняних та зарубіжних працях. У оперованих хворих інших груп досягнуто одужання всіх постраждалих. Вивчення віддалених результатів реконструктивно-відновних операцій при травмах каркасу грудної стінки та їх наслідках довело, що вони дали змогу отримати задовільний анатомо-функціональний стан грудної клітки та її органів в 96% випадків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено у хворих з поліакриламідним мамарним синдромом (ПМС) особливості розповсюдження поліакриламідного гелю (ПААГ) в паренхімі молочної залози та за її межами, визначено частоту формування компартментів гелю та гелеом. Систематизовано ускладнення аугментаційної мамопластики ПААГ і встановлено їх частоту та зв'язок з рядом чинників. Визначено чутливість і специфічність діагностичних методів візуалізації ПААГ, що дозволило оптимізувати діагностику ускладнень. Показано сприятливу динаміку показників гуморальних і клітинних ланок імунної системи у разі імплантації протезів з мікрополіуретановим покриттям у порівнянні з післяопераційним періодом протягом першого року у разі видалення гелю й імплантації текстурованих протезів. Розроблено алгоритм тактики лікування ПМС з урахуванням виду ускладнень і вимог пацієнтів, що дозволив оптимізувати хірургічне лікування.

  Скачати повний текст