Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень зміни якості лляного волокна на певних стадіях технологічного процесу первинної обробки лляної сировини. Проведено кореляційний аналіз впливу біометричних характеристик даної соломи на вихід і міцність лубу, а також терміну розстилання соломи та режимів механічної обробки трести на вихід, міцність і лінійну густину лляного волокна. На підставі кореляційного аналізу для різних сортів льону-довгунця одержано залежності виходу лубу від довжини стебел соломи та міцності лубу від діаметра стебел, які дозволяють з імовірністю 93,7 % визначити відсотковий вміст лубу у соломі за довжиною стебел і з імовірністю 96,9 % спрогнозувати його міцність за показниками діаметра стебел. За результатами кореляційного аналізу установлено, що з трести з терміном приготування 20 діб і оптимальними показниками відокремлюваності у межах 6,5 - 7,0 од. є можливим одержання найбільш міцного волокна з показниками розривного навантаження 13,3 - 15,2 даН і з лінійною густиною 118 - 126 текс. На підставі аналізу кореляційних залежностей міцності та лінійної густини волокна від тиску пружин у парах м'яльних вальців визначено оптимальні режими обробки трести на м'яльних машинах. Впровадження результатів досліджень у виробництво дозволило підвищити якість трести від 0,75 до 1,5 номера. Економічний ефект за цього становить 225 грн. на 1 т сировини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено удосконаленню методик технологічної оцінки соломи льону та конопель. В дисертації наведені теоретичні та експериментальні дослідження впливу способу приготування трести (тепловодне та росяне мочіння) на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунця. Розроблено алгоритми обчислення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель. Виведено нові емпіричні формули для визначення розрахункового відносного розривного навантаження та номера тіпаного волокна, одержаного при виконанні технологічної оцінки соломи льону. Створено наукову базу для вдосконалення та розробки методик технологічної оцінки соломи.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень фізико-хімічного складу стебла льону та лляного волокна розроблено наукові засади технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна. Експерементально доведено функціональні залежності найважливіших фізико-механічних показників якості трести від умов проведення процесу розтилання лляної соломи. Доведено, що первинне формування прядильних властивостей лляного волокна відбувається на стадії приготування трести. На підставі аналізу плющення стебел трести як багатошарової конструкції, визначено характеристики фізико-механічних параметрів процесу плющення та встановлено оптимальні варіанти руйнування деревної частини стебел з метою збереження цілісності волокон. Розроблено технологію одержання високоякісних модифікованих лляних волокон, придатних для застосування в прядінні разом з іншими натуральними і хімічними волокнами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив концентрації консерванта, вологості, тривалості зберігання на якість трести. На основі результатів експерименту виведено математичну модель зберігання лляної трести підвищеної вологості у випадку застосування сечовини. Розроблено та науково обгрунтовано удосконалену технологію зрошення та внесення консервантів на стебла льону. Запропоновано екологічно чисту технологію обробки трести потоком повітря, яка забезпечує збереження якості лляної сировини. Експериментально відпрацьовано та рекомендовано для виробництва оптимальні параметри процесу зберігання трести.

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові основи технологій первинної переробки волокон льону олійного, зокрема, теоретично обгрунтовано виробництво волокна льону олійного різного функціонального призначення, що базується на впровадженні результатів інноваційних досліджень процесів одержання трести й її механічної обробки з урахуванням особливостей анатомічної, морфологічної будови та хімічного складу стебел даної культури. Вперше запропоновано з метою інтенсифікації процесу видалення пектинових речовин і лігніну зі стебел соломи льону олійного під час розстилу застосовувати операції штучного зволоження та обертання соломи, які сприяють прискоренню руйнування зв'язків елементарних волокон з інкрустами. Вдосконалено теоретичні основи сушіння та зволоження лубоволокнистих матеріалів, а саме, встановлено механізм процесів вологопоглинання та вологовіддачі стебел соломи льону олійного, що дозволяє визначити швидкість вологовіддачі та термін зволоження й є теоретичним підгрунтям створення короткострокового способу приготування трести зі стебел соломи льону олійного. Обгрунтовано нову наукову концепцію механічної обробки трести льону олійного як низькосортної лубоволокнистої сировини, запропоновано модернізацію тіпальних вузлів куделенриготувальних агрегатів і застосування тонкого та грубого чесання для одержання волокна різного функціонального призначення. Розроблено методологію критеріального оцінювання структурних параметрів волокна льону олійного, які визначатимуть його функціональне призначення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні дослідження зміни морфологічної структури, фізико-механічних властивостей і хімічного складу лляного волокна у процесі цілеспрямованої модифікації, що починається з одержання трести та продовжується під час переробки відходів, одержаних внаслідок процедури тіпання. Розвинуто наукові засади теорії та технології одержання модифікованих волокон функціонального призначення. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено закономірності зміни властивостей волокна залежно від умов проведення процесу розстилу лляної соломи під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин. Установлено, що під дією композиційних хімічних препаратів відбувається підвищення ступеня розволокнення, зменшення вмісту інкрустуючих речовин у тіпаному льоноволокні та скорочення терміну розстилання лляної соломи. Розроблено науково обгрунтовану технологію одержання модифікованих волокон функціонального призначення, яка передбачає використання запропонованого фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна на базі емульсування композиційними хімічними препаратами та диференціації процесу чесання. На підставі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем і поверхневих явищ у полімерних системах, структури та динаміки міроемульсій установлено механізм дії композиційних хімічних препаратів під час модифікації лляного волокна за фізико-хіміко-механічного способу. Запропоновано новий метод визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB. На підставі установлених закономірностей визначено критерії якості модифікованих лляних волокон, зумовлені їх морфологічною будовою та геометричними властивостями, за якими визначають функціональне призначення цих волокон, а саме: технічне, текстильне для змішування з вовною та бавовною, санітарно-гігієнічне та для виробництва целюлози і паперу.

