Проаналізовано існуючі діагностики та прогнозування працездатності порошкового вогнегасника, з'ясовано причини грудкування, властивості та природу твердої речовини, що утворюється внаслідок ущільнення вогнегасного порошку. Розглянуто апаратні схеми й алгоритми реконструкції об'єктів, які використовуються в промисловій комп'ютерній томографії. На базі R-функцій розроблено метод визначення геометричного об'єкта за інформаційними проекціями Радона та алгоритмічне забезпечення з'ясування геометричної форми об'єкта для середовища математичного пакета MatLab. Створено математичне забезпечення рентгенівського симулятора SLS-9 та перевірено вірогідність складених алгоритмів.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено закономірності утворення газоводяної суміші у камері охолодження за умов взаємодії вихлопних газів турбореактивного двигуна з диспергованою водою. Установлено, що вогнегасна концентрація даної суміші з вмістом кисню менше 10 % і температурою 350 К утворюється за умов подавання у камеру охолодження суміші повітря та диспергованої води і продуктів згоряння вуглеводневого палива двигуна у співвідношенні 1 кг води на 1,1 кг продуктів згоряння. Виявлено умови запирання потоку газоводяної суміші під час подавання диспергованої води на вхід камери охолодження, яке відбувається за умов, коли статичний напір цієї суміші у камері охолодження перевищує швидкісний напір вихлопних газів турбореактивного двигуна. Установлено, що для зниження градієнта тиску у камері охолодження необхідно забезпечувати подавання роззосередженої за її довжиною диспергованої води, або збільшити до 1 м діаметр камери охолодження. Розкрито механізм утворення газоводяної суміші, яке відбувається за двома напрямками: випаровування краплин за температури 380 - 400 К у камерах охолодження та конденсація пари під час транспортування до зони горіння за температури 340 - 350 К, а також утворення краплин води і збільшення їх діаметра. Це дозволяє розрахувати ефективну дальність подавання даної суміші до зони горіння.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість створення генератора вогнегасячого аерозолю з покращеними характеристиками шляхом побудови його математичної моделі з подальшою оптимізацією бажаних характеристик. Розглянуто варіант існуючих схемних рішень генераторів вогнегасячого аерозолю. Розроблено комплекс математичних моделей, які описують процеси, що відбуваються у генераторі під час його роботи. Одержано технічні характеристики та параметри стосовно генератора вогнегасячого аерозолю (ГВА) покращеного типу. З використанням методів імітаційного моделювання та методів теорії планування експерименту, одержано залежності тривалості перехідного процесу, масової витрати аерозолю та тривалості роботи генератора від щільності, швидкості горіння та початкової температури заряду, а також геометричних характеристик генератора. На базі створеної установки для визначення динамічних характеристик ГВА доведено адекватність математичних моделей, одержаних аналітичним шляхом. Розроблено рекомендації, що дають змогу покращити характеристики генератора.

  Скачати повний текст

На базі використання математичного моделювання, системного аналізу, теорії планування експерименту, теорії математичної статистики й обробки даних розроблено структурну схему імпульсного вогнегасника. Запропоновано аналітичні залежності, що дозволяють визначити початкову (дулову) швидкість залежно від умов заряджання та геометричних розмірів імпульсного вогнегасника. Запропоновано математичну модель руху заряду вогнегасної речовини, що дозволяє визначати дальність його подачі залежно від його початкової швидкості, фізичних властивостей, кута нахилу та висоти підйому імпульсного вогнегасника. Отримано кількісні оцінки впливу геометричних розмірів і щільності порошкових часток на дальність подачі вогнегасних речовин, а також оцінки залежності дальності подачі заряду вогнегасної речовини від напрямку та швидкості вітру. Наведено рекомендації щодо застосування імпульсних вогнегасників для гасіння та локалізації пожеж різного класу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці мобільної установки вуглекислотного пожежогасіння. Показано, що успішне гасіння пожеж може бути досягнуто за рахунок застосування мобільних установок газового гасіння. На основі аналізу вогнегасних речовин обгрунтовано застосування для гасіння пожежі двоокису вуглецю. Здійснено вибір структурної схеми мобільної установки вуглекислотного гасіння. На основі розробки і аналізу математичних моделей процесів, що протікають у газових установках пожежогасіння низького тиску, та їх експериментальної перевірки обгрунтовані технічні вимоги до мобільної установки газового вуглекислотного пожежогасіння та розроблено технічне завдання на її будування. Створено дослідний зразок автомобілю газового вуглекислотного гасіння на базі КамАЗ, проведені його експериментальні дослідження та бойові випробування і представлені пропозиції по його застосуванню.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність технічного обслуговування вогнегасників як напрямку підвищення якості первинних засобів пожежогасіння. Розроблено наукові основи регенерації та утилізації вогнегасних речовин. Викладено математичні моделі прогнозування тенденцій зміни якості вогнегасників, що, в свою чергу, дозволило впливати на технічну політику заводів-виготовлювачів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст