Мета роботи - дослідити роль РI3К/mTOR-залежного сигнального шляху в регуляції утворення процесивних тілець. Використано методи імуноцитохімії та імуноблотингу. Показано, що обробка клітин специфічними інгібіторами РI3К/mTOR-сигнального шляху призводить до змін у кількості та розмірах процесивних тілець та протеасомної деградації одного з основних білків процесивних тілець RCD-8. Висновки: припущено, що РI3К/mTOR-сигнальний шлях регулює динаміку утворення процесивних тілець у клітині, забезпечуючи стабільність скефолдного білка процесивних тілець RCD-8, і, як наслідок, нормалізує метаболізм РНК у цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.322.111

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.89*699.17 + Р733.627.7-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби головного мозку і його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4 + Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняти процеси генерації різних ліпідних вторинних посередників (ЛВП) у загальній масі лімфоцитів периферичної крові людини (ЛПКЛ) на різних етапах (5, 10, 30 и 60 с) костимуляції клітин анти-CD3 і анти-CD28 моноклональними антитілами за норми і у випадку раку молочної залози (РМЗ). Застосовано Ficoll-Hypaque градієнтне центрифугування. Одержані дані свідчать про наявність значних порушень у механізмах утворення/утилізації ЛВП у стимульованих ЛПКЛ при РМЗ у порівнянні з нормою. Зокрема, достовірна генерація арахідоніл-1,2-діацил-гліцерину (1,2-ДАГ), що спостерігається за норми, на початковому етапі (5 с) костимуляції клітин виявилася пригніченою при РМЗ та нижчою за контрольний рівень у нестимульованих клітинах. Треба відмітити, що порушення в утворенні 1,2-ДАГ ЛПКЛ, одержаних від пацієнтів з РМЗ, були ідентичними з виявленими раніше у разі інших форм ракових новоутворень. Висновки: знайдені закономірності є загальними характеристиками для всіх типів вивчених злоякісних пухлин і можуть бути використані як додаткові тест-параметри для виявлення раку та індивідуальної корекції курсу хіміотерапії у ході лікування захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.231 + Е60*669.32

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р52 я431(0)

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.32 + Р569.627.7-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.4

Рубрики:

Хвороби м'язів

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*440.173.5 + Е0*440.225

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити динаміку внутрішньоклітинного вмісту F-актину, фагоцитозу і макропіноцитозу нейтрофілів у хворих на сімейну середземноморську лихоманку (ССЛ) для визначення молекулярно-клітинних механізмів періодичної активації. Нейтрофіли цільної крові 37 хворих на ССЛ поза нападом і 20 нормальних донорів (НД) активували хемоатрактантним пептидом N-форміл-Мет-Лей-Фен (fМLР), форболміристатацетатом (РМА) або ліполісахаридом (LPS). Вміст клітинного F-актину, фагоцитоз і макропіноцитоз визначено за допомогою методу проточної цитофлуориметрії. Амплітуду і період осциляції F-актину вираховували з кривих, одержаних за допомогою методу математичної обробки даних, із допущенням, що F-актин гармонійно осцилює навколо фіксованої точки. Вміст F-актину у нестимульованих нейтрофілах виявився достовірно вищим у хворих на ССЛ. fMLP-, але не РМА- або LPS-стимульовані і попередньо оброблені колхіцином нейтрофіли характеризувалися різними динамічними змінами вмісту F-актину з подовженим періодом його осциляції у разі ССЛ. За повторної дії fMLP нейтрофіли хворих на ССЛ не індукували десенсибілізацію хемоатрактантних рецепторів, однак у НД десенсибілізація розвивалася із значним зменшенням амплітуди і періоду осциляції клітинного F-актину. У хворих на ССЛ виявлено істотне зростання амплітуди і періоду осциляції фагоцитарної активності, але не макропіноцитозу нейтрофілів. Висновки: порушення динамічних змін фагоцитозу, макропіноцитозу і цитоскелета, які регулюють програми активації і дезактивації нейтрофілів за умов безперервної дії хемоатрактантів, може бути потенційним патогенетичним механізмом аберантної резолюції запалення у разі ССЛ.

