Исследовано генетическое разнообразие 13 видов рода Vincetoxicum Wolf, произрастающих в Украине, с использованием 4 из 8 ядерных микросателлитных маркеров, разработанных ранее для Vincetoxicum atratum из Японии. Количество аллелей в изученных локусах варьировало в пределах от 8 до 25. Ожидаемая гетерозиготность составила 0,690 - 0,938, наблюдаемая - от 0,205 до 0,806. В целом уровень генетической изменчивости изученных представителей рода Vincetoxicum в Украине оказался соизмеримым с уровнем изменчивости Vincetoxicum atratum из Японии. Микросателлитные локусы Vinc 5, Vine 104, Vine 123, Vine 124 могут быть успешно использованы для оценки внутри- и межвидового полиморфизма видов растений рода Vincetoxicum Wolf в Украине.

Досліджено низку ліній D. melanogaster, потенційно придатних для тестування різноманітних факторів на їх мутагенність. Лінії містять конструкт, в якому активність гістохімічного репортера LacZ знаходиться під контролем регуляторної зони генів репарації. Продемонстровано, що репортерна бета-галактозидаза, яка є частиною вбудованого P{lacW} елемента в ген mus209, індукується опроміненням в клітинах слинних залоз та імагінальних дисків. Попри те, що пропорційність ступеня пофарбовування дозі опромінення не встановлено, виявилось, що пороги індукції репортера в цих тканинах різняться. Так, пофарбовування в клітинах слинних залоз помітно, починаючи з дози 200 рад, в той час як в імагінальних дисках - з 500 рад. Таким чином, різні порогі індукції репортера в різних тканинах надають змогуь оцінити дозу опромінення.

Изучен вопрос образования различных типов артефактов в процессе амплификации при использовании разных классов молекулярно-генетических маркеров (Indel и SSR). Показано, что в процессе амплификации гетерозиготных образцов как фрагментов целевых генов, так и микросателлитов образуется гетеродуплексная ДНК. При проведении электрофореза в нативном полиакриламидном геле продуктов амплификации гомозиготных образцов по микросателлитным локусам обнаружены специфические дополнительные фрагменты, которые не относятся к классу гетеродуплексной ДНК. Очевидно, дополнительные фрагменты относятся к особому типу гомодуплексной ДНК - нелинейным гомодуплексам. Проведенный анализ выявил, что образование нелинейной гомодуплексной ДНК происходит на 20 - 25-м цикле ПЦР как при амплификации ДНК опытных образцов, так и вырезанных из геля отдельных фрагментов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-31

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відомо, що гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) займають перше місце серед всіх захворювань у світі. ГРЗ нерідко ускладнюються розвитком гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). За даними різних авторів, частота розвитку ГОБ на тлі ГРЗ у дітей становить від 5 до 40 %. Зростання кількості випадків гострих респіраторних захворювань у дітей, формування в них бронхообструктивного синдрому, який часто закінчується розвитком бронхіальної астми та призводить до інвалідизації, відкриває перед медичною наукою новий пріоритетний напрямок - встановлення молекулярно-генетичних маркерів підвищеної схильності до певних соціально вагомих захворювань. Молекулярно-генетичне тестування поліморфного локусу C-590T гена IL-4 як маркера підвищеної схильності до розвитку повторних епізодів ГОБ проводилось у 31 дитини з частими ГРЗ і повторними епізодами ГОБ та у 50 осіб, що склали загальнопопуляційну контрольну групу. Рівень IgE в сироватці крові вивчався у 31 дитини із частими повторними епізодами ГОБ, який порівнювали з даними 35 дітей із гострим бронхітом, що склали групу контролю. Порівняльний молекулярно-генетичний аналіз результатів обстеження дітей з повторними епізодами ГОБ із даними осіб загальнопопуляційної контрольної групи показав, що частота генотипу CT за поліморфним локусом C-590T гена IL4 достовірно вища у дітей з повторними епізодами ГОБ. Показано достовірно вищу частоту генотипу CC за поліморфним локусом C-590C гена IL4 у осіб контрольної групи у порівнянні з даними дітей основної групи. Доведено, що носійство генотипу 590 CT за алельним поліморфізмом гена IL4 збільшує ризик повторних епізодів ГОБ у дітей утричі. У більшості хворих дітей основної групи (74,0 %) рівень IgE у сироватці крові був в 4 рази вищий, ніж у дітей групи контролю.

