Оцінено еколого-енергетичний стан бурих гірсько-лісових, дерново-підзолистих, сірих опідзолених та лучних грунтів басейну верхнього Дністра. За результатами дослідження виявлено значну відмінність едафотопів природних біогеоценозів за енергетичними параметрами, що дає змогу здійснювати їх еколого-енергетичну диференціацію. З використанням показників запасів енергії та теплотвірної здатності органічної речовини виділено 3 типи еколого-енергетичного стану едафотопів корінних рослинних угрупувань. Досліджено зміни енергетичних характеристик гумусу едафотопів верхів'я Дністра під впливом лісо- та сільськогосподарського освоєння. Установлено, що внаслідок заміни первинних лісових біогенозів вторинними у всіх обстежених едафотопах відбувається незначне зменшення їх енергоємності (до 25 %). Відзначено, що такі втрати спричинені змінами кількісних і якісних параметрів органічної речовини. З'ясовано, що сільськогосподарське освоєння досліджених едафотопів зумовлює зменшення кількості органічної речовини. Виділено 3 типи дигресії еколого-енергетичного стану едафотопів даного регіону. Запропоновано шляхи його оптимізації.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив технологій вирощування сільськогосподарських культур на динаміку органічної речовини легких за гранулометричним складом грунтів Полісся. Виявлено позитивну дію тривалого застосування грунтозахисних агротехнологій на відтворення запасів органічної речовини дерново-підзолистого грунту. Показано, що зміни відбуваються переважно у її негуміфікованій частині - рослинних рештках і, особливо, детриту. Установлено суттєвий вплив глейового процесу на дегуміфікацію дерново-підзолистого грунту. Розроблено спосіб визначення детриту в легких за гранулометричним складом грунтах. Досліджено його основні властивості. Виявлено особливості динаміки структури органічної речовини грунту, зокрема, її негуміфікованої частини (органічних решток та детриту), що дає можливість контролювати її стан завдяки застосуванню агротехнічних заходів. Запропоновано дані щодо вмісту негуміфікованої органіки (рослинних решток та детриту) використовувати як показники, що характеризують агрофізичний стан та рівень родючості грунтів.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності ролі гумусу та його складових (детриту, пасивного гумусу) у формуванні структури та інших фізичних характеристик чорнозему типового середньосуглинкового Північного Лісостепу України та чорнозему типового важкосуглинкового Північно-Східного Лісостепу залежно від типу утримання грунту та антропогенного навантаження. Доведено, що тривале періодичне випалювання природної рослинності на цілинному чорноземі типовому призводить до значних втрат енергії гумусу. Підтверджено, що до складу пасивного гумусу входять власне гумусові речовини та детрит як складова макроагрегатів грунту. З'ясовано, що незалежно від гранулометричного складу чорноземів детрит з адсорбованими у ньому власне гумусовими речовинами формує водостійку структуру. Розроблено наукові підходи до визначення блокувальної ролі активної форми колоїдного гумусу щодо рухомості важких металів. Встановлено функціональний зв'язок активності ферментів (інвертази, дегідрогенази, пероксидази, поліфенолоксидази) чорноземів з окремими показниками їх гумусового стану.

  Скачати повний текст