Мета роботи - пошук інформативних параметрів цитокінової системи для лабораторної діагностики у випадку пухлинної і непухлинної патологій. Вивчено концентрації ІЛ-4, 6, 8, paІЛ-1, ІФН-альфа, -гамма і VEGF у хворих з пухлинною і непухлинною патологіями. Вихідні рівні досліджуваних цитокінів перевищували норму у більшості хворих із злоякісними пухлинами мозку. У хворих на рак легені рівень раІЛ-1 у сироватці крові спочатку був підвищеним і наприкінці лікування спостерігалася тенденція до зниження цього показника. Концентрація ІЛ-8 у сироватці крові, збільшена на початку, у 82 % пацієнтів залишалася на попередньому рівні наприкінці дослідження, тоді як середній рівень ІЛ-6 за незначного підвищення спочатку під кінець дослідження знижувався, майже сягаючи норми. Сироватковий рівень раІЛ-1 виявився збільшеним у 70 % хворих з політравмою і знижувався під кінець лікування. Показники ІЛ-6 та ІЛ-8 у тих же хворих, підвищені на початку, також незначно зменшувалися наприкінці дослідження. Концентрація VEGF у хворих із високим ступенем злоякісності (G3) трохи знижувалася під кінець дослідження, а за низького ступеня злоякісності відмічено статистично вірогідне її зменшення. У хворих з політравмою рівень VEGF підвищувався наприкінці дослідження, у цьому разі у більшості обстежених із сприятливим перебігом захворювання спостерігали статистично значуще його падіння. Висновки: одержані результати сприятимуть відбору найінформативніших біомаркерів з діагностичною і прогностичною значущістю.

Мета роботи - вивчити субклітинну нітрергічну відповідь у ділянках мозку щурів під час депресивноподібної поведінки, індукованої хронічним стресом. Використано розроблену в лабораторії тваринну (щур) модель депресії, індуковану хронічним циркадіанним стресом (ХЦС). L-аргінін, L-цитрулін і активні форми азоту (АФА) визначали спектрофотометрично. Відразу після ХЦС та чотири дні потому спостерігається депресивноподібна поведінка щурів, яка супроводжується значним підвищенням вмісту L-аргініну, L-цитруліну та АФА з одночасним стимулюванням індуцибельної ізоформи NO синтази в мітохондріях та цитозолі префронтального кортексу, стріатуму, гіпокампа і гіпоталамуса. В цьому випадку відмічено пригнічення загальної активності конститутивних ізоформ NOS (cNOS) у цитозолі цих відділів мозку, тоді як для мітохондріальної сNОS статистично вірогідних змін не виявлено, за винятком зменшення її активності у гіпоталамусі. Висновки: порушення вмісту L-аргініну і збалансованого синтезу NO в лімбічному мозку, очевидно, причетні до патогенезу депресії і тривоги.

Для проведення локальної хіміотерапії у хворих злоякісними пухлинами головного мозку після часткового або тотального видалення пухлин використано плівку з метотрексатом, здатну саморозсмоктуватися. Завдяки своїм властивостям плівка міцно приклеюється до поверхні рани. Маючи у своєму складі хіміопрепарат, протягом заданого часу плівка, розсмоктуючися, безпосередньо і дозовано впливає на пошкоджені тканини, виконуючи роль своєрідного депо хіміопрепарату. Проаналізовано результати комплексного лікування 74 хворих низькодиференційованими гліомами головного мозку, яким хірургічним шляхом видалено пухлину з імплантацією на стінки післяопераційної мозкової рани депонованої форми метотрексату, з наступною променевою терапією в СОД на місці видаленої пухлини. Ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування хворих гліальними пухлинами головного мозку із застосуванням локальної хіміотерапії виявив значне збільшення безрецидивного періоду у хворих, яким послідовно здійснили хірургічне втручання, локальну хіміотерапію та ад'ювантний курс променевої терапії. Висновки: дослідження показали, що використання локальної хіміотерапії набагато покращує результати комплексного лікування хворих не лише за тотального, але й субтотального видалення внутрішньомозкової пухлини, а також у хворих з подовженим ростом пухлини, коли немає можливості променевого лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222.11 + Е303.3

Рубрики:

Picornaviridae

Взаємодія вірус-клітина

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*550*723

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*440.225 + Р569.41 + Р411.022

Рубрики:

Загальна біологія

Пухлини системи кровотворення, крові та ретикуло-ендотеліальної системи

Лейкози(лейкемії)

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*337 + Е0*550*723

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