Досліджено гельмінтофауну риб Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я, наведено дані щодо гельмінтофауни окремих видів риб. Проаналізовано зараженість бичків залежно від їх зоогеографічного походження, біології та екології, типу живлення. Описано гельмінтофауну бичків окремих акваторій, зокрема, Будацького лиману і лиманів Тузловської групи, гельмінтів риб Одеської затоки, Тилігульського, Григорівського, Хаджибейського, Дністровського лиманів. Висвітлено зміни гельмінтофауни бичків Хаджибейського лиману протягом періоду дослідження, зв'язані з його розпрісненням. Відзначено, що лиман характеризується нестабільністю гельмінтофауни, суттєво змінилася також гельмінтофауна бичків Тилігульського лиману, зміни, якої продовжуються й зараз, в зв'язку з підвищенням його солоності, відносно стала гельмінтофауна бичків Одеської затоки та Григорівського лиману. Зареєстровано вперше у північно-західній частині Чорного моря 3 види гельмінтів - Bucephalus marinum met, Raphidascaris sp. 1., Streptocara crassicauda 1, у лиманах Північно-Західного Причорномор'я відзначено 5 видів: Paratimonia gobii, Cryptocotyle lingua met, Proteocephalus subtilis, Contracaecum rudolphil 1., S. crassicauda 1.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості виявлених видів паразитів, їх локалізацію, а також визначено показники зараженості. Досліджено структуру та становлення паразитофауни піленгаса в Азовському морі. Розглянуто вікову та сезонну динаміку паразитофауни піленгаса та її залежність від біологічних особливостей хазяїна. Проаналізовано сучасну паразитофауну риб Азовського моря. Вперше отримано дані про вплив низки екологічних факторів на зараженість піленгаса паразитами. На підставі детального дослідження вікової та сезонної динаміки зараженості піленгаса визначено вік риб, найбільш оптимальний для акліматизації та інтродукції даного виду в інші водойми.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит - хазяїн за ботріоцефальозу коропа й особливості еколого-парадитологічного аспекту вирощування риби у ставкових господарствах Західного регіону України, розроблено нові лікарські препарати. Встановлено вплив інвазії Bothriocephalus acheilognathi різної інтенсивності на вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів, жирнокислотний склад загальних ліпідів, продуктів перекисного окиснення ліпідів; вміст білків і співвідношення їх окремих фракцій, вміст окремих вільних амінокислот, сочової кислоти, активність амінотрансфераз у тканинах кишечника, гепатопанкреаса та скелетних м'язів цьоголіток коропа. З'ясовано кількісні показники використання глюкози, жирних кислот і амінокислот у субстратному забезпеченні синтезу окремих класів ліпідів і енергетичних процесів, а також інтенсивності синтезу білків у стінці кишенику, гепатопаркеасі, скелетних м'язах цьоголіток кропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. Сформульовано нові підходи до розуміння патогенезу ботріоцефальозу коропа. Вивчено обмін речовин у гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi, показано характер і спрямованість метаболізму ліпідів білків, синтетичних і енергетичних процесів. На цьоголітках коропа, мишах і щурах вивчено загальнотоксичну дію та кумулятивні властивості перспективних лікарських препаратів. На підставі результатів проведених досліджень рекомендовано використовувати цестоцидні лікарські препарати "Бровадазол 20 % мікрогранулят" і "Риболік" для лікування та профілактики ботріоцефальозу у цьоголіток коропа.

  Скачати повний текст

Наведено матеріали щодо дослідження впливу міграції личинок Ph. lusiana на геном соматичних клітин коропів та його імунореактивності. Встановлено, що у коропів змінюється перебіг фаз мітозу, підвищується рівень патологічних мітозів, збільшується частота та спектр хромосомних аберацій в органах, а також кількість еритроцитів з мікроядрами. Зазначено, що в інвазованих коропів збільшується рівень циркулюючих імунних комплексів та імуноглобуліну E. Доведено, що застосування левамізолу, альбендазолу, тіабендазолу призводить до порушення стабільності геному дослідних коропів і викликає імуносупресивну дію. Досліджено каріотип та ембріогенез Ph. lusiana, а також вивчено різноманітні аспекти дії на ці структури та личинки даних нематоцидних антгельмінтиків. Розроблено методичні рекомендації щодо цитогенетичної оцінки впливу гельмінтів та нематоцидних препаратів на організм коропа.

  Скачати повний текст