Проведено комплексний аналіз понад 1 300 одиниць оказіональної лексичної номінації, зафіксованих у поетичному лексиконі В. Барки. Уперше досліджено семантику та текстове призначення авторських новотворів як характерних ознак ідіостилю поета - одного з найпродуктивніших українських експериментаторів у галузі індивідуально-авторського словотвору. Визначено специфіку лексичних інновацій В. Барки. Досліджено ключові поняття та слова-символи у поетичній картині світу поета. Розкрито прагматичний потенціал новотворів, проаналізовано його вплив на створення та розуміння значень інновацій. Висвітлено номінативну, стилістичну, експресивну та текстотвірні функції новотворів. Проаналізовано основні здобутки української письменницької лексикографії XX - XXI ст. Уперше з використанням методів математичної статистики виявлено основні тенденції у словотворчій практиці В. Барки. Розроблено теоретичні засади укладання різножанрових словників авторських лексичних новотворів поета.

  Скачати повний текст

Досліджено поезію Ю. Тарнавського у контексті її екзистенційної наснаженості. Висвітлено еволюцію проблематики, систематизовано й описано найважливіші елементи концептуального поля 'людина' в авторській поетичній картині світу. З'ясовано значний екзистенційний потенціал дослідженого матеріалу. Екзистенційні мотиви, які визначають одну з домінант творчості українсько-американського письменника та взаємопов'язують його твори, мають евристичний характер, а не виконують функцію ілюстрацій заздалегідь визначених ідей. Еволюцію творчості Ю. Тарнавського позначено тенденцією до звільнення образу людини від раціонального, тяжінням до підкреслення нераціонального у людській природі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історичну прозу Ю. Косача. На тлі громадсько-політичного та культурного життя Західної України й еміграції доби міжвоєння показано процес формування та розвитку письменника. На основі авторської концепції історичної прози й у контексті українського літературного процесу художні твори Ю. Косача вивчено на трьох визначальних рівнях: ідейно-тематичному, персонажному та поетикальному (жанру, сюжету, композиції). Розглянуто доробок Ю. Косача як цілісне художнє явище. З використанням системного підходу виявлено співвіднесеність традиції та новаторства у творчості письменника, а також характерні особливості його індивідуального стилю. З'ясовано місце та роль Косача-прозаїка в історії української літератури.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтерпретації національної ідентичності в мемуаристиці письменниці української еміграції XX ст. Д. Гуменної. Проаналізовано такі чинники національної ідентичності, як мовна ідентичність, фольклорна тотожність, національно-консолідуючий чинник, ототожнення своєї місії з майбутнім нації, усвідомлення себе частиною нації. Виокремлено націє- та літературоцентричну концепції спогадів письменниці. Встановлено жанрові особливосгі мемуарів Д. Гуменної, проаналізовано часопросторові особливості організації мемуарного полотна. Досліджено еволюцію державницьких поглядів мемуариста.

  Скачати повний текст

Вивчено поетичний ідіостиль та власні назви як його потужного складника. Здійснено лінгвістичний аналіз оригінального поетичного ідіолекту Є. Маланюка, встановлено та систематизовано лексико-семантичні та функціонально-стилістичні особливості онімних домінант та відповідних периферійних зон у творчості поета. Поглиблено відомості про роль власних назв у поетичних текстах видатних українських письменників, розкрито роль онімікону в ідіолектному комплексі, зроблено висновки про необхідність урахування власних назв в процесі визначення ідіолектної специфіки. Зазначено, що матеріал дослідження ілюструє еволюційну динаміку авторської ономатворчості, встановлення глибинних психолігвістичних і культурологічних особливостей, відбитих у семантиці власних назв, що дає підстави для деталізації та доповнення певних теоретичних положень літературної та когнітивної ономастики та подальшого розвитку ономастичних досліджень.