  Скачати повний текст

Вивчено основні закономірності фізико- та механіко-хімічних процесів у водоволоконних середовищах за їх електророзрядної обробки. Розроблено засади маловідходної ресурсоощадної технології глибокої переробки лляного волокна, що забезпечує його необхідні споживчі властивості. Установлено, що виникаючий у робочому розчині за електричного розряду у режимі електророзрядної нелінійної об'ємної кавітації комплекс фізико-механічних чинників інтенсифікує просунення рідини у капіляри та пори льоноволокна, а активні радикали, що також генерує електророзрядна кавітація, активують процеси деінкрустації льоноволокна. Винайдено оптимальні енергетичні режими електророзрядної обробки льоноволокна, взаєморозміщення льоносировини, електродної системи та розрядного проміжку. Виявлено значне зниження часу обробки волокна та теплових витрат процесу, а також зменшення концентрації хімічних реактивів за високої якості одержуваного волокна, високого рівня екологічності процесу та маловідходності обробки льоноволокна електророзрядним способом. Показано можливість інтенсифікації технології вибілювання лляної вати завдяки виникненню синергідного ефекту за сумісного використання електророзрядної обробки та хімреагентів у технології виготовлення вати з даного волокна.

  Скачати повний текст

Розроблений процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного сковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні з скребковими барабанами з голчатими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей сковзання матеріалу по крайкам та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60-75. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного сковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано застосовувати замість існуючого куделеприготувального агрегату для одержання короткого волокна підвищеної якості з відходів тіпання льону експериментальну установку, до складу якої входять нові механізми: живильник-потоншувач, м'яльна машина з дрібнорифленими вальцями та паралелізатор. Розроблено теоретичні засади оптимізації параметрів обробки відходів тіпання та конструкції робочих органів експериментальної технологічної лінії, що забезпечує зменшення енерго- та матеріалоємності обладнання та підвищення якості короткого волокна. На базі методів математичної статистики та математичного планування визначено оптимальні параметри процесу паралелізації волокна під час обробки їх в паралелізаційному механізмі експериментальної установки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ефективності збирання льону-довгунця 2-ма, 3-ма і 4-ма секціями комбайна, а також впливу обробки стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереженя вихідної кількості та якості сировини, підвищення виходу трести та волокна, їх урожайності та якості продукції.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб тіпання з використанням вібраційних дій на сирець льону, який передбачає інтенсифікацію процесу обробки довгого волокна. На підставі результатів теоретичних досліджень визначено характер накладання поперечних коливань у шарі сирцю під дією вібрації, що сприяє інтенсифікації обробки лляного сирцю у процесі тіпання. Установлено фактори, які сприяють підвищенню виходу та зменшують його закостриченість під час тіпання з використанням вібраційних дій у порівнянні з традиційною технологією тіпання, а саме: частоту й амплітуду вібрації, термін обробки, товщину шару оброблюваного матеріалу. На базі методів математичної статистики та математичного планування визначено оптимальні параметри процесу обробки сирцю у процесі тіпання, який передбачає використання дії вібрацій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості приготування лляної трести способом штучного зрошення. Проаналізовано явище самонагрівання вологої лляної соломи. Виведено рівняння теплового балансу процесу самонагрівання. Розроблено математичну модель процесу передачі тепла. Шляхом періодичного вентилювання сировини анаеробною парогазовою сумішшю забезпечили відповідні умови проведення процесу. Встановлено можливість отримання трести з рівномірними показниками якості всієї маси сировини. Доведено, що економічний ефект від застосування даного способу приготування трести становить 21,4 грн на одну тонну лляної соломи.

  Скачати повний текст

Вперше визначено вміст волокна в різних частинах стебла льону олійного та досліджено фізико-математичні властивості соломи, трести та волокна, одержаних за кліматичних умов Західного Полісся України. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність застосування удосконаленої технології збирання та первинної переробки стеблової частини льону олійного. Встановлено, що удосконалення робочих вузлів для м'яття, тіпання та трясіння та поєднання процесів м'яття з тіпанням і трясіння з вібрацією інтенсифікує процес одержання однотипного волокна із стебел льону олійного та підвищує ефективність роботи обладнання. Вперше визначено умови руйнування деревини без пошкодження волокна, які є основою удосконалення м'яльних вальців та їх взаєморозташування в агрегаті. В результаті проведення багатофакторного експерименту вперше одержано математичну модель оптимізації технологічних параметрів робочих органів агрегату для одержання однотипного волокна льону олійного за удосконаленою технологією.

