Вперше розроблено методи безконтактного визначення просторових координат вимірювальних перетворювачів акустичних, магнітних, вихрострумових дефектоскопів у процесі сканування поверхні з метою координатної реєстрації результатів контролю. Удосконалено акустичну двомірну систему визначення координат шляхом введення додаткових акустичних приймачів з метою забезпечення можливості визначення трьохмірних координат і виключення температурної похибки. З використанням тріангуляційного методу вперше розроблено оптико-механічні системи визначення трьохмірних координат вимірювального перетворювача за координатами двох точкових випромінювачів на основі вимірювального перетворювача дефектоскопа у процесі сканування. Вперше розроблено системи визначення трьохмірних координат вимірювального перетворювача дефектоскопа з використанням однієї та двох цифрових оптичних камер з матрицями приладів з зарядовим зв'язком (ПЗЗ) на кінцях фіксованої бази вимірювання довжиною від 0,5 до 1 м. Виконано оптимізацію взаємного кутового положення оптичних камер з ПЗЗ матрицями у фокальних площинах об'єктивів з метою наближення до бази вимірювання дозволеної зони можливого сканування поверхні об'єкта контролю та підвищення точності визначення координат.

  Скачати повний текст

Розроблено методи використання ФТА (фототермоакустичного) перетворення для неруйнівної дефектоскопії тонкошарових оптично непрозорих матеріалів. Процес дефектоскопії, з допомогою цього перетворення, полягає в реєстрації пружних коливань об'єкта, які виникають в наслідок нерівномірного прогріву пружного шару під впливом оптичного випромінювання. Проведено аналіз виникаючих термопружних перехідних процесів. На підставі досліджень надано рекомендацію щодо часу проведення дефектоскопії певної області матеріалу. Одержані результати дозволили обрати вид амплітудної модуляції оптичного випромінювання, який дає найбільшу амплітуду пружних коливань. Проведено порівняння результатів від приймача пружних коливань за довільних його розташувань відносно осі оптичного збудження. Проаналізовано вплив типу приймача (контактний та безконтактний) на результати дефектоскопії. Рекомендовано використовувати безконтактний приймач пружних коливань.

  Скачати повний текст

Визначено параметри розсіяння характеристик пружності та міцності алюмінієвого сплаву та вуглецевої сталі в процесі масових випробувань за ідентичних умов статичного деформування. Одержано дані стосовно кінетики нагромадження пошкоджень різних класів матеріалів. Встановлено, що твердість за умов росту деформації збільшується незначно, водночас як коефіцієнти гомогенності з ростом деформації помітно зменшуються. Досліджено вплив напруженого стану матеріалу на оцінку пошкодження його структури під час експлуатації за параметрами розсіювання характеристик твердості. Одержано нові результати дослідження закономірностей деформування та кінетики нагромадження пошкоджень у теплостійкій реакторній сталі за високих рівнів напружень та за умов малоциклового навантаження. Обгрунтовано методику визначення показників чутливості виміряних значень твердості сталей та ступеня їх розсіяння до рівня напруженості матеріалу. Запропоновано новий спосіб оцінювання в'язкості руйнування матеріалів за розсіянням характеристик твердості.

  Скачати повний текст

Розроблено та досліджено математичні моделі законів розподілу ймовірностей та емпіричних вирішальних правил контролю за експериментальними даними. Запропоновано методики для побудови математичних моделей законів розподілу ймовірностей на базі рядів згладжених дельта-функцій. Розроблено математичні моделі багатомірних законів розподілу для рішення задач дефектоскопії за умов контролю за значною кількістю параметрів. Сформовано емпіричні вирішальні правила еталонної дефектоскопії на базі законів розподілу ймовірностей, побудованих рядами згладжених дельта-функцій, і шляхом розкладання логарифма відношення правдоподібності в ряд Колмогорова - Габора та оцінки його коефіцієнтів методом групового обліку аргументів. Досліджено емпіричні вирішальні правила дефектоскопії, які сформовані на базі критеріїв однорідності вибірок, для проведення розпізнавання за умов обмеженості апріорної інформації. Розглянуто емпіричні вирішальні правила, які сформовані на базі використання критеріїв Стьюдента, омега-квадрат, Вілкоксона, Ван-дер-Вардена й знаків. Ефективність запропонованих вирішальних правил підтверджено шляхом проведення обчислювальних експериментів. На підставі одержаних результатів встановлено, що розроблені моделі, методики й алгоритми можна використовувати для удосконалення методів проектування інформаційно-вимірювальних технологій неруйнівного контролю.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішню структуру та склад виробів, металевих і неметалевих конструкцій, зокрема дефектів цієї структури за методом рентгенівської реконструктивної томографії. Вивчено залежність значення функції тривимірного зображення від проекційних даних. Одержано та реалізовано метод швидкої реконструкції внутрішньої структури тривимірного об'єкта, що дає змогу оцінити його склад. На базі методу швидкої реконструкції вдосконалено FDK - метод, що дає змогу реалізувати реконструкцію тривимірного зображення з проекційних даних від конусної схеми сканування. Розроблено та програмно реалізовано математичну модель процесу одержання тривимірних проекційних даних за результатами томографічного експерименту, яка адекватна реальним характеристикам та параметрам зображення і дає змогу вибирати довільні схеми сканування (позиції джерела та детектора, їх орієнтацію, розмір), задавати різні траєкторії руху джерела та детектора довкола об'єкта; високу точність проекцій; здійснювати різні траєкторії руху джерела й детектора довкола об'єкта; високу точність проекцій; створювати моделі реальних об'єктів з можливістю їх подальшого дослідження. Запропоновано технічну реалізацію швидкого методу тривимірної реконструкції зображення об'єкта у разі визначення його складу.

  Скачати повний текст

Розроблено моделі, методи й алгоритми швидкісної та завадостійкої обробки дельта-модульованих (ДМ) сигналів вихорострумової дефектоскопії. Створено метод обробки ковзної вибірки з залученням алгоритмів спискового та табличного декодування. Досліджено діадно-кореляційні властивості кожного еталона з іншими еталонами й адитивним вектором помилок. Розроблено метод діадної кореляції та редуковано швидкий алгортм Уолша для ідентифікації типу фрагмента. Запропоновано модель і комплексний алгоритм обробки послідовних ковзних вибірок з залученням зазначених алгоритмів і заключного логічного аналізу всієї ДМ-обідної розробленим скінченним автоматом. Обгрунтовано використання "золотого перетину" як коефіцієнта лінійного прогнозування за адаптивно-різницевої модуляції ІКМ-сигналів. Визначено сімейства прямих і зворотних лінійних дискретних адаптивно-модулювальних перетворень, які у разі модифікації забезпечують одержання мінімально похибкового ДМ-зображення та точне відновлення ІКМ-сигналу. Запропоновано модель і метод, які дозволили з приблизно 9 %-ою похибкою оцінювати площу ІКМ-сигналів за їх ДМ-зображеннями.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до вибору виду, способу та режиму намагнічування виробів, керуючись вимогами забезпечення найбільшої напруженості полів розсіювання дефектів суцільності. Зазначено, що основу методики становить інформаційне забезпечення, що включає в себе бібліотеку моделей джерел магнітного поля та дозволяє проводити розрахунок просторової конфігурації полів виробів з дефектами за різних режимів контролю, а також аналізувати їх поля розсіювання. Встановлено, що під час розрахунку враховується довільна форма об'єкта контролю та дефекту суцільності, їх обмежена довжина, нелінійні магнітні характеристики матеріалу, а також неоднорідна просторова конфігурація намагнічуваних полів.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи та їх числову реалізацію теоретичного розрахунку магнітних полів розсіяння намагнічених ділянок оболонки об'єкта за зміни магнітних характеристик матеріалу під впливом та у разі появи в ньому несуцільностей, що дало змогу здійснити одночасний контроль структури та дефектів феромагнітного матеріалу. Розроблено метод та пристрої для його реалізації з метою проведення статичного контролю несуцільностей в металі, викликаних водневою корозією, шляхом схемного сканування поверхні оболонки матричним вимірювальним перетворювачем, що дозволяє реалізувати систему довгострокового контролю об'єктів. За результатами експериментальних досліджень визначено зміни функції перетворення ферозондів у разі їх довгострокової експлуатації за умов контролю хімічних реакторів, що дало змогу обгрунтовано вибрати їх часовий та енергетичний режими роботи та розробити необхідні схеми компенсації зміни їх параметрів, що забезпечує необхідні метрологічні характеристики вимірювальних приладів. Розвинуто теорію ферозондових вимірювальних перетворювачів, яка дає змогу оптимізувати їх параметри за умов функціонування в матричних перетворювачах без погіршання метрологічних характеристик, що поширює область їх використання в магнітній дефектоскопії. Розроблено систему збирання та обробки інформації вимірювальних перетворювачів, розподілених у просторі на базі комп'ютерної техніки, що визначає можливість функціонування системи моніторингу технічного стану техногенно небезпечних об'єктів у часі та просторі.

  Скачати повний текст

Розроблено узагальнену теплофізичну модель процесу теплового неруйнівного контролю циліндричних об'єктів, яка дає змогу аналізувати процеси формування сигналів від дефектів. За допомогою методу імітаційного моделювання визначено закономірності теплової дефектоскопії об'єктів циліндричної форми (ОЦФ), які в якісному відношенні узгоджуються з відомими, а в кількісному - свідчать про вплив кривини об'єкта на вибір режиму контролю та величину сигналу від дефекту. Створено методику розрахунку джерел теплового збудження випромінювального типу для проведення теплового неруйнівного контролю (ТНК) ОЦФ. Розроблено принципи побудови засобів ТНК ОЦФ, у тому числі щодо вибору структури оптичного блоку радіометру та мінімізації його габаритів. Наведено рекомендації щодо побудови методик ТНК об'єктів циліндричної форми.

  Скачати повний текст

Надано рекомендації для однозначного розуміння та трактування термінологічного апарата. Показано, що порівняння результатів є можливим лише за умови виконання вимог щодо забезпечення єдності та точності одержання кількісного оцінювання якості. Визначено основні характеристики якості кваліметричного оцінювання. Розроблено концепцію встановлення значень коефіцієнтів вагомості на підставі врахування специфічної складової точності результатів оцінювання, що враховує неоднорідність об'єкта досліджень і нестабільність його показників. Проведено моделювання експериментального виявлення якісних властивостей об'єкта дослідження. Проаналізовано стан і визначено перспективні шляхи розвитку кваліметрії в науково-технічній сфері, в національній системі технічного регулювання та в господарсько-економічній діяльності. Зокрема, показана ефективність нових методів на прикладі імітансних досліджень з використанням розроблених ємнісних сенсорів. Запропоновано шляхи адаптації нормативної бази для потреб кваліметричного оцінювання, а також алгоритм інтегрованого формування показників властивостей та їх коефіцієнтів вагомості.

  Скачати повний текст