Висвітлено проблему модернізації вищої освіти в напрямі профільного навчання. Проаналізовано причини кризової ситуації в освіті та суспільстві щодо профілізації. Розглянуто й охарактеризовано особливості педагогічної підтримки процесу внутрішнього самовизначення. Констатовано, що в цілому вектор профілізації загальноосвітніх шкіл України визначено правильно.

Досліджено вагомий внесок журналу "Шлях освіти" у визначення якісно-змістових орієнтирів для педагогічних видань в контексті проведеної колективом видання дискусії у 20 - 30-х рр. XX ст. Висвітлено діяльність тогочасної періодики в царині культурно-освітньої та політико-виховної роботи з учительськими кадрами. Виділено три основні типи педжурналів. З'ясовано цілі та завдання даних видань. Констатовано, що перспективи подальших розвідок пов'язані з узагальненням ролі та вивченням впливу на вчительську діяльність окремих педагогічних видань.

Висвітлено проблему збереження психічного здоров'я кожної людини. Запропоновано варіант вирішення даної проблеми в курсі валеології та вікової фізіології через алгоритм і реалізацію взаємодії викладача та студентів на практично-семінарському занятті з теми "Психічне здоров'я". Розглянуто особливості такого заняття. Доведено, що одержання знань про стрес має велике навчальне та виховне значення.

Розкрито роль соціальних і гуманітарних наук у глобальних змінах фундаментальних засад на всіх рівнях суспільства. Проаналізовано особливості нової постіндустріальної парадигми. Викладено сутність змісту сучасного освітнього процесу. Розглянуто й охарактеризовано проблему емансипації гуманітарних і соціальних наук від соціального тиску. Констатовано, що лише на основі солідарності людство буде здатне подолати ментальну несумісність різних соціальних груп.

Висвітлено проблему контролю навчальних досягнень учнів на уроках з історії. Розкрито сутність трансформації методики викладання історії протягом існування СРСР і за часів незалежності. Розглянуто й охарактеризовано форми перевірки знань в педагогічній теорії та практиці. Наведено основні зміни щодо оцінювання в національній системі освіти. Констатовано, що нагальним завданням є узгодження засад тематичного та підсумкового контролю.

Розкрито роль фізичних знань, методів і технологій у житті суспільства. Акцентовано увагу на забезпеченні культуровідповідності як у фізичній освіті, так і в освіті в цілому. Визначено місце культури у структурі фізичної теорії і фізичного знання в цілому. Обгрунтовано необхідність відображення у змісті фізичної освіти матеріальної та духовної культури людства. Доведено, що гуманістична спрямованість фізичної освіти на засадах культурологічного підходу сприяє формуванню здібностей учнів і студентів до самостійного аналізу досягнень культури, науки, закономірностей, тенденцій їх розвитку.

Досліджено питання державної організації науки. Розглянуто й охарактеризовано етапи становлення та розвитку дисципліни "управління системою наукових досліджень". Розроблено матричну (змішану) модель управління системою науково-дослідної роботи ВНЗ III - IV рівня акредитації. Доведено ефективність даної моделі як засобу управління науково-дослідною роботою ВНЗ.

Висвітлено проблему наративу як методологічного конструкту. Акцентовано увагу на співвідношенні наративу з минулим. Визначено причини суб'єктивності наративів. Наведено чинники забезпечення їх об'єктивності. Доведено, що використання наративу створює сприятливі умови для реалізації різних за спрямованістю і змістом дослідницьких програм.

Розкрито поняття "проблемна ситуація" (ПС) у контексті розвитку проблемного навчання. Визначено основні компоненти ПС. Розглянуто застосування ПС в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Визначено кілька основних типів ПС. Доведено, що ПС є передусім психологічним станом суб'єкта.

Висвітлено проблему компетентності в європейській освіті. Викладено стратегію спільних дій країн-членів ЄС в освіті до 2010 р. Наведено ключові компетентності, якими мають володіти молоді європейці. Виокремлено сутнісні характеристики освітніх компетентностей. Виділено основні аспекти в становленні компетентнісного підходу в європейській освіті. Аргументовано на актуальності ознайомлення українців з європейськими освітніми досягненнями.

Висвітлено проблему інформатизації освіти в контексті впровадження сучасних новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід навчання вчителів інформаційних та телекомунікаційних технологій. Розглянуто й охарактеризовано напрями підготовки педагогів у країнах Східної Європи в контексті набуття даних компетентностей. Констатовано, що у зв'язку з швидким розвитком інформаційних технологій у сучасній освіті в країнах Східної Європи відбувається активне впровадження ІКТ у навчальний процес.

Висвітлено творчо-педагогічну діяльність Ф.І. Науменка. Розглянуто особливості проведення вченим педагогічної та наукової роботи. Охарактеризовано його співпрацю з аспірантами.