  Скачати повний текст

Розглянуто створення нових удосконалених технологій первинної переробки луб'яних культур, спрямованих на ресурсозбереження, зниження енерго- та металоємності обладнання, збільшення виходу й якості короткого волокна на основі застосування нового технологічного обладнання за рахунок зміни характеру механічних дій на початкових етапах обробки льоносировини з різними фізико-механічними властивостями. Визначено критерії якості короткого лляного волокна, обумовлені його фізико-механічними характеристиками під час різних конструкційно-технологічних режимах обробки. За одержаними критеріями визначено функціональне призначення даних волокон для подальшого використання в текстильній, целюлозно-паперовій, фармацевтичній, будівельній та інших галузях народного господарства.

  Скачати повний текст

На базі експериментальних досліджень одержано регресійні рівняння залежності відокремлюваності та міцності стебел трести від тривалості процесу її вилежування за різних значень вологості розісланого шару лляної соломи. Доведено, що ворушіння збільшує тривалість процесу перетворення соломи на тресту та зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, за умов якої затримується розвиток целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів. Експериментально обгрунтовано, відпрацьовано та рекомендовано виробництву алгоритм і програму управління технологічним процесом за умов використання штучного зволоження та ворушіння розісланого шару лляної соломи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й експериментально доведено можливість інтенсифікації розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі перетворення лляної соломи в тресту за рахунок обробки стебел соломи розчинами меляси, яка є екологічно чистим продуктом. Встановлено, що процес гідролізу сахарози в розчинах меляси в активованих водних середовищах відбувається за 45 хв. і до складу продуктів гідролізу сахарози розчину меляси в активованому кислому водному середовищі входять глюкоза та фруктоза, а в розчині меляси в активованому лужному водному середовищі виявлено тільки фруктозу. Визначено динаміку зміни видового та кількісного складу мікрофлори лляної соломи після обробки розчинами меляси в активованих водних середовищах і встановлено механізм прискорення процесу розстилу.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень процесів механічної обробки стебел лляної трести та визначено головні фактори, що спричиняють появу закостриченості тіпаного волокна та відносно низький вихід довгого волокна з трести. Встановлено, що причинами цього є високий вміст деревних залишків на виході з м'яльної машини. На підставі запропонованої технологічної схеми м'яльної машини вдосконалено технологію виробництва довгого тіпаного лляного волокна, яка спочатку передбачає руйнування цілісності стебел трести, подрібнення деревини стебел на короткі відрізки в м'яльних валках з кількістю рифлів 12 - 14 і подальшу ковзну дію очищувальних валків для кращого відокремлення костриці в процесах м'яття. Залежно від бажаної чистоти волокна й якості вихідної сировини кількість таких очищувальних вузлів може становити від одного до трьох. Розроблено режими роботи очищувальних вузлів у складі м'яльної машини м'яльно-тіпальних агрегатах (МТА) та визначено оптимальні форми робочих крайків очищувальних валків.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні й експериментальні засади вдосконалення технології одержання трести шляхом рівномірного формування шару льоносоломи за допомогою підбирально-обертального пристрою. Експериментально доведено, що рівномірне формування такого шару забезпечується рівномірною укладкою стебел у стрічки робочими органами льонопідбирача ПМЛ-1. З використанням методів математичної статистики та математичного планування визначено залежність виходу волокна від рівномірності та розтягутості стебел за комлем у стрічках розстилу. Установлено залежність термінів розстилання льону-довгунця та тривалості приготування трести, а також якість одержуваного з неї волокна.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологічний процес первинної обробки вороху льону-довгунця шляхом розділення його на фракції (плутанину, коробочки та вільне насіння) методом розтягування шару матеріалу у поєднанні з коливним рухом з використанням нової конструкції сепаратора. Теоретично обгрунтовано доцільність підготовки вороху льону-довгунця до сушіння шляхом його розподілу на складові (путанину, коробочки та вільне насіння), що сприяє зниженню енергозатрат, збереженню якості сировини та забезпечує раціональне використання усіх її ресурсів. Розроблено структуру й основні елементи побудови технічних засобів для розділення вороху льону на три фракції за рахунок двохступеневої сепарації. Вперше визначено закономірності переміщення вороху льону в робочій камері сепаратора, побудовано його траєкторію. Одержано аналітичні залежності виділення коробочок і вільного насіння, а також конструктивних і кінематичних параметрів сепаратора вороху льону. Досліджено переміщення коробочки льону по днищу сепаратора, вороху льону та насіння льону на коливному решеті із урахуванням геометричних параметрів насінин. Експериментально визначено конструктивні та кінематичні параметри сепаратора. На підставі результатів лабораторних випробувань підтверджено господарську придатність і техніко-економічну ефективність нової конструктції сепаратора.

  Скачати повний текст