Висвітлено професійний та науковий шлях професора Володимира Опанасовича Караваєва - першого професора хірургії, першого керівника кафедри факультетської хірургічної клініки, першого організатора і першого декана медичного факультету університету Св. Володимира в м. Київ. Заснував університетську клініку (нині - Київська міська клінічна лікарня N 18).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.3 г(5ТУЕ)

Рубрики:

Трансплантологія

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.74 + Р457.445.23

Рубрики:

Операції на кишечнику

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2-5

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-32 + Р457.465.520.56

Рубрики:

Хвороби печінки

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рак легені залишається основною причиною смерті від раку. Він посідає перше місце за захворюваністю на рак у світі. За даними Європейської асоціації онкологів, захворюваність на рак легені зростає. Щороку у світі реєструють близько 1,8 млн нових випадків раку легені. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки (відповідно 33,8 і 13,5 випадку на 100 тис. населення). Більшість діагностованих випадків припадає на III - IV стадії, для яких характерна медіастинальна лімфаденопатія. Рання діагностика надає змогу розпочати своєчасне лікування. Основним завданням діагностики раку легені є визначення локалізації, розмірів, поширення та морфологічна верифікації пухлини. Мета роботи - визначити найточніші інвазивні та неінвазивні методи верифікації і діагностики медіастинальної лімфаденопатії та поліпшити результати діагностики і лікування раку легені шляхом широкого застосування шийної медіастиноскопії та створення алгоритму її оптимального використання. У дослідження було залучено 146 пацієнтів. Використано загальноклінічні, лабораторні, ендоскопічні (ендобронхіальна ультразвукова трансбронхіальна голчаста аспірація (EBUS-TBNA), шийна медіастиноскопія), рентгенографічні (комп'ютерна томографія, позитронно-емісійна томографія), морфологічні, імуногістохімічні та статистичні методи дослідження. Для аналізу статистичних даних застосовували програму Statistics for Windows Version 10.0 (Stat Soft Inc., США). Усім хворим виконано медіастиноскопію. У 98 діагностовано рак легені. Решта випадків було представлено іншими патологами. Найчастіше виявляли колоректальний рак і рак шлунка. В одному випадку у пацієнта була супутня хвороба, поєднання раку легені та колоректального раку. Висновки: медіастиноскопія є найефективнішим методом діагностики лімфаденопатії середостіння, особливо для хворих на рак легені.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.44

Рубрики:

Прийоми та методи абдомінальної хірургії. Топографіча анатомія

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідність вивчення особливостей перебігу, діагностики та лікування хворих на цироз печінки (ЦП) зумовлена розвитком тяжких ускладнень, високою летальністю і частою інвалідизацією хворих. Принцип поетапного усунення патологічних синдромів є основним у лікуванні ЦП. Комплексна терапія хворих на ЦП потребує застосування лікарських препаратів, які діють на загальні ланки патогенезу. Порушення клітинної структури печінки та інших органів і систем при ЦП є підставою для використання препаратів метаболічної та імуномодулювальної дії. Експерементальні та клінічні результати випробовувань препаратів класу ербісол зумовили необхідність вивчення їх лікувальних властивостей у хворих на ЦП, в яких імуномодуляція, гепатопротекція і гепаторепарація відіграють важливу роль. Мета роботи - дослідити ефективність використання препаратів класу ербісол у комплексному лікуванні хворих на ЦП. Проаналізовано результати лікування 57 хворих на ЦП. Пацієнтів було розподілео на дві групи: основну - 28 пацієнтів (15 чоловіків та 13 жінок) і контрольну - 29 пацієнтів (18 чоловіків та 11 жінок). Усі пацієнти одержували комплексну базисну терапію ЦП. Основна група додатково одержувала внутрішньом'язові ін'єкції препаратів класу ербісол (ербісол екстра, ербісоле ультрафарм) за схемою, рекомендованою виробником (ербіс Україна, erbisol.com.ua). Стадія компенсації хворих на ЦП за системою Чайлда - Пью становила 9 - 11 балів (клас B), відповідно у хворих основної та контрольної груп. Пацієнти в групах були співставними за розподілом статей, віком, тривалістю захворювання, ступенем вираженості основних синдромів. Оцінювали ефективність лікування хворих на ЦП за клінічною симптоматикою, біохімічними показниками, результатами зсувнохвильової еластометрії та допплерофлуометрії. Використання препаратів класу ербісол сприяло значному поліпшенню динаміки клінічного перебігу захворювання та зменшенню астено-вегетативних порушень, надало змогу досягти виразного імунокоригувального ефекту, про що свідчила зміна свіввідношення білкових фракцій сироватки крові. В динаміці лікування хворих основної групи спостерігали помірну регенерацію паренхіми печінки, що підтверджено гемодинамічними показниками та даними еластографії. Комплексне застосування препаратів класу ербісол сприяє уповільненню та регресу фіброзу, що зумовлює сприятливий перебіг захворювання. Висновки: комплексне лікування хворих на цироз печінки, з використанням препаратів класу ербісол, має позитивний ефект на клінічні та біохімічні показники, мембранопротекторну дію, сприяє регресу фіброзу, поліпшує печінковий кровоплин.

