В роботі наведені результати визначення величини споживання теплоти при різних режимах відпускання і неповній забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії. Отримані залежності для визначення розрахункових теплових навантажень в умовах, які відрізняються від прийнятих для центрального регулювання відпуску теплоти, при відключенні систем вентиляції, а також при зміні площі поверхні нагріву опалювальних приладів системи опалення. Розроблена методика коректування величини відпуску теплоти на централізоване гаряче водопостачання при відсутності у споживачів приладів обліку. У результаті аналізу впливу визначальних факторів на велечину витікання теплоносія із водяних теплових мереж отримані відповідні розрахункові залежності.

  Скачати повний текст

Розроблено моделі, алгоритми та методики для прогнозування зв'язного споживання природного варильного газу та електроенергії у побутовому секторі за умов недостанього відпуску тепла житловим масивам у період опалювального сезону, які забезпечують підвищення ефективності експлуатації енергопостачального комплексу мегаполісу. Запропоновано методики верифікації архівів споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), які базуються на евристичних процедурах передпроцесорної обробки архівних даних, що дозволяє сформувати достовірні архіви, придатні для подальшої математичної обробки. Досліджено характерні особливості зв'язного споживання варильного газу, електричної та теплової енергії в побутовому секторі (ПС). Синтезовано три групи моделей для прогнозування зв'язного споживання ПЕР у ПС, які дозволяють здійснювати прогнози у широкому спектрі ситуацій, пов'язаних з організацією обліку споживання ПЕР. Виконано структурну та параметричну оптимізацію зазначених прогностичних моделей. Встановлено, що найбільшу точність прогнозування забезпечують моделі динамічного типу, синтезовані на базі штучних нейронних мереж. Вперше оцінено еластичність попиту на варильний газ у ПС залежно від якості теплозабезпечення житлових масивів. Обгрунтовано концепцію реформування системи управління енергопостачанням мегаполісу, що передбачає створення спеціалізованого координуючого органу для успішного вирішення задачі оптимального розподілу добових лімітів природного газу між комунальними та побутовими споживачами.

  Скачати повний текст

Розроблено методологію вибору раціонального шляху проектування та реконструкції систем теплопостачання (СТ), що базується на забезпеченні мінімуму вартості теплової енергії, використаної протягом опалювального сезону та мінімуму строку окупності реконструкції за умов її здійснення. На базі результатів числового та експериментального дослідження розроблено єдину математичну модель функціонування СТ, що дає змогу оцінити економічні характеристики СТ залежно від її конфігурації та розмірів. Формалізовано та реалізовано на базі методів нелінійного математичного програмування задачу пошуку оптимальних розмірів теплової мережі та раціонального складу котельного устаткування, теплообмінників та інших елементів СТ, що забезпечують використання мінімуму теплової енергії. Проведено структуризацію загальної оптимізаційної задачі на базі основних положень системного аналізу. Створено структуру локальних взаємозалежних оптимізаційних задач, розв'язання яких дає змогу визначити оптимальні розміри різних елементів СТ та скоротити час рішення загальної оптимізаційної задачі. Запропоновано методи та залежності для розв'язання задачі оптимальної реконструкції. З'ясовано раціональний склад СТ, знайдено значення величини діаметрів трубопроводів, типи котлів та їх кількість, типи теплообмінників і місце установки (на котельній чи теплорозподільній станції), схеми підмішування теплоносія.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан та розвиток системи теплопостачання м. Києва та сформульовано основні критерії її оптимальності. Виконано порівняльний аналіз системи теплопостачання міст Росії та північної Європи, визначено типові напрями удосконалення крупних централізованих систем теплопостачання. Встановлено можливість організації гнучкого графіку роботи теплових мереж без виділення літнього та зимового режимів роботи. Визначено числові параметри регулювання температурного потенціалу теплоносія на Київських ТЕЦ залежно від акумулюючої здатності теплопроводів та приєднаних споруд споживачів для одержання додаткової електричної потужності у періоди пікового споживання електроенергії. Узагальнено технічні, технологічні та організаційні рішення щодо розвитку централізованої системи теплопостачання за визначеними критеріями оптимальності. Наведено оцінку перспектив розвитку традиційних та альтернативних систем теплопостачання з адаптацією до умов інженерної інфраструктури, щільності та розвитку забудови житлових масивів Києва. Виконано термодинамічне обгрунтування впровадження газотурбінних та парогазових установок у циклі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Запропоновано термодинамічні схеми газотурбінних установок для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.

  Скачати повний текст