Наведено результати комплексного дослідження змін метаболічної, гемокоагуляційної ланок гемостазу, функіонального стану нирок за хронічного токсичного гепатиту та цирозу печінки залежно від віку хворих. Встановлено функціональну та біохімічну взаємообумовленість даних порушень, виявлено вікові особливості патогенезу хронічних дифузних захворювань печінки, порушення функціонального стану нирок під час розвитку патологічного процесу та запропоновано метод ранньої діагностики гепаторенальної дисфункції. Обгрунтовано можливість фармакологічної корекції гепаторенальної дисфункції у даної категорії хворих за допомогою інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту лізиноприлу, встановлено його позитивний вплив на реологічні властивості крові та її антиоксидантний потенціал.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні прояви, біохімічні, морфологічні, імунологічні зміни, фізико-хімічні властивості сироватки крові в хворих на хронічні гепатити та цирози печінки. Визначено вплив білкових, ліпідних та інших сполук на показники поверхневого натягу крові в обстежених хворих, проаналізовано дані тензометрії за різних активностей, стадій, етіологій захворювань печінки, залежно від супутніх уражень гастродуоденальної зони. На підставі параметрів міжфазної тензіометрії крові розроблено інформативні диференційно-діагностичний критерій та критерій визначення активності захворювання печінки. З урахуванням показників поверхневого натягу крові обгрунтовано ефективність Есенціале H в комплексному лікуванні хронічних гепатитів та цирозів печінки, розроблено тактику лікування цим гепатопротектором залежно від етіології захворювання.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клінічного обстеження та визначення біохімічних та імунологічних показників з'ясовано клініко-патогенетичні особливості гострого гепатиту В (ГГВ) у осіб з хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі та доведено необхідність застосування індивідуального підходу щодо їх лікування. Здійснено експериментальну комплексну оцінку дії екстракту ехінації пурпурової на морфофунціональний стан печінки за різних видів її уражень. На підставі одержаних даних, а також результатів клінічного обстеження, вивчення змін біохімічних та імунологічних показників у процесі лікування обгрунтовано доцільність застосування екстракту ехінацеї пурпурової в комплексній терапії хворих на ГГВ з хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів в анаменезі.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного вивчення клінічних та морфологічних особливостей, метаболічних, цитокінових, гормональних, гемостазіологічних, гемодинамічних аспектів патогенезу різних варіантів перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки залежно від ступеня синдрому інсулінорезистентності. Сформульовано нову концепцію патогенезу неалкогольної жирової хвороби печінки, розроблено критерії діагностики та протоколи диференційованої терапії. Обгрунтовано доцільність застосування глутаргіну, ацетилцистеїну та розиглітазону з метою лікування та профілактики прогресування неалкогольного стеатогепатозу та стеатогепатиту.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-епідеміологічного обстеження, визначення біохімічних показників, морфологічних змін у печінці й оцінювання ефективності противірусної терапії з'ясовано клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гепатиту C (ХГC) в осіб з реплікативною формою Епштейна - Барр вірусної інфекції. Розроблено критерії прогнозування його перебігу. Обгрунтовано необхідність індивідуального підходу до діагностування та лікування таких осіб. Встановлено реальну частоту інфікування донорів вірусом гепатиту C, вірусом Епштейна - Барра (ЕБВ). Досліджено поширеність ЕБВ-інфекції серед хворих на ХГC. У порівняльному аспекті проаналізовано клінічний перебіг і комплексно оцінено патогенетично вагомі біохімічні показники та морфологічні зміни печінки у хворих на ХГC з супутнім та без хронічної Епштейна - Барр вірусної інфекції (ХЕБВІ). Встановлено, що за поєднаних реплікативних форм ХГC і ХЕБВІ має місце клінічно-маніфестний перебіг, який характеризується проявами гепатиту C та ЕБВ-інфекції з більш вираженими біохімічними ознаками цитолітичного, холестатичного, диспротеїнемічного синдромів, морфофункціональними змінами у печінці, низькою ефективністю противірусної терапії та прогностично-швидким розвитком цирозу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше у Подільському регіоні України виявлено поширеність різних генотипів HCV серед хворих на хронічний гепатит C (ХГС). Встановлено залежність виявлених генотипів HCV від статі, віку, шляхів і факторів інфікування, а також тривалості захворювання. Вперше досліджено клінічні та біохімічні особливості перебігу ХГС у хворих з різними генотипами HCV. Встановлено, що у разі наявності у сироватці крові 1-го генотипу HCV спостерігається більш важкий перебіг захворювання. На підставі аналізу біоптатів виявлено морфологічні особливості ураження печінки за інфікування різними генотипами HCV. Проведено порівняльне вивчення основних біохімічних показників і морфологічних змін у тканині печінки залежно від генотипу HCV. Вперше встановлено зв'язок між рівнем вірусного навантаження, ступенем активності запального процесу в печінці та наявністю у сироватці крові хворих на ХГС різних генотипів HCV. Визначено вміст селену та глутатіонпероксидази у сироватці крові хворих на ХГС з різними генотипами HCV. Вперше на підставі ацінки коваріаційних залежностей і кореляційних зв'язків між епідеміологічними, клінічними, біохімічними та морфологічними показниками розроблено структурну модель перебігу гепатиту C залежно від генотипу HCV. Доведено, що перебіг ХГС залежить від генотипу вірусу з вірогідністю понад 99,999 %.

  Скачати повний текст

Визначено стан жовчоутворювальної, жовчовидільної та холесекреторної функції печінки, а також клініко-лабораторні критерії, що характеризують порушення даного стану у разі хронічного гепатиту (ХГ) та цирозу печінки (ЦП). Встановлено ступінь вираженості порушень функціонального стану печінки за результатами біохімічного дослідження. Розглянуто стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на ХГ та ЦП. Досліджено морфологічну структуру печінки у разі ХГ та ЦП. Визначено, що порушення жовчоутворення обумовлено зміною біохімічних властивостей жовчі та ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Встановлено, що використання гепабане у хворих на ЦП призводить до покращання функціонального стану печінки з нормалізацією жовчовиділення, біохімічних властивостей жовчі та холесекреторної функції печінки, а також у порівнянні з карсилом викликає більш виражений лікувальний ефект із скороченням терміну лікування хворих на ХГ та ЦП.

  Скачати повний текст

Систематизовано показники гемодинаміки гепатобіліарної системи у практично здорових осіб. Вперше простежено відмінність гемодинамічних показників селезінкової артерії по всій її довжині у нормі, виявлено відсутність змін у випадку розвитку хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) - хронічного гепатиту (ХГ) і цирозу печінки (ЦП). На підставі використання комплексного ультразвукового дослідження, що включає традиційну ехографію, кольорове та енергетичне доплерівське картування (КДК та ЕДК), імпульсну доплерографію (ІД) встановлено і систематизовано доплерографічні ознаки ХГ. Наведено оцінку ефективності консервативної терапії ХГ і вперше простежено зміни доплерографічних параметрів кровотоку. Визначено й систематизовано доплерографічні параметри ЦП та прояви змін на різних стадіях розвитку хвороби за допомогою комплексного УЗД з використанням традиційної ехографії, КДК, ЕДК, ІД. Встановлено значення індексу резистентності в інтраренальних (міждольових) артеріях як передвісника розвитку гепаторенального синдрому. Виділено п'ять типів портальної гемодинаміки у хворих з урахуванням функціонального класу за Чайльдом-Пью та проявів портальної гіпертензії. Науково обгрунтовано доцільність й ефективність застосування спеціалізованих доплерографічних індексів для контролю перебігу ХГ і ЦП.

  Скачати повний текст