Первинні лімфоми підшлункової залози (ПЗ) зустрічаються вкрай рідко. Клінічно первинні лімфоми ПЗ зазвичай репрезентуються симптомами раку підшлункової залози. Рентгенологічні ознаки лімфоми, такі як локалізована, з чіткими краями пухлина, яка заміщує більшу частину ПЗ, компресія судин, подібні до аденокарциноми ПЗ. У багатьох пацієнтів з первинними панкреатичними лімфомами встановлюють діагноз після радикальної резекції. Це складне клінічне завдання як для лікарів і рентгенологів, так і для патогістологів. Презентовано випадок первинної лімфоми ПЗ, що виникла в тілі ПЗ, що було підтверджено після хірургічної резекції. Жінка віком 60 років звернулася в клініку з 8-тижневим неспецифічним болем у верхній частині живота. Комп'ютерна томографія підтвердила наявність утворення в тілі ПЗ, що залучає верхню брижову артерію та черевний стовбур з регіонарною лімфаденопатією. Виконано ендоскопічну аспіраційну біопсію пухлини тіла ПЗ під ультразвуковим контролем. Морфологічна картина була на користь протокової карциноми. Мультидисциплінарна комісія рекомендувала хворій пройти хіміотерапію. У лікарні пацієнтці було проведено 3 курси хіміотерапії GEMCAP з негативною рентгенологічною динамікою. Схему хіміотерапії було змінено на FOLFIRINOX. Пацієнтка пройшла 6 курсів хіміотерапії за схемою FOLFIRINOX. Контрольна магнітно-резонансна томографія ПЗ показала регрес пухлини більш ніж на 90 % у порівнянні з попереднім дослідженням. Пацієнтці було виконано дистальну панкреатоспленектомію зі стандартною лімфодисекцією. Післяопераційний період перебігав неускладнено. Післяопераційні патогістологічні результати підтвердили діагноз дифузної B-клітинної лімфоми. Висновки: цей випадок показує, що гістологічне дослідження зразка, одержаного за допомогою тонкогольної аспіраційної біопсії, є складним у разі нестачі матеріалу і можуть статися помилки у діагностиці та лікуванні через рідкість первинних лімфом ПЗ.

Щорічно у світі до клінік невідкладної медицини звертаються десятки тисяч постраждалих з приводу укусів як домашніх, так і диких тварин. Дуже часто травмовані пацієнти мають значні за площею та глибиною рани та різний за ступенем тяжкості травматичний шок. Для великих укушених ран часто характерні тяжкі ураження фасцій, м'язів, сухожилок, кісток, магістральних судин і нервових стовбурів. Як наслідок, під час лікування постраждалих від нападу тварин нерідко доводиться усувати небезпечні для життя стани для збереження травмованих ділянок тіла (найчастіше і кінцівок), застосовувати різні техніки і методики реконструктивної пластичної хірургії та їх комбінації. Саме статус глибоких структур ураженої кінцівки найчастіше визначає прогноз у конкретному випадку та найперспективніший спосіб реконструктивного лікування ранового дефекту. Для вибору оптимальної тактики ведення укушених ран доцільно застосовувати "алгоритм реконструктивних сходинок". Його концепція враховує найімовірніші ризики під час оперативних втручань та післяопераційних ускладнень як з боку рани, так і щодо загального стану пацієнта, зумовлені характером ушкодження і актуальним статусом хворого. Зазначений алгоритм надає змогу обрати кращий із методів, розглядаючи їх за пріоритетом (від простішого до складнішого) та з урахуванням "резервних" методів. До останніх відносять простіші способи, які застосовують у разі появи ускладнень у разі використання первинно обраного. Часто менеджмент пацієнта ускладнює дитячий або похилий вік, наявність складної супутньої патології, загострення хронічних захворювань під час лікування ран. Наведено випадок лікування великих глибоких укушених ран у пацієнта з виразною супутньою патологією.

У XXI ст. ожиріння є однією з найбільших проблем сучасної медицини, оскільки це захворювання і його ускладнення призводять до значного погіршення якості життя людини та є чинником ризику розвитку багатьох патологічних процесів і смерті. За даними ВООЗ, понад 24 % населення світу віком понад 18 років мають надлишкову масу тіла. Близько 3,9 млн осіб працездатного віку померли в 2018 р. унаслідок ожиріння та його ускладнень. Нині золотим стандартом лікування хворих на ожиріння є баріатрична хірургія, яка має доведену ефективність (оптимальний метаболічний ефект). Один із механізмів, що надають змогу досягти бажаної мети після баріатричних операцій, - реакція кишкового мікробіому на зміну анатомії та багатьох фізіологічних процесів шлунково-кишкового тракту. Проведено аналіз світових літературних джерел для визначення зв'язку між баріатричною хірургією та змінами в кишковому мікробіомі людини. Виявлено стійкий зв'язок з кількісними та якісними характеристиками кишкової мікробіоти незалежно від різновиду баріатричної операції. Результати операцій, які найчастіше виконують у світі (Roux-en-Y Gastric bypass, mini-gastric bypass, рукавна резекція шлунка), демонструють різку зміну співвідношення мікробних кластерів, переважно Firmicutes, Bacterioides та Escherichia, а також параметрів експресії генів зазначених груп мікроорганізмів у різні періоди після операції. З огляду на збільшення кількості баріатричних втручань у світі актуальним є вивчення патофізіологічних механізмів взаємозв'язків між мікроорганізмами для поліпшення результатів хірургічного лікування ожиріння та розробки методики їх прогнозування.