Скачати повний текст

Теоретично й експериментально підтверджено гіпотезу організації внутрішньої просторової структури колагену шляхом повнішого залучення його активних, насамперед пептидних, груп до взаємодії з хімічними матеріалами з утворенням зв'язків певного типу з метою надання необхідних властивостей шкірі. Розроблено теоретичні положення щодо впливу одержаних поліфункціональних сполук на формування структури та показники дерми на різних рівнях морфологічної будови колагену, а саме: на мікрорівні - шляхом утворення термостійких, рухомих зв'язків, зумовлених наявністю окиснених вуглеводнів; на макрорівні - завдяки наповнювальній дії модифікованих похідних колагену або пластифікації сірковмісними сполуками. Відзначено, що це дозволяє формувати структуру та властивості шкіри у сучасних технологіях дублення та оздоблювання, а також у технологіях створення продукції нового асортименту. З урахуванням виведених теоретичних положень розроблено п'ять ресурсоощадних технологій обробки шкір хромового та безхромового методу дублення для верху взуття, які, у порівнянні з діючими технологіями, забезпечують підвищення якості готової продукції за більш раціонального використання сировини та хімічних матеріалів.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи технологічних процесів виробництва шкіри та похідних колагену з позиції термодинаміки. Винайдено нові технічні рішення перетворення дерми на шкіру. Теоретично виведено й експериментально доведено функціональні залежності виходу шкір за площею від їх фізико-механічних показників і дзета-потенціалу. Встановлено, що об'єм, який займає дубитель внаслідок вказаної взаємодії, за формою наближається до куба, грані якого співмірні з відстанню між триплетами колагену. Визначено, що в утвореному під час дублення термостійкому зв'язку кожен атом металу має здатність взаємодіяти з бічними аміно- та карбоксильними, а також з пептидними групами основного ланцюга. Розглянуто явище солюбілізації вуглеводнів у шкірі, як фактор, що визначає об'єм неупорядкованої зони структури колагену дерми та щільність упакування триспіральних спіралей в упорядкованій зоні. Уточнено уявлення та знайдено характеристики граничної поверхні між упорядкованою та неупрядкованою зонами структури колагену. На підставі термодинамічного опису виплавлення похідних колагену, як процесу перетворення вільноз'єднаного високомолекулярного ланцюга колагену на його низькомолекулярні похідні, знайдено залежності показників, що характеризують якість готового продукту. Розроблено методологію створення технологій шкір та похідних колагену. Зроблено висновок, що термодинамічні основи дозволяють створювати ресурсоощадні технології з запланованими властивостями готової продукції.

  Скачати повний текст