  Скачати повний текст

Наведено психоаналітичне тлумачення творчої особистості Т. Осьмачки у контексті епохи більшовицького загарбання України, проаналізовано психобіографічні проекції творчості письменника. З'ясовано, що більшовизм шляхом придушення націотворчої традиції та насадження модерного космополітичного світу, сформував унікальний психологічний матеріал для розуміння феномену національної творчості за умов тотальних репресій. Виявлено, що для Т. Осьмачки українська соціальна катастрофа стала головною проекцією для творчості як виходу з катастрофічного пригнічення, у творах митця виражено глибинне українське бажання подолати знецінення націотворчого процесу. Встановлено, що проза Т. Осьмачки тісно пов'язала суб'єктивну психіку та соціум, повною мірою виразила ситуацію, в якій соціальна несвобода викликає захисну агресію у формі правдивого слова. Виділено основні мотиви творчості Т. Осьмачки - танатичні та демонічні як засоби відображення людської деструктивності. Доведено, що травматичний більшовицький соціум негативно позначився на психології творчості українського письменника, провідною установкою його прози стала психологія жертви, вербалізована бунтівною образністю.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано ідейно-художні домінанти у творчості Ю. Косача, показано особливості його художнього дискурсу. З'ясовано періодизацію творчої еволюції письменника, виявлено специфіку його прозової творчості 1920 - 1940 рр., де домінувала історична тематика з проекцією на сучасне життя автора. Визначено особливості історичного та сучасного первнів у новелах та оповіданнях автора, зокрема, поєднання двох панівних тенденцій - змалювання материкового й емігрантського життя українців. Простежено специфіку національної ідеї в повістях і романах першого періоду (1920 - 1940 рр.), де визначальною є візія української незалежної держави. З'ясовано проблему національної ідентичності у повісті "Еней і життя інших". Розглянуто тонкощі змалювання "соціального дна" в новелах Ю. Косача. Висвітлено проблему самоутвердження в історичних романах митця через події та постаті національної історії. Узагальнено особливості поетичної творчості Ю. Косача, створення образів, які репрезентують збірний образ України.

  Скачати повний текст

Системно досліджено творчість Т. Осьмачки у контексті експресіонізму й екзистенціалізму. З урахуванням факту, що творчий набуток письменника належить до "повернутої" спадщини, проаналізовано рецепцію творчості митця материковою (1920-х рр.) й еміграційною критикою. Охарактеризовано стан її вивчення сучасним вітчизняним літературнознавством. Зазначено про неоднозначність наукової думки щодо сприйняття Осьмачки-людини та митця й актуалізовано психоаналітичні підходи до вивчення творчої індивідуальності письменника, що посилило увагу до його літературно-критичної спадщини. Проаналізовано етстетичні та світоглядні засади митця. Розглянуто питання формування експресіоністичної свідомості в Україні. Охарактеризовано творчість П. Тичини та М. Бажана 1920-х рр. у контексті поетики експресіонізму. Досліджено домінанти стилю поетичної та прозової спадщини Т. Осмачки та доведено, що вони повною мірою відповідають естетико-філософським параметрам експресіонізму та мають виразно націнальну специфіку. Спостережено стильовий синкретизм митця, зокрема, поєднання елементів поетики експресіонізму, символізму, неокласицизму, сюрреалізму. Проаналізовано екзистенційну суть творчості Т. Осьмачки. Простежено органічність у стилі письменника національних і європейських культурних традицій.

  Скачати повний текст

Проведено функціонально-семантичний і стилістичний аналіз фразеологізмів, виявлених у прозі Б. Лепкого й У. Самчука. Виділено семантичні групи загальномовних стійких сполук і з'ясовано специфіку функціонування даних фразеологічних одиниць в художніх творах. Подано "фразеологічні портрети" персонажів Б. Лепкого. Виокремлено діалектні фразеологізми в мові творів Б. Лепкого й У. Самчука. Розглянуто художні прийоми як вияв ідіостилю цих письменників. Вивчено оказіональні зміни фразеологічних одиниць та встановлено найуживаніші прийоми трансформації стійких сполучень слів у мові У. Самчука та Б. Лепкого. Виявлено домінантні спільні й індивідуальні ознаки вживання фразеологізмів у художніх творах даних письменників.

  Скачати повний текст