Атріовентрикулярна комунікація (АВК) об'єднує групу вроджених вад серця зі спільним атріовентрикулярним (АВ) з'єднанням. Симетричність АВ з'єднання та пов'язані з цим порушення анатомії та фізіології атріовентрикулярного припливу відіграють головну роль у можливості та доцільності проведення двошлуночкової корекції. Тенденцією сьогоднішнього дня є об'єднання нових концепцій та вже описаних параметрів, що характеризують дисбаланс у пацієнтів з АВК, в єдине ціле, що надасть змогу відповідним чином обрати оптимальний шлях хірургічного лікування з точки зору захворюваності та смертності. Проаналізовано взаємозв'язок між основними ехокардіографічними показниками, що характеризують симетричність атріовентрикулярного з'єднання, а саме індекс атріовентрикулярних клапанів, індекс припливу лівого шлуночка та кут припливу між правим та лівим шлуночками та визначено їх кореляцію з розмірами спільного АВ клапана та розмірами шлуночків.

Підхід, розглянутий в даній роботі, орієнтований на визначення обсягу оперативного втручання на етапі діагностики. Це важливо під час розгляду захворювання жінок на рак грудної залози (РГЗ). Оскільки мова іде не тільки про успішність боротьби з даним захворюванням і подоланням цього недугу, а й про збереження якості життя жінки після лікування. Враховуючи проблему лікування хворих на РГЗ надзвичайно важливим є визначення критеріїв об'єктивного вибору обсягу оперативного лікування на етапі діагностики. Дані критерії мають забезпечити як радикальність оперативного втручання, так і збереження естетично прийнятних форм і розмірів грудних залоз. В дослідження було включено 74 пацієнтки на РГЗ, яким виконувалось маммографічне дослідження, планувався обсяг оперативного втручання, виконувалась операція та порівнювались обсяги оперативного втручання, що планувались з фактичними (R0 резекція). На підставі одержаних даних було визначено, які з маммографічних ознак є провідними. Крім того, було розроблено спеціальний коефіцієнт, який є кількісною характеристикою, і який виявився узгодженим зі стадією захворювання, а значить він є, свого роду, індикатором, який допоможе на етапі діагностики визначитися з обсягом оперативного втручання. Маммографічне дослідження не є методом кількісного визначення обсягу ураженої паренхіми грудної залози. Традиційно вважається, шо якщо обсяг тканин, що підлягають видаленню, не перевищує 25 % (квадранту) від обсягу грудної залози, то проводиться органозберігаюча операція (BCS), і навпаки, якщо перевищує 25 %, тоді слід виконувати мастектомію. Проте результатами дослідження було доведено, що даний підхід не є оптимальним для визначення типу операції та потребував математичного визначення коефіцієнта ураження грудної залози. Розроблений коефіцієнт абсолютно узгоджений з поширенням пухлинного процесу. Було створено базу для розробки статистичної моделі, що надає змогу прогнозувати обсяги оперативного втручання. Застосування такої моделі, що враховує характеристики пухлини і анатомічні особливості пацієнта, не тільки забезпечує інформацією в реальному часі, а й надає можливість прогнозувати обсяги оптимального хірургічного втручання у разі РГЗ. Наступним кроком передбачалась розробка математичної моделі, яка надасть змогу, використовуючи дані мамографічного обстеження і коефіцієнта ураження грудної залози як коваріати достатньо ефективно визначати потенційні обсяги оперативного втручання. Це надасть змогу підвищити онкологічну ефективність лікування хворих на РГЗ, знизити ризики виникнення рецидивів і підвищити виживаність жінок хворих на РГЗ. Крім того, адекватний вибір операції надасть змогу завчасно планувати одномоментні реконструктивні заходи для забезпечення належної якості життя хворим після проведення лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481

Рубрики:

Пухлини кісток

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 36 випадків хвороби Вільсона: 4 хлопчики та 12 дівчаток; 4 дитини - з проявами гострої печінкової недостатності, контрольна група - 19 дітей. Проведено ЛД органів черевної порожнини. Струкуру печінки оцінювали програмою АБО, жорсткість - еластографією. Визначено різноманітність ехографічних проявів: епатомегалія, підвищення ехогенності паренхіми, наявність дрібних вогнищевих утворень, ущільнення капсули печінки та асцит (у разі загострення). Жорсткість паренхіми становила 7,5 - 8,9 кПа (фіброз F1 - F2). ASQ показало однорідне забарвлення паренхіми печінки.

В огляді розглянуто роль артеріального запалення в атерогенезі та етіопатогенні фактори, що зумовлюють зростання ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Показано, що запалення відіграє важливу роль на всіх фазах атеросклеротичного ССЗ. ВІЛ-інфіковані пацієнти мають підвищену схильність до ССЗ. Найбільш ефективним радіонуклідним методом візуалізації запального процесу в патогенезі ССЗ серед ВІЛ-інфікованих вважається F-18 ФДГ ПЕТ/КТ. На сучасному етапі було синтезовано декілька лігандів для візуалізації, які використовувалися з метою виявлення судинних запалень у доклінічних та клінічних дослідженнях. Ці трейсери, на додаток до F-18 ФДГ мають високий потенціал для майбутнього застосування серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

Обзор литературы охватывает 70 источников 2001 - 2018 гг. Описана информативность основных радиологических нейровизуализирующих технологий (магнитно-резонансной томографии (МРТ), мультидетекторной компьютерной томографии (МДКТ), однофотонной эмиссионной компьютерной томографии; позитронной эмиссионной компьютерной томографии) в определении раннего ответа на стереотаксическую радиохирургию (СРХ) метастазов в ГМ (ГМ), прогнозировании эффективной радиохирургии, объемной регрессии, оценки состояния диффузионных процессов и микроциркуляции (тканевая перфузия) облученных очагов. Представлена диагностическая эффективность МРТ и МДКТ технологий в дифференциальной диагностике рецидива метастастатического процесса в ГМ, псевдопрогрессии заболевания и радионекроза после СРХ. Описан алгоритм оптимального диагностического сопровождения больных после СРХ метастазов в ГМ. Указано на общемедицинский феномен принципиальной невоспроизводимоеі результатов исследований рака.

Перепрофілювання або перепозиціонування лікарських засобів (ЛЗ), які використовуються в медичній практиці - тренд під новим адекватним однозначно зрозумілим терміном, який існував і раніше (наприклад, використання відомих ЛЗ за новим призначенням). Мета роботи - викласти в межах перепрофілювання та майбутньої раптової актуальності і потреби інформацію про бюджетні ЛЗ тривалої підтримки підвищеної радіорезистентності організму. Описано ЛЗ тривалої підтримки підвищеної радіорезистентности організму: рібоксин і бурштинова кислота. Можливість тривалого прийому - важлива перевага рібоксина і янтарної кислоти. Знання повного реального спектру активності ЛЗ, безумовно, надає змогу запобігти поліпрагмазії і економічно більш вигідно.

Представлено описание наблюдения диагностики, тактики ведения и родоразрешения беременной с центральным предлежанием плаценты и ее одновременного прорастания в послеоперационный рубец. В анамнезе пациентки - 4 аборта, радикальная операция по поводу менингиомы левой лобной доли головного мозга, 3 родоразрешения путем кесаревого сечения. Проведены эхографические и магнитно-резонансные томографические исследования. Пациентка родоразрешена в доношенном сроке путем операции "кесарево сечение" в плановом порядке с проведением органосохраняющей операции.