Досліджено здатність полімерів на основі акрилонітрилу зі стиролом (АНСТ) та алкілметакрилатами: метил- (АНММА), бутил- (АНБМА), гексил- (АНГМА), октилметакрилатом (АНОМА) підтримувати однорідну орієнтацію рідкого кристалу (РК) в об'ємі РК-системи, що задає орієнтант, та встановлено механізм стабілізації орієнтації. Виявлено, що АНММА, АНБМА, АНГМА, АНОМА та АНСТ з певним співвідношенням мономерів в ланцюгу утворюють високоефективні стабілізуючі підкладки. Проаналізовано поверхневі явища в системі полімер - РК та встановлено будову адсорбційного шару РК. За допомогою досліджень мономолекулярних шарів полімерів з РК визначено здатність РК до сумісності з полімерами. Виявлено, що головними факторами стабілізації є хімічна природа (ко)полімерів та будова насиченого адсорбційного шару на межі полімер - РК. Показано, що дані чинники забезпечують таку взаємодію компонентів системи, за якої агрегати РК не руйнуються та здатні змінювати орієнтацію відносно поверхні.

  Скачати повний текст

Досліджено процес модифікації поліціануратів (ПЦ) реакційноздатними олігомерами та полімерами, а також роль природи модифікатора та характеру модифікації стосовно структури та властивостей полімерного матеріалу. Уперше для модифікації ПЦ використано каучуки з гідразидними, ацилгідразонними та ізоціанатними кінцевими групами. З використанням модельних органічних сполук вивчено механізм вбудовування таких каучуків до ПЦ сітки. Здійснено модифікацію ПЦ олігобутиленглікольадипінатом, зберігаючи високі термічні характеристики і поліпшуючи механічні властивості. Досліджено термоокисну стабільність послідовних взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на основі ПЦ і сітчастого поліуретану з підвищеною сумісністю компонентів завдяки хімічному щепленню між ними. Синтезовано in situ послідовні поліціанурат-поліуретанові ВПС і розглянуто відмінності в їх структурі та властивостях у порівнянні з послідовними ВПС. Виявлено, що in situ послідовні ВПС мають більшу густину та температуру склування.

  Скачати повний текст