Досліджено зв'язок Bcl1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора із ожирінням у хворих на бронхіальну астму (БА). Обстежено 188 хворих на БА та 95 практично здорових осіб. Bcl1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора визначали за методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів. Аналіз розподілу генотипів за Bcl1 поліморфізмом у хворих на БА показав вірогідну відмінність між пацієнтами з різним індексом маси тіла на відміну від контролю. Порівняння частоти генотипів за Bcl1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора в осіб із різним значенням коефіцієнта централізації жиру окремо в контрольній групі та у хворих на БА показало наявність статистично значимої відмінності у розподілі алельних варіантів гена лише серед хворих на БА. Доведено, що генотип G/G у пацієнтів із вісцеральним ожирінням асоційований із БА.

Наведено дані щодо розповсюдження мутацій гена CYP21A2 (делеція/конверсія гена CYP21A2, с.290-13C >> A/G, E110Vfs, 1172N, кластер мутацій 1236N, V237E, M239K, V28IL, Q318X, R356W у пацієнтів із України з різними клінічними формами вродженої гіперплазії кори наднирників. Найбільш частою мутацією в досліджуваній групі (21 пацієнтів) є делеція/конверсія гена CYP21A2. Обговорено можливі закономірності поширення досліджуваних мутацій в різних популяціях світу та асоціація генотипу з клінічним фенотипом хворих.

Встановлено, що дія іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр призводить до активації NO-синтазного шляху синтезу оксиду нітрогена та нагроадження його стабільних метаболітів і 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів у лейкоцитах периферичної крові та корковому шарі нирки щурів. Введення опроміненим тваринам концентрату природного поліфенольного комплексу з червоного виноградного вина сприяло збереженню активності NO-синтази на рівні контрольних значень. Виявлено, що вміст протеїнів, модифікованих нітруванням за залишками тирозину, знижувався у ранній пострадіаційний період як у лейкоцитах, так і у клітинах коркового шару нирки за впливу досліджуваного концентрату. Отже, експериментально підтверджено здатність концентрату поліфенольного комплексу з виноградного вина коригувати негативні зміни системи L-аргінін/NO і, таким чином, пригнічувати розвиток нітративного стресу, індукованого малими дозами іонізуючого випромінювання.

Исследована экспрессия генов Tlr2, Defa, Muc2 в эпителиоцитах двенадцатиперстной кишки (ДПК) крыс при длительной гипоацидности (гипохлоргидрии) желудка и при ее мультипробиотической коррекции. Показано увеличение уровня экспрессии генов Tlr2, Muc2, Defa на фоне интенсификации процессов пероксидации липидов в эпителиоцитах ворсинок и крипт ДПК крыс в гипоацидных условиях. При введении мультипробиотика в тех же условиях паттерн экспрессии исследованных генов в эпителиоцитах ворсинок и крипт снижался или приближался к контрольным значениям, как и содержание продуктов перекисного окисления липидов. Полученные данные могут свидетельствовать об участии генов Tlr2, Muc2, Defa в развитии воспалительного процесса в ДПК, обусловленного дисбиотическими изменениями при длительной гипохлоргидрии.

Исследованы изменения поверхностного маркера CD44 в эритроцитах человека, экспонированных в криопротекторных средах, и оценено влияние окислительной модификации белков мембрано-цитоскелетного комплекса на его характеристики при изменении физико-химических параметров клеточного окружения. Глицерол, ДМСО, сахароза и ПЭГ-1500 при пролонгированном воздействии вызывают снижение уровня экспрессии CD44 и уменьшение количества CD44-позитивных клеток, что отражает достаточно тонкие перестройки в липидном бислое и системе белок-белковых взаимодействий в мембрано-цитоскелетном комплексе эритроцитов, которые могут влиять на устойчивость клеток в процессе криоконсервирования. Экзоцеллюлярные вещества (сахароза и ПЭГ-1500) оказывают более выраженное влияние на CD44 в эритроцитах по сравнению с исследованными веществами эндоцеллюлярного типа. Модификация белков мембрано-цитоскелетного комплекса окисляющим бифункциональным реагентом диамидом способствует усилению выявленных тенденций.