Теоретично обгрунтовано природу взаємодії шаруватих силікатів з поліакриламідами (ПАА) та неполярними вуглеводнями та нове вирішення проблеми підвищення гідросорбційних бетонітових глин Черкаського родовища. Запропоновано їх модифікацію за допомогою ПАА або неполярних вуглеводнів, що дозволяє використовувати модифіковані ПАА бентоніти для створення гідроізоляційних бар'єрів, а природні шаруваті силікати - для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води. Встановлено, що кількість вуглеводнів, поглинених шаруватими силікатами за присутності води, зростає зі збільшенням розміру кристалів. Відзначено, що стосовно якості та ціни для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води доцільно використовувати глини Черкаського родовища. Вперше виявлено, що поглинання вуглеводнів шаруватими силікатами призводить до підвищення їх водопоглинання та набухання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості сорбційно-десорбційної поведінки урану (VI) та церію (ІІІ) в об'єктах довкілля в присутності комплексотвірних лігандів природного та техногенного походження. Розкрито значну роль у процесах сорбції U(VI) гідроксидів кремнію Fe(III), осаджених на поверхні глинистих компонентів, які підвищують іммобілізацію U(VI) в об'єктах навколишнього середовища. Визначено вплив гідроксидів (ГК) Al(III), який, незалежно від їх вмісту на глинистих мінералах, на фіксацію U(VI) несуттєвий. Досліджено, що для зразка мінералу з осадженими гуміновими речовинами в присутності іонів високозарядного елементу - церію, спостерігається його сорбція, за значних концентрацій металу - десорбція гумінових кислот з поверхні мінералу з утворенням розчинних комплексів ГК-Ce(III) як енергетично більш вигідний процес від утворення комплексів [поверхня мінералу-ГК-Ce(III)], який сприяє підсиленню його рухливості в довкіллі. Встановлено, що розчинні комплексотвірні ліганди суттєво впливають на сорбційно-десорбційну поведінку U(VI) та Ce(III), підсилюючи рухливість металів в об'єктах довкілля. Описано особливості десорбції урану (VI) з поверхні Al(Fe)-модифікованих зразків комплексотвірними лігандами й обгрунтовано вибір найбільш ефективного реагенту - лимонної кислоти, та умов його застосування для дезактивації забруднених ураном (VI) грунтів і шламів. Доведено ефективність застосування сорбційного методу для очищення уранвмісних вод з використанням сапоніту як сорбенту з високим вмістом заліза.

  Скачати повний текст

Наведено огляд сучасних уявлень про структурні особливості та класифікацію глинистих мінералів загалом і в евапоритових відкладах зокрема. Охарактеризовано розвиток поглядів на еволюцію хімічного складу океанічної води. Досліджено докази циклічних вікових змін її складу. Визначено результати досліджень пелітової фракції галогенних відкладів різновікових евапоритових басейнів України, які свідчать про залежність складу глинистих мінералів від стадії згущення розсолів та хімічного типу океанічної води на час формування евапоритів у кожному з басейнів. Встановлено закономірності вікових варіацій складу аутигенних глинистих мінералів евапоритових відкладів фанерозою. Показано, що евапорити, які формувалися на етапах існування океанічної води сульфатного типу відрізняються різноманітнішим мінеральним складом пелітової фракції нерозчинного залишку та наявністю високомагнезіальних мінералів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено реологічні та фрактальні характеристики пелагічних осадів Чорного моря та показано суттєвий вплив на їх структурні властивості ультрадисперсних глинистих мінералів у складі таких осадів. Вперше встановлено, що структурно-адсорбційні характеристики нативних пелагічних осадів значно поступаються структурно-адсорбційним характеристикам тих самих зразків після термічного висушування. Показано, що структурно-механічні характеристики водних дисперсій глинистих мінералів, як головних компонентів пелагічних осадів, зменшуються під час обробки в кислотному середовищі за рахунок зменшення контактної зони поверхні мінералів, задіяної в міжчастинкових зв'язках. Встановлено, що наночастинки мінералів як у нативних пелагічних осадах, так і в модельних системах з глинистих мінералів та органічних домішок є головним чинником формування розвиненої нанопористості структури в термічно оброблених зразках. Показано, що розроблені на основі одержаних результатів і захищені двома патентами України способи одержання наноматеріалів і наносорбентів, можуть знайти практичне застосування у лікуванні гемофілії, в очищенні від фталатів виноматеріалів, а також у технологіях переробки залізних руд для видалення миш'яку та ванадію.

  Скачати повний текст