Наведено результати досліджень впливу низького функціонального навантаження на біоелектричні властивості кістки, які одержано за методом відведення потенціалу навантаження (ПН) з поверхні стегнової кістки щурів лінії Вістар та її мультичастотного імпедансометричного тестування за умов дозованого механічного навантаження та жорсткого 28- та 45-добового обмеження рухливості. Установлено, що гіпокінезія вірогідно зменшує ПН, особливо у діапазоні навантажень фізіологічного рівня. Розвиток гіпокінетичної остеопенії супроводжується зменшенням імпедансу, активного та реактивного опорів і значним збільшенням ємності кістки. Жорстка тривала гіпокінезія зменшує напруження кисню у ненавантажених м'язах і швидкість споживання кисню кістковою тканиною. Використання переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) дозволяє зменшити порушення кисневого метаболізму й активувати анаболічні процеси у кістковому матриксі, що зумовлює покращання пасивних електричних властивостей кістки. Найбільший остеопротекторний ефект виявлено за умов використання ПНГ на етапі преадаптації та всього періоду обмеження рухливості. Одержані результати про закономірності змін активних і пасивних електричних властивостей кістки за умов гіпокінезії можуть бути використані для розробки нових методів діагностики та корекції патології кісткової системи.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

  Скачати повний текст

Установлено, що емоційний стрес порушує структурну організацію кісткової тканини, а його дія на тлі недостатності гонад підсилює резорбтивні зміни у кістковій тканині, про це свідчить підсилений розпад неколагенових білків органічного матрикса кісткової тканини різних відділів скелету (нижньої щелепи, стегнової кістки та хребців). Кісткова тканина нижньої щелепи є найбільш чутливою до патогенної дії зазначених чинників. Органічний матрикс кісткової танини є більш вразливим до дії емоційного стресу та недостатності гонад у порівнянні з мінеральною фазою. Статеві гормони відіграють провідну роль у регуляції метаболізму кісткової тканини за умов емоційного стресу. Установлено, що попереднє введення статевих гормонів і кальцитоніну призводить до нормалізації стану органічного матриксу та мінеральної фази кісткової тканин, що дозволило обгрунтувати положення про виражений антирезорбтивний вплив кальцитоніну за умов емоційного стресу та недостатності гонад.

  Скачати повний текст

Вивчено зональну гетерогенність і реактивність властивостей сполучних тканин суглобів на підставі результатів дослідження морфогенезу їх адаптаційних і компенсаторних реакцій у тварин з різними типами індивідуальної реактивності організму. Установлено, що у разі порушень гомеостазу організму адаптаційні морфологічні реакції синовіальної оболонки, суглобового хряща та підхрящевої кісткової пластинки проявляються змінами морфометричних показників, які залежать від адренореактивності організму. Під час проведення дослідження виявлено, що компенсаторні реакції характеризуються змінами співвідношення структурних елементів у гладенькій і ворсинчастій частинах синовіальної оболонки, у периферійних і центральних ділянках суглобового хряща та підхрящевої кісткової пластинки. Установлено різний ступінь адаптаційних резервів морфогенетичних реакцій тканин у тварин різних груп. Зроблено висновок, що перехід адаптаційних реакцій сполучних тканин суглобів у компенсаторні зумовлений взаємодією внутрішньоклітинних сигнальних систем та дисбалансом локальних тканинних модуляторів.

  Скачати повний текст