Мета дослідження - розробка методики калібрування автоматизованої системи моніторингу вертикальності щогл і веж радіозв'язку з використанням геодезичних вимірювань з метою отримання поправок в інклінометричних вимірах щодо вертикальної осі конструкції. Існують 2 різні методи, які використовуються для визначення вертикальності вежі: використання спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS); тривимірні наземні геодезичні вимірювання з використанням тахеометрів або традиційних методів геодезичних вимірювань. Увагу зосереджено на використанні мікроелектромеханічних систем (MEMS) із двоклінічним інклінометром для вимірювання малих кутів на радіокомунікаційній вежі для отримання змін відносно вертикальної осі конструкції. Однак початковий нахил вежі можна обчислити, моделюючи змінні, отримані з даних інклінометрів у поєднанні з геодезичними вимірюваннями. Метод досягнення цієї мети забезпечується теоретичними та експериментальними дослідженнями для виконання збору помилок калібрування з використанням даних інклінометрів і вимірювань за допомогою тахеометрів. Основним результатом дослідження є можливість врахування вихідного положення датчика MEMS, визначеного як кут між інклінометром і конструкцією щогл і веж. Різниці між обчисленими та виміряними нахилами інклінометра та кутами нахилу одночасно дають коригування, яке слід застосувати до даних датчика. Крім того, для високоточної калібрування датчиків інклінометрів оцінено вплив точності тахеометра на визначення параметрів відхилень. Наукова новизна: на основі співвідношення загальної станції та топоцентричної системи координат отримано формули для розрахунку параметрів орієнтації платформи датчика. Практичне значення: запропонована методологія надає можливість калібрувати датчики MEMS, встановлені на щоглах і вежах радіозв'язку, використовуючи вимірювання тахеометром з однієї опорної точки.

Мета роботи - дослідження величини зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудова та дослідження поля їхньої зміни. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень. В іншому разі доводиться моделювати метеорологічну ситуацію на момент проведення вимірів, використовуючи доступні для цього метеорологічні дані. У виконаних дослідженнях оцінено метеорологічну ситуацію в цілому для території України. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено за відомою формулою Saastamoinen. За отриманими значеннями побудовано поле зміни сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки для території України. Результати досліджень надають змогу проаналізувати залежність зміни величини складових тропосферної затримки від зміни метеорологічних величин на території порядку країни. Отримано та проаналізовано графіки зміни складових тропосферної затримки протягом трьох діб із дискретністю 6 год на чотирьох пунктах із різними кліматичними умовами. Встановлено, що незважаючи на суттєве розходження у значеннях складових, амплітуди їхньої зміни є близькими між собою: різниці цих амплітуд складають для сухої складової 6 мм, для вологої - 2 мм. Показано динаміку зміни сухої (гідростатичної) та вологої (негідростатичної) складових протягом двох діб. Зазначено, що їхня динаміка зумовлена зміною атмосферного тиску для сухої складової та зміною тиску водяних парів у тропосфері для вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленій стабільності амплітуди зміни складових на пунктах, що знаходяться у різних кліматичних і погодних умовах. Крім цього, підтверджено, що динаміка зміни сухої складової зумовлена зміною атмосферного тиску, а вологої - зміною парціального тиску. Виконані дослідження можна використовувати для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень поля зміни зенітної тропосферної затримки, оскільки стосуються зміни затримки в просторі та часі.

Досліджено принципи побудови та присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів у базі топографічних даних (БТД), яку розроблено на базі концепції модельно-керованої архітектури. Досліджено питання автоматичної генерації унікального ідентифікатора inspireId та правила його життєвого циклу. Мета роботи - дослідження принципів і вимог до структури та присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів БТД і реалізація автоматичної його генерації у мовах структурованих запитів (SQL) для забезпечення зв'язку з наборами Інфраструктури геопросторових даних Європейського Союзу (Infrastructure for Spatial Information in the European Community - INSPIRE) та EuroRegionalMap (ERM). Відповідно до загальних принципів і вимог ЕRM до структури унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів бази топографічних даних, розроблено його структуру для ідентифікації об'єктів БТД "Основна державна топографічна карта". Розроблено функцію для автоматичної генерації inspireId у середовищі об'єктно-реляційної системи керування базами даних (ОР СКБД) PostgreSQL. Розглянуто правила життєвого циклу унікального ідентифікатора у БГД, що забезпечує його стабільність. Використання унікального ідентифікатора inspireId у БТД "Основна державна топографічна карта" забезпечує зв'язок, з наборами Інфраструктури геопросторових даних ЄС та EuroRegionalMap.

Мета роботи - визначення площ затоплення земель згідно з обраноюї гідрологічною моделлю складної ділянки р. Дністер у місці переходу від передгірської частини до рівнини зі складним меандруванням та значними зміщеннями річки. Опрацьовано метод дослідження затоплених земель внаслідок підняття води до певного рівня. Він включає: знімання з БПЛА; геодезичні та гідрологічні роботи; створення ЦМР та аналіз її точності; гідрологічне моделювання з використанням програмного пакету HEC-RAS; визначення площ затоплення. Для отримання цифрової моделі рельєфу, яка є основою для гідрологічного моделювання, використано БПЛА Trimble UX5 із камерою Sony NEX-5R. Точність визначення планових координат за ЦМР становить 6 см; висотні позначки залежно від базису стереопари та підстильної поверхні становлять 0,21 м. ЦМР створено за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Pix4D. ЦМР створено за результатами знімання з БПЛА з середньою квадратичною похибкою 0,2 м. Методику гідрологічного моделювання реалізовано на частині р. Дністер зі складною конфігурацією русла. Визначено зони затоплення за різних рівнів підняття води. Наукова новизна полягає у розробці методики визначення затоплених територій на підставі гідрологічного моделювання за допомогою модуля HEC-RAS для ділянки р. Дністер, яка характерна значною ерозією прибережних грунтів, складним меандруванням і переходом від передгірської частини до рівнинної. Такі умови вимагають точного визначення параметрів моделювання. Для отримання вхідних даних для моделювання затоплень виконано знімання з БПЛА з попереднім обгрунтуванням параметрів точності. Практичне значення. Гідрологічне моделювання виконують з метою передбачення наслідків матеріальних втрат внаслідок повеневих явищ, які трапляються в Прикарпатському регіоні. Своєчасне отримання інформації про ці процеси, стеження на гідрологічних постах за рівнем води, яка наповнює русла та заплаву, надають можливість через відповідні адміністративні структури здійснити оповіщення населення і прийняти заходи для зменшення втрат, які виникають внаслідок цих руйнівних явищ. Запропоноване дослідження спрямоване на отримання інформації про площі затоплення внаслідок різних рівнів підняття води в р. Дністер.

Мета роботи - розроблення та дослідження методів класифікації текстур РЕМ-зображень мікроповерхонь об'єктів на основі статистичних і спектральних характеристик текстурних фрагментів, а також порівняльного аналізу методів сегментації РЕМ-зображень. Визначення характеристик текстури РЕМ-зображень базувалось на статистичних моментах, розрахованих за гістограмою яскравості. Спектральні міри текстури обчислено за спектром Фур'є. Для визначення спектральних текстурних характеристик вибрано параметри амплітудної та осьової функцій. Сегментація РЕМ-зображень мікроповерхонь об'єктів виконано чотирма способами, а саме: методом глобальної порогової сегментації, методом нарощування області, методом поділу та злиття і методом вододілу з використанням маркерів. Опрацювання серії РЕМ-зображень грунтів показало найкращий результат класифікації текстур за мірою однорідності, ніж за іншими статистичними характеристиками. Обчислення спектральних характеристик РЕМ-зображень металів виявило періодичність або майже періодичність і спрямованість присутніх у зображенні елементів текстур і разом із результатами класифікації за мірою однорідності надає можливість отримати узагальнену характеристику текстури зображення. Порівняльний аналіз чотирьох методів сегментації показав, що найкращий результат визначення меж об'єктів на РЕМ-зображенні отримано методом вододілу з використанням маркерів. Програмну реалізацію методів класифікації текстур та їх сегментацію виконано в системі MatLab. Запропоновано метод класифікації РЕМ-зображень на основі спектральних текстурних характеристик за параметрами амплітудної та осьової функцій. Показано, що сегментація РЕМ-зображень методом поділу та злиття надає можливість задати умови для виділення на зображенні областей із певними характеристиками текстури. Узагальнена характеристика текстури РЕМ-зображення, що визначається за статистичними і спектральними мірами, корисна для автоматизованого розпізнавання текстур та аналізу РЕМ-зображень. Вибір ділянок із певними характеристиками текстури є важливим етапом попередньої обробки зображень під час знаходження точок інтересу, що придатні для зіставлення РЕМ-зображень і розпізнавання об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9

Рубрики:

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Плани Львова досліджено з позицій їх цільового призначення, умов створення, змістовного наповнення, відповідності нормативним документам. Визначено особливості створення та змісту основних типів планів міста для військових потреб, для потреб господарського розвитку міста, для туристів і мешканців міста. Картографування Львова визначалося розвитком суспільних процесів у державі та відповідно домінуючими тенденціями розвитку картографування в СРСР. Характерними ознаками цього періоду були утаємниченість картографічної інформації та режимні обмеження на створення й використання різноманітних карт. Військові топографічні плани масштабу 1:10 000 і великомасштабні (1:5000, 1:2000) плани міста для господарських цілей видавали тільки з грифом "таємно". На початок 1980-х років місто було забезпечено топографічними багатоаркушевими планами у масштабах 1:2000 і 1:5000. Дуже спрощені схеми Львова для гостей і жителів міста до початку 1970-х років видавали книжкові видавництва. З 1974 р. картографічні підприємства ГУГК монопольно випускають туристичні схеми міста зі спотвореною та значно розвантаженою основою. Лише наприкінці 1980-х років із зменшенням режимних обмежень на відображення елементів географічної основи картографічна якість туристичних планів Львова поліпшується.