Досліджено криві блиску та спектри комет для встановлення певних характерних особливостей, притаманних спалахам і флуктуаціям блиску комет і розвалам їх ядер. Створено каталог фізичних характеристик комет, спостережених у 1990 - 2000 рр. Побудовано та детально охарактеризовано криві блиску двох яскравих комет C/1995 O1 (Hale-Bopp) та C/1996 B2 (Hyakutake), а також встановлено зв'язок флуктуацій блиску даних комет з фізичними умовами у міжпланетному просторі. Отримано розподіл числа спалахів блиску комет у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля та встановлено їх три основні причини. Проаналізовано зв'язок флуктуацій блиску з положенням комети у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля. На підставі спектрального та фотометричного матеріалу про комету C/1999 S4 (LINEAR) наведено результати, що характеризують процес руйнації ядра зазначеної комети та оцінено розміри фрагментів, їх швидкість та енергію розльоту. Виявлено зміщення люмінесцентного континуума стосовно комет C/1999 S4 (LINEAR) та C/2001 A2 (LINEAR), які відносяться до класу комет, ядра яких руйнуються. Обчислено фізичні характеристики нейтральної складової атмосфери комети C/2000 WM1 (LINEAR). Проведено детальне ототожнення спектрів вищезгаданих комет.

  Скачати повний текст

Досліджено орбітальну еволюцію комети 95Р/Хірон та інших об'єктів групи Кентаврів методами числового інтегрування систем диференціальних рівнянь руху. Для Хірона побудовано криву блиску, а також розглянуто фізичні особливості цього першого з відомих Кентаврів із кометною активністю. Динамічну еволюцію 33-х Кентаврів, комет 95/Р Хірон (2060), 39Р/Отерма та 29Р/Швассмана-Вахмана 1 було промодельовано засобами чиселового інтегрування орбіт. Інтегрування було проведено на проміжки часу в 1 мільйон років у минуле та майбутнє від сучасної епохи, з використанням неявних одношагових алгоритмів Еверхарта. Досліджено характер змін орбітальних елементів та особливості близьких зближень з планетами-гігантами. Показано, що орбітальна еволюція Кентаврів дуже хаотична, і характеризується відносно частими тісними зближеннями з планетами-гігантами. У деяких випадках серед Кентаврів трапляються процеси, у яких частинки передаються з-під гравітаційного впливу однієї планети до іншої. Деякі Кентаври перебувають у чисельних різних резонансах, тоді як інші зовсім уникають резонансів. Випадки викиду з сонячної системи, так само як і перехід на орбіти з меншими, а також не рідкісні. Числове інтегрування орбітальної еволюції 2060 Хірона показує, що цей об'єкт може розглядатися як типовий представник Кентаврів.

  Скачати